Фрагмент фотографії з серії «Гуцульські типи», Микола Сеньковський
Як геополітика впливає на куріння? Як українці тютюн ростили та ньому заробляли? І чому заробіток втрачали? Історик Олександр Вітолін дослідив це питання крізь століття до наших часів.
Тютюн чи коноплі?
Українців навчились палити тютюн у кримців, які були їм то суперниками, то союзниками. Разом із новою звичкою запозичили й тюркські слова власне «тютюн» та «люлька». Уже в 1604 році в Ромнах почали вирощувати тютюн.
Зараз дехто намагається переконувати, що козаки курили коноплі. Дійсно, українці вирощували багато конопель, але ті сорти сьогодні називають технічними. Коноплі з високим вмістом канабіоїдів в Україну тоді не завозились. Та й уся історія вирощування, переробки й торгівлі тютюном на українських землях засвідчує популярність саме тютюну.
Люльки, жінки й булава
Популярний козацький марш «Ой, на горі, та й женці жнуть» вимагає розвіяти міфи, які утворились навколо нього.
Попереду Дорошенко Веде своє військо, Військо запорізьке, Хорошенько. Гей, долиною, Гей, широкою, Хорошенько. А позаду Сагайдачний, Що проміняв жінку На тютюн та люльку, Необачний. Гей, долиною, Гей, широкою, Необачний.
Ще в XIX столітті українські історики вказували на те, що йдеться не про гетьмана Конашевича-Сагайдачного, а про кошового отамана Григорія Сагайдачного (згадки про якого датуються 1686 роком), а замість Дорошенко, чи Дрогозденко (який згадується в окремих варіантах) ймовірно мався на увазі сотник Дрозденко.
«Проміняв жінку на тютюн та люльку» — найпевніше фантазія авторів маршу. Насправді козакам не доводилось обирати між тютюном і жінками. Літопис полковника Григорія Граб’янки засвідчує, що жінка гетьмана Богдана Хмельницького сама готувала йому тютюн.
«І як не старався Кисіль, як не працював своїми медовими устами, однак гетьман, зневажаючи його велеречивість, не раз обривав його, наказував помовчати і тільки шануючи своє старе знайомство з ним, запросив усіх послів до себе на обід та, порішивши посміятися з пихи панської, зодягнувся в дорогі шати і піднімав позолочену чару зі звичайною горілкою на честь послів польських та на честь жони своєї Чаплинської, родом польки, (що теж багато вбрана і, мов п'яна, саме розтирала в черепку тютюн для Хмельницького).»
Тиміш Хмельницький приїхавши свататись до доньки молдовського господаря в Яси також «пив» тютюн. Слово «пив» може спантеличити, але його в ті часи також використовували для означення куріння.
Записане, заспіване, залюблене
Інша українська народна пісня також засвідчує лояльність жінок до козацької звички.
Ой продала дівчина курку
Та купила козакові люльку;
Люльку за курку купила,
Вона його вірно любила.
Ой продала дівчина гребінь
Та купила козакові кремінь;
Кремінь за гребінь купила,
Вона його вірно любила.
Ой продала дівчина юпку,
Та купила козакові губку;
Губку за юпку купила,
Вона його вірно любила.
Ой продала дівчина сало
Та купила козаку кресало;
Кресало за сало купила,
Вона його вірно любила.
Ой продала дівчина душу
Та купила тютюну папушу;
Тютюну за душу купила,
Вона його вірно любила.
У збірці етнографа і фольклориста Матвія Номиса є приказки, які вказують, що «проміняв жінку на тютюн і люльку» було все-таки перебільшенням:
Без люльки, як без жінки.
Люлька не куриться, мабуть, дівчина (або: жінка) журиться.
Табака гарна, терла жінка Ганна; стара мати вчила її мяти; дочки розтирали, в ріжки насипали.
Тарас Бульба в повісті Миколи Гоголя гине через те, що не хоче залишити полякам люльку. Цей драматичний момент зі люлькою приховує психологічне вигорання та приховане бажання піти з життя. У 1970-80-х пристрасть Тараса Бульби до люльки зафіксували в порцеляні й у різних варіантах виконання.
У 1967 році вийшов мультфільм «Як козаки куліш варили», він став неймовірно популярним і отримав продовження. Значну частину екранного часу козаки шукали тютюн, щоб розпалити люльку, поки вариться куліш. Фінал будувався також навколо сумісного потягування люльок.
Григорій Тютюнник (1920-1961) і Григір Тютюнник (1931-1980) видатні українські письменники, які своїми прізвищами нагадують, що Тютюнник —доволі поширене прізвище на Україні.
Перші монополії та патенти
Вирощування тютюну швидко стало частиною економіки Гетьманщини. Якість влаштовувала Європу, тому український тютюн ішов на експорт. Що більше сіяли, то швидше багатіла козацька старшина. Однак наступ на права Гетьманщини в умовах посилення російського самодержавства змінив ситуацію.
