Для куріння, ткацтва чи кулінарії: як українці коноплі використовували

Для куріння, ткацтва чи кулінарії: як українці коноплі використовували

Для чого українці коноплю вирощували? Як це вплинуло на Київ та Київщину? В якому інституті нові сорти виводять? Історик Олександр Вітолін розповідає про минуле та розмірковує про майбутнє коноплі в Україні.

Сучасні історики часом звертаються до таких хайпових тем про те, що скіфи та козаки курили коноплі. Але такі нагадування водночас формують упереджене ставлення до конопель. Адже українські коноплі мають низький вміст тетрагідроканабінола (ТГК — головний психоактивний компонент канабісу) і насамперед були технічною культурою для ткацтва та кулінарії. Кайфувати по-справжньому від коноплі почали лише наприкінці 19 століття, коли до нас проникла індійська конопля у вигляді гашишу.

Сіяти коноплі почали ще трипільці. З волокон виходив чудовий одяг. З насіння виготовляли олію. Згадки про конополю можна знайти у літописах. Але найцікавіші знаходимо в народній творчості. «Коноплі під стелю» бажали в щедрівках: «Сійся-родися жито-пшениця всяка пашниця, коноплі під стелю і лен по коліна!»

Веснянка «Унадився журавель до бабиних конопель» має стільки варіацій, що її співають школярі, інші бачать в ній алегорію й натяк на залицяння, а гурт OT VINTA доводить, що українці могли вигадати й рок-н-ролл.

Кияни можуть пишатися піснею «Од Києва до Лубен насіяла конопель».

Од Києва до Лубен
Насіяла конопель.

Приспів:
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам,
Достанеться й передам!

Од Ніжина до Прилуки
Та побила закаблуки.

Од Полтави до Хорола
Черевички попорола.

А мій батько чоботар,
Черевички полатав.

Запряжу я козу в віз
Та й поїду по рогіз.

Запряжу я півня в сани
Та й поїду до Оксани.

Запряжу я барана –
Куди люди, туди й я.

Перелік усіх народних пісень зі згадкою про коноплю може перетворити нашу статтю на справжню дисертацію.

Коноплі також міцно закріпилися в рідній топоніміці. Тільки в Києві є вулиця Коноплянська в урочищі Коноплянки, де протікає струмок Коноплянка. У 2020 році КМДА ухвалила рішення про створення заказника місцевого значення «Долина річки Коноплянка». На Фастівщині знаходиться село Конопельки. Села «Конопельки», «Конопляне», «Коноплянівка» є не лише на Київщині, але й в інших областях України. Але саме Київщина була одним із центрів вирощування коноплі в 19-20 століттях .

У 1931 році в Глухові почав працювати Інститут луб’яних культур (коноплярства) Національної академії аграрних наук України. Там займалися виведенням нових сортів коноплі та льону.

Професор Вʼячеслав Вировець з Глухова

Вагомий внесок у селекцію коноплі зробив академік Микола Гришко, більш відомий киянам завдяки Національному ботанічному саду, названому на його честь. Вчені інституту вивели сорти коноплі з максимально низьким вмістом ТГК, а у 2011-му вони створили сорт «Вікторія», в якому геть немає ТГК.

Сорти коноплі з Глухова визнані в усьому світі. Там же розробляють комбайни й іншу техніку для збору та обробки коноплі. Сорти, виведені в Глухові, мають високу скоростиглість, волокнистість для потреб легкої промисловості та зернистість для олійної. Волокна коноплі також продемонстрували чудові теплоізоляційні властивості, тож їх стали використовувати на будівництві.

У Глухові також вивели сорти для медичного застосування «Вік 2020» і «Медана», які є лікувальними, але не психотропними. Вчені інституту довго чекали на легалізацію медичного канабісу й тепер готові вивести нові сорти для лікування ПТСР. Будемо сподіватися, що українські коноплі нарешті перестануть асоціюватися з наркотиками та знову посядуть належне їм місце в економіці України.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Конопля, кавун та насіннєві бомби: як стати ботанічним хуліганом;

Додай шкварки або мед: незвичайні страви козацької кухні;

Гроші давати — Київ будувати: як донатили козаки;

Від чумаків до галичан: як до Києва сіль возили;

Пристойно і не дуже. Як розважалися кияни на Трухановому острові.