Фото: Depositphotos.
Уникайте стресів — часто чуємо від лікарів, психологів, просто від знайомих. І щоразу хочеться уточнити: як це робити в наших умовах? Психологиня Наталя Пойда розповіла Вікенду про деякі прості кроки, які можуть допомогти.
Війна не питає, чи готові ми до нової тривоги, обстрілу, важкої новини чи безсонної ночі. Частину нашого життєвого стресу ми не обираємо — він приходить сам.
Коли вам радять берегти себе від стресу, це не означає, що потрібно жити так, ніби війни немає. Мається на увазі дещо інше: не додавати до неминучого стресу той, якого уникнути можна.
Наприклад, якщо ви вже прокинулися від вибухів, чи варто ще декілька годин без зупину не тільки моніторити новини, але й переглядати десятки відео з місця подій? Якщо психіка і так виснажена, чи обов’язково сваритися в коментарях соцмереж, доводячи свою правоту незнайомим людям? Якщо здається, що сил рухати свій проєкт майже немає, чи потрібно вимагати від себе продуктивності, ніби зараз мирний час? Так ми можемо створити другу хвилю напруження вже своїми власними діями.
Що може допомогти та підтримати?
Дозуйте новини. Бути поінформованим — важливо. Але нескінченне гортання стрічки тільки підтримує нервову систему в постійній готовності до небезпеки. Найгірший варіант: жахливі відеоролики зі звуком під час їжі. «Розбачити» їх неможливо, а погіршити свій ментальний стан і отримати травму — цілком.
Повертайтеся в тіло. Теплий душ, руханка, кілька повільних видихів, некваплива прогулянка, можливість спертися спиною на стіну чи обійняти близьку людину або домашнього улюбленця — це прості способи нагадати собі, що зараз ви в безпеці.
Бережіть важливі стосунки. Війна зробила нас всіх більш вразливими, різкими, нетерплячими, чутливими до дрібниць. Сказати «Я зараз дуже виснажений, давай повернемося до цієї розмови пізніше» не означає, що хтось з вас слабкий. Не кожну суперечку потрібно вигравати. Коли загроза приходить ззовні, не варто дозволяти їй оселятися між вами.
Регулярні маленькі кроки в побуті важливі для відчуття контролю над своїм життям. Заправляти ліжко — вже плюс одна завершена справа зранку. Їжа та кава не на ходу, в ідеалі з файного посуду, якщо є час — бо навіщо ваша родина збирала всю ту порцеляну в серванті? Повторювані домашні ритуали, які нагадують, що ви хазяйнуєте, а життя триває — наприклад, доглядати за квітами або прибирати щодня 15 хвилин за таймером.
Дозволяйте собі відпочинок і відновлення — це не нагорода за героїзм, а база для того, щоб залишатися живим, уважним і здатним підтримувати себе та інших.
Помічайте життя, яке триває. Грозова хмара, квіти біля дому, дотепна об’ява на борді біля кав’ярні, небо в калюжі… Можна погратися й робити одне-три «фото життя» на день.
Ми не можемо обирати час, в який живемо, але можемо уважніше ставитися до своїх ресурсів.
Тож сьогодні «уникати стресів» означає не вимагати від себе неможливого, а зменшувати все те навантаження, яке справді можна зменшити. І це вже дуже багато.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Як підтримати тих, кому важко: 10 простих правил;
З ракетами й недосипами: як справлятися та висипатися;
