Рятувати та пригощати: теплі історії з кав’ярні на Мечникова

Рятувати та пригощати: теплі історії з кав’ярні на Мечникова

Як готувати правильну каву, боротися з кавовим снобізмом, рятувати кицьок та японських дідусів? І бути тим закладом, куди гості їдуть з інших районів Києва? Про свою роботу Вікенду розповіла Віка, менеджерка кав’ярні Honest на Мечникова.

— Я — менеджер кавʼярні, хоча мене часто називають жителем кав’ярні. Наша кав’ярня Honest відкрилися в жовтні 2020-го. Тож ми пройшли всі стадії карантинних обмежень. За цей час прославились як місце з найсмачнішими круасанами та найгарнішим антикварним буфетом.

Готуємо каву власного обсмаження, робимо власні страви та десерти. Кавʼярня знаходиться на першому поверсі будинку, а мешканці — наші постійні гості. Причому ходять до нас і жителі будинку, і працівники різних закладів у цьому ж будинку.

Наш заклад належить компанії Klara group, яка володіє мережею пиріжкових «Тітка Клара». Я в цій компанії працюю майже шість років. Починала з «Тітки Клари», згодом стала шеф-бариста компанії (окрім пиріжкових, у компанії є ресторан італійської кухні та суші-ресторани). Потім із керівниками прийняли одноголосне рішення, що пора відкривати кавʼярню. Так і стала керувати закладом і продовжую здійснювати контроль якості кавових напоїв у компанії, проводжу навчання для нових працівників мереж.

Наші гості — наші друзі, більшість гостей — постійні. Це студенти, офісні працівники, сусіди, сімʼї з дітьми, серйозні бізнесмени та поважні пані — абсолютно різна аудиторія, якій до вподоби наша дружня атмосфера. Багато гостей приходить до нас попрацювати віддалено за ноутбуком або провести романтичний вечір за вином, послухати платівки.

За нашими сторінками в соцмережах складається враження, що у нас постійно гостюють чотирилапі. Усе склалося само собою: любов до котів у мене з дитинства, я прожила 16 років з котиком. А на початку березня 2022 року біля кавʼярні зʼявилися четверо кошенят. Одна киця підросла та стала суперручною, ласкавою, жоден гість не може встояти й не погладити. Кицька живе на подвірʼї, годуємо всім двором. Собаки частина нашої атмосфери — ми працюємо поряд з грумінгом, тому песики у нас щодня, всіх чухаємо й знаємо «поіменно».

Загалом керувати кав’ярнею значить бути постійно готовою до різних викликів і нестандартних історій.

Мені доводилося спілкуватися з пожежниками, електриками та поліцією. А також брати участь у рятуванні пташок, кицьок і дідуся-японця. Якось прямо біля нас, зім’явши огорожу, перевернувся джип з молодими п’яними гонщиками.

З приємних спогадів — історія про вагітну кицьку. Це місцева мешканка, наша приятелька. Але ми якось впустили момент, коли треба було її стерилізувати. Звісно, вона завагітніла. І якось увірвалася в кав’ярню, стала на порозі й почала голосно нявчати. Хоча до того була дуже тихою та чемною.

Зрозуміли, що кицька збирається народжувати. Весь процес взявся супроводжувати один постійний гість. Він забрав її додому, спробував допомогти, але щось пішло не так. Тож він повіз кицьку у ветеринарну клініку. Але тепер ця кицька точно знає, що до нас у кав’ярню треба йти по допомогу.

Особливо запам’яталася історія про японців. Наша гостя зайшла й каже: «На лавці біля кав’ярні сидить дідусь, по-моєму він потребує допомоги». Виявилося, що той дідусь не говорить ні українською, ні англійською. Але якось ми завели його в кав’ярню. Він показав паспорт, і ми зрозуміли, що це громадянин Японії.

Подзвонили в посольство Японії, працівники посольства пішли назустріч і допомогли нам порозумітися з дідусем. Ми його нагодували, напоїли. З посольства нам повідомили, що дідусь погано почувається і його мають доставити в приватну клініку. Але до вечора так ніхто й не приїхав. Тоді наш бариста Олександр повіз того дідуся в клініку на таксі, а потім повідомив посольство.

