Фото: Depositphotos.
Коли навколо так багато втрат і травм, необхідно вміти це робити. Але «все буде добре» чи «обіймаю» можуть розлютити. То як підтримувати інших і самим просити про підтримку? Про правила Вікенду розповіла психологиня Катерина Гольцберг.
Правило №1
Відділяти формальне від неформального. Слова підтримки мають бути щирими
Зараз багато хто потребує підтримки. Комусь важко, хтось втомлений чи сумує. Але часто ми просто не навчені підтримувати інших. Замість підтримки чуємо: «заспокойся», «візьми себе в руки», «все буде добре». Такі фрази не рятівні, а дратівливі.
Ще одна неправильна фраза — «я тебе розумію». Часто хочеться у відповідь сказати: «Ні, ти мене зовсім не розумієш». Натомість можемо сказати «я тобі співчуваю», «я поділяю твій біль», «мені прикро, що так сталося».
Правило №2
Зважати на ступінь близькості
Є також неоднозначні слова підтримки. Для одної людини фраза «я поруч» дійсно звучить як підтримка, для іншої — зовсім ні. Тут ми маємо зважати на ступінь близькості людей. Якщо це формальна фраза й людина насправді не була та не буде поруч, то насправді ця фраза звучить як «мені байдуже». Якщо ж я кажу своїй доньці «я поряд», то це не порожні слова. Моя сестра живе в Америці, але вона завжди питає, як ми, коли в нас обстріли. І колись вона витратила час, щоб допомогти мені — знайти, де є в наявності EcoFlow.
Так само із фразою «обіймаю». Її краще казати тим людям, яких ви дійсно обіймаєте при зустрічі. В іншому разі така підтримка звучить дуже формально та стає неприємною людині.
Правило №3
Коли слова підтримки особистісні, а не універсальні, тоді вони дієві
Спробуйте замінити «все буде добре» дієвим питанням «що я можу для тебе робити?». Іноді людина у відповідь скаже: «Просто вислухай моє ниття». Буває, досить просто вислухати. Головне, що слід транслювати: «Я поряд, ти завжди можеш до мене звернутися, коли потребуватимеш моєї допомоги».
Правило №4
Бути щирими. Не треба підтримувати тільки для того, щоб здаватися собі хорошими
Буває, ми підтримуємо інших, а насправді хизуємося власною величчю: ось який я хороший!
Правило №5
Уникати знецінення
Усі знецінення погані — від «фігня, знайдеш собі іншого хлопця» до «там люди гинуть, а ти за якийсь дріб’язок переживаєш». Особливо часто дорослі застосовують знецінення до дитячих переживань. Хоча розбита дитяча іграшка дійсно може стати горем!
Правило №6
Не забороняти сльози
Не слід казати людині: «Чого ти, не плач». Згадайте, як казали наші бабусі: «Поплач, дитино, стане легше. Хочеш, посиджу з тобою, обійму?».
Правило №7
Не заповнювати паузи, слухати
Людина думає про свій біль чи свою втрату. А ми часто намагаємося її розвеселити, заповнюємо ту тишу безглуздими жартами чи порожніми словами. Не треба так, краще вже пояснити, що ми заповнюємо паузи абичим, бо не знаємо, що казати. Тож краще просто слухати чи навіть помовчати разом.
Або ж поговорити про того, кого людина втратила, за ким сумує. Можемо попросити: «Розкажи, яким він/вона був/була?» Не бійтеся травмувати цим питанням. Більшість людей навпаки хочуть говорити про своє горе, про тих, кого вони втратили. При цьому для них важливо, щоб їх слухали, давали простір для розмови.
Правило №8
Казати, якщо для вас підтримка в певному вигляді не працює
Якщо стосунки між людьми достатньо щирі, то абсолютно нормально сказати людині: «Вибач, але це мене не підтримує». Це навіть може спрацювати на те, що стосунки стануть більш щирими. Якщо людина у відповідь образиться, що ж, можливо, це не ваша людина.
Правило №9
Вчитися підтримувати
Те, як ми здатні чи не здатні підтримати інших, залежить від двох чинників: ступеню нашої емпатії та моделей, які заклали в нас батьки. Далі ми кажемо фрази, почуті від батьків, іншим. Можна навчитися підтримувати інших, але цьому потрібно саме вчитися.
Правило №10
Не боятися казати, що підтримка потрібна
Не слід проходити повз, щоб потім не пошкодувати, що ми не встигли допомогти. Скажу жорстко: краще порушити кордони, ніж втратити людину. Якщо я бачу, що людина потребує допомоги тих, хто може її підтримати, я скажу про це її близьким. Можу повідомити про це опосередковано. Наприклад: «Бачу, твоя подруга страждає, давай якось її підтримаємо».
Якщо сам потребуєш підтримки, то моя порада проста: «Проси». Сором, який ми відчуваємо, коли просимо, стає для нас перепоною, але у цьому випадку його варто відкинути.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Палка суперечка чи Ukrainian Sratch: правила і заборони;
Викинь путіна зі своєї голови. Як перестати себе критикувати;
Знайти стержень: 7 історичних уроків для українців;
Суржик, лайка та військовий корабель: як війна змінила українську мову.