Спочатку цар Петро І був нетерпимий до паління тютюну у Московщині, але після поїздки в Європи сам почав палити. За новими законами Петра І українські виробники тютюну втрачали право вільно ним торгувати на власний розсуд. Вирощування тютюну не припинилось, але тепер основним вигодонабувачем ставала Московщина як посередник.
Козаки намагалися не звертати уваги на нову монополію, але росіяни поставили доносительство на професійний рівень, і самовільна торгівля тютюном поступово стала занадто ризикованою. Це суттєво послабило Гетьманщину.
Тютюн і війна, війна, війна
Але змінювалось не лише законодавство, але й геополітика. А вона змінювала спосіб вживання тютюну. Довгий час його нюхали, жували або «пили» за допомогою люльки. Наполеонівські війни сприяли розповсюдженню моди на сигари, цигарки та папіроси.
У 1809 році російські війська виступили на боці Франції проти Австрії та зайняли Львівщину. Потрапивши в Винники на Львівщині, де була тютюнова фабрика, росіяни одразу зайнялись мародерством. З фабрики вони вкрали сотні центнерів готової продукції.
Пізніше європейські монархи запровадили нову практику, коли ветерани війни отримували право на торгівлю тютюновими виробами.
Емансипація
Куріння стало одним із проявів емансипації жінок. Для декого це був найпростіший, а часом єдиний спосіб робити те, що роблять чоловіки. Консерватори не забарилися з табуюванням жіночого куріння. Це ґрунтувалось не на піклуванні про здоров’я, а на визначенні куріння вульгарним для жінок.
Але в 1931 році на Міжнародній європейській фотовиставці в Парижі гран-прі здобула світлина «Стара гуцулка». Марія Кречунєк, відома як Чукутиха з люлькою, знята Миколою Сеньковським, настільки самобутня, що нікому на думку не спало назвати її вульгарною.
Пригоди Мальборо в Радянському Союзі
Радянська влада націоналізувала плантації тютюну та тютюнові фабрики. Мода на тютюн гарантувала солідне поповнення державної скарбниці. Селекціонери виводили нові сорти, і радянський тютюн мав свого поціновувача. Однак повний контроль держави обернувся шаленим ажіотажем навколо американського «Мальборо», яке можна було дістати лише у спекулянтів-фарцівників або в спеціалізованих крамницях «Берізка».
У 1980-х американцям вдалося переконати радянське керівництво збудувати спільну фабрику в Молдовській РСР, але й це не приборкало попит на американське «Мальборо».
Бувало, курці носили в американській пачці дешеві цигарки, щоб справити враження. Бувало, носили дві пачки цигарок: «Мальборо» для себе та звичайні цигарки, якщо хтось попросить пригостити.
У радянському кіно курили багато. Але режисери ніколи не акцентували уваги на брендах цигарок. І тільки по «Мальборо» в радянському кіно можна було пізнати антагоніста: «Спортлото» (курить спекулянт), «Іван Васильович міняє професію» (курить підозріло багатий Шпак), «Службовий роман» (блок «Мальборо» від слизького Самохвалова), «Слідство ведуть ЗнаТоКі» (курить корумпований начальник). Але це стало ще більшою рекламою для «Мальборо».
Загроза для безпеки
Перші роки відновлення незалежності України після краху радянської системи стали важким випробуванням. Бабці, які торгували цигарками поштучно, стали одними з найпомітніших фігур сірої економіки того часу. Пересічний українець сприймав таку бабцю не як порушницю, а як жертву доби великих змін. Співчуття не давало можливість зазирнути глибше — бабці з цигарками були верхівкою айсбергу, який становив загрозу для державності.
Але закони ринку діють повсюдно: коли налагоджується робота роздрібної тютюнової торгівлі по ліцензії, бабусі з цигарками поштучно зникають. Проте в корупційних системах це може стати поштовхом до торгівлі контрафактними цигарками.
Контрабанда цигарок найбільш виразно показала приховані загрози, коли у 2014-му Росія окупувала частину Донецької та Луганської областей. Неймовірно, але контрабанда цигарок з Росії відбувалась через лінію вогню. Таке можливо лише за надзвичайно високого рівня корупції, який межує з державною зрадою. До повномасштабного вторгнення повністю зупинити контрабанду цигарок з окупованих областей так і не вдалося. Російські цигарки виявляли навіть в Одеській області.
На початку 2026 року загальний рівень нелегальної тютюнової продукції становить 19,8%, а річні втрати через ненадходження акцизів і податків оцінюють у 33,3 мільярди гривень.
Під час повномасштабного вторгнення тютюнова фабрика Imperial Brands в Києві і тютюнова фабрика British American Tobacco в Прилуках зазнали пошкоджень від російських атак і призупинили діяльність. Говорити про дефіцит цигарок ще зарано, але треба розуміти, що від цієї ситуації у виграші буде нелегальний ринок. Боротьба триває.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Для куріння, ткацтва чи кулінарії: як українці коноплі використовували;
Додай шкварки або мед: незвичайні страви козацької кухні;