На наступний день поїхав провідати нашого гостя. Там вже були представники посольства, які повідомили, що з дідусем все добре, його обстежили, надали поміч. А в Україну дідусь приїжджав, щоб зустрітися з Юлією Тимошенко!

На пам’ять від цієї історії маємо подяку від посольства: дипломати приїжджали вручити її та попити у нас кави. У подяці вказано, що ми допомогли зміцнити зв’язки між нашими країнами.

Складно визначити, які саме фактори визначають успіх закладу. Десь вирішальним є розташування, десь унікальний продукт, а десь загальний настрій кавʼярні та ставлення до гостя. У нас дуже круті власники: про таке ставлення до працівників я не чула ніде, саме це задає мені настрій, а я вже заряджаю цим настроєм усе навколо себе.

Тому нас і обирають, бо ми стаємо друзями нашим гостям, буває, до нас приїжджають «просто привітатися, бо скучили». Тепло розходиться всередині, коли читаєш повідомлення гостей, які знаходяться в інших містах чи закордоном, але згадують про кавʼярню, пишуть, як сумують за нами.

Дуже багато постійних гостей з нами саме з березня 2022-го, коли місто було напівпорожнім, а наша кавʼярня працювала. Ми тоді готували каву й безплатно пригощали всім, що лишилось в кавʼярні. Цивільні та військові називали нас островом стабільності.

Зараз у нас три бариста. Саша працює два роки. Його задача — навчити гостей пити гарну каву. Саша зробить воронку* і пригостить гостя, який ніколи про неї не чув; запропонує спробувати фільтр каву, поки гість чекає на свій звичний американо; розкаже, де в Києві спробувати цікаве зерно.

Воронка V60 — девайс для альтернативного способу заварювання чорної кави

Катя та Андрій — наші новачки. Андрій з досвідом роботи в кавʼярні в Запоріжжі переїхав у Київ і тепер працює з нами. Це суперініціативний хлопець зацікавлений у своїй справі. Катя також нещодавно стала частиною нашої команди. Її люблять гості, і вона любить гостей.

Кавовий снобізм — це наш ворог. Я за лагідну кофеїнізацію! Ми вчимо гостя пити хорошу каву в його улюблених напоях, потроху даємо куштувати більше й більше різного зерна. Гості самі потім обирають фільтр замість американо. Є історії, коли гості разом із нами пробували нове та вчились, а згодом закупили собі додому девайси для альтернативи, варять вдома «воронки» і приносять нам у кавʼярню на оцінку. Але якщо гість хоче американо або капуч і два цукри — ми зробимо. Бо головне — це правильні пропорції і любов до гостя.

Найпопулярніші напої влітку:

  • еспресо оранж — апельсиновий фреш з еспресо та льодом;
  • еспресо тонік;
  • лимонади нашого виробництва (полуниця лайм, матча малина, обліпиховий).

Недооцінені, мабуть:

  • колд Брю — кава холодного заварювання. Хто знає — той знає, але не всі погоджуються куштувати для ознайомлення;
  • клевер — альтернативний метод заварювання чорної кави. Кава з цього девайсу максимально щільна та солодка, питка і знову ж через непопулярність девайсу не так часто беруть;
  • комбуча — бо «а це чайний гриб? Нє, не буду». Насправді це класний освіжаючий напій з прикольним ферментованим смаком, адаптований під споживача.

Популярні десерти:

  • сирники наші зараз в топі, хоча їх тільки ввели;
  • наполеон — по нього їдуть з інших кінців міста;
  • класичні круасани — коли сталося повномасштабне вторгнення, наші круасани гості замовляли поштою в інші міста.

Мій особистий фаворит — це класичний капучино та трубочка зі згущеним молоком.

Сподобалася стаття? Подякуй автору!

   

Читайте також: Липи та дим: чим пахнуть Київ, Україна та війна;

Пляшечки та чарочки: як кияни використовували скло;

Столики на тротуарі чи тераса-монстр: як це працює й чому дратує;

Тест: який ти київський ринок?

Шарлотка до чаю: три перевірених літніх рецепти.