Стеж за птахами: як займатися бердвотчингом в Києві

Пташка вагою 4-5 грамів. Птах, чиє ревіння чути за два кілометри. Вікенд розпитав бердвотчерку про київських птахів, місця для спостережень, а також дізнався про найрозумніших та найяскравіших.

Пташину естетику Діана показує в інстаграмі. Фото у неї дійсно вражають. А ще вона знайомить з птахами, популяризує в Україні спостерігання за птахами та пише про терапію бердвочингом.

— Як почалися ваші спостереження за птахами?

— Це був досить плавний шлях, який почався чотири роки тому з моєї першої подорожі на Шрі-Ланку. До того моменту я вважала себе просто любителем природи, без акценту на птахів, фотографувала гарні місця, звірів, лише інколи пернатих.

До поїздки на острів Шрі-Ланка ми з чоловіком готувалися сумлінно, вивчали інформацію, знали, що там неймовірна природа. Спеціально для тієї подорожі купили перший телеобʼєктив, досить бюджетний на той час.

Дивовижне розмаїття птахів острова нас просто вразило. Там ми вперше почали фотографувати птахів цілеспрямовано, а потім шукати інформацію про них.

Приїхавши додому, зрозуміли: шляху назад вже немає. Ми почали дедалі більше звертати увагу на птахів України. Відвідали Асканію Нову, їздили у Вилкове, дельту Дунаю до рожевих пеліканів. У Вилковому був повноцінний бердвочерський тур у колі однодумців. Я його всім завжди раджу. Там я вперше побачила неймовірну кількість птахів України. І вже після цього жодна пташка не проходила повз мою увагу.

— Рідкісний птах, що долетить до Києва, — це який?

— Зелена бджолоїдка — знакова для мене пташка. Спостерігала її дуже близько у своїй шрі-ланкійський подорожі. Рідкісний залітний вид для України, але була вже декілька раз помічена в Київській області.

— Яких рідкісних птахів ви бачили в нашому місті?

— Якраз напередодні великої війни на київському каналі БСА* відбулася дивовижна зустріч з орланом-білохвостом. Це один з найбільших хижаків Євразії, точніше, один з чотирьох крупних представників хижих птахів, належить до родини яструбових. Зустріти його — завжди радість для кожного бердвочера. Розмах крил цього птаха досягає 2,5 метра — тільки уявіть! А вага десь приблизно 5-7 кілограмів.

* Магістральний каналБортницької станції аерації

Орлан-білохвіст занесений до усіх трьох видань Червоної книги України. На жаль, діяльність людини та несприятливі екологічні умови зробили свою справу, тепер навіть в Європі він вважається рідкісним.

— Кого поки не бачили, але мрієте та чекаєте на зустріч?

— З тих, що реально зустріти, але поки ніяк не даються, — дрімлюга, рожевий шпак та оляпка. І весь час мрію зустріти ще непобачені види сов: сова довгохвоста, сова бородата, сичик-горобець, сплюшка.

— Які найрозумніші птахи в Києві?

— Круки. Вони здатні наслідувати людську мову, вирішувати елементарні логічні завдання, а також добре запамʼятовують події та обличчя. Круки дуже допитливі, у них є настрої, спогади, стратегії та очікування.

— А найяскравіші?

— Бджолоїдка золотиста, одуд звичайний, омелюх звичайний, синьошийка, снігур.

— Найменші?

— Золотомушка жовточуба, маса всього 4-5 грамів.

— Найгучніші?

— Найгучніший голос серед птахів має, мабуть, бугай. Весняний крик цього птаха чути за два кілометри й більше. Нагадує він ревіння бика, звідки й українська назва цього птаха.

— Найчисленніші?

— Раніше це були горобці хатні та шпаки. Зараз, напевно, голуби, щороку їх стає більше.

— Найкомандніші птахи?

— Я б назвала шпаків, хоча багато птахів на зиму збиваються у досить великі зграї.

Але саме шпаки відомі своїм умінням формувати гігантські зграї — феномен мурмурації. Мурмурацією називають прекрасне природне явище, коли тисячі птахів збиваються у величезні зграї, які динамічно формуються в дивовижні небесні постаті, постійно стискаючись і розтискаючись. До цього часу цей феномен не вдавалося пояснити навіть за допомогою складних компʼютерних моделей.

— Птахи-одинаки, хто самі по собі?

— Для різних птахів характерний свій тип шлюбних відносин, мета яких — найкраще збереження та розмноження їх видів. Є птахи, які знаходять собі пару й мешкають так все життя, спільно вирощуючи потомство.

А ось зозулі, наприклад, взагалі не створюють пар і не дбають про своїх дитинчат, а підкидають свої яйця в чужі гнізда.

— Найвідданіші, вірні своїй парі?

— Лелеки білі, лебеді-шипуни, круки, орлани-білохвости, сипухи.

— Птахи, які уособлюють Україну?

— Мабуть, з давніх-давен це був лелека білий. Але за останній рік дуже популярним стало зображення блакитної синиці, яка у своєму оперенні має два основних кольори — блакитний і жовтий, так само як прапор України.

— Засилля голубів — наскільки це добре чи погано для міста?

— Зараз половина всіх птахів, що живуть у місті, — голуби. І ця статистика лякає. Ще років 20 тому половину всіх птахів складали горобці.

Голуб — це завезений птах, і від нього багато шкоди. У голубів незліченна кількість паразитів, вони хворіють на інфекційні хвороби, деякі з них можуть передаватися людині. Крім того, псують памʼятники, підвіконня, дахи. Що більше підгодовувати голубів, то більше їх буде зʼявлятися.

— Улюблені місця для спостережень за птахами в Києві.

ВДНГ, що переходить у Голосіївський ліс — це місце, де я найчастіше бувала до великої війни, і майже всіх птахів находила саме там. Снігурі, омелюхи, щиглики, повзики, дятли, золотомушки, синички, дрозди, воронові, мухоловки, горихвістки, навіть круки та хижі птахи — всього цього паркового та лісового добра там повно. Бо територія велика, поєднує багато різновидів дерев, і в який сезон і день я туди не пришла б, завжди когось зустріну.

Парк Рильського — декілька невеликих озер у поєднанні з лісовими ділянками та парковою зоною дають змогу зустріти навколоводних і лісових птахів. З цікавих — я там бачила рибалочку, чаплю, жовну чорну та сиву, повзиків, воронових, взимку снігурів та чижів.

Центральний ботанічний сад імені Гришка — там я зустріла унікального для себе птаха — сову болотну, яка втікала від зграї галасливих воронових. Також там водяться жовна чорна та зелена, строкаті дятли, щиглики, снігурі, різні види синиць, включаючи пухляка та чорну синицю.

Дідорівські ставки — особисте відкриття, лише за один день зустріла там купу птахів: рибалочку, бугайчика, цілу зграю лисок і крижнів, курочку водяну, чаплю, вільшанку, очеретянку, родину строкатих дятлів і цілу купу повзиків.

Озеро Вирлиця. Його перлина — це, звичайно, вусаті синички. Але там можна зустріти і чапель, і рибалочку, лиску звичайну, пірникоз, крижнів, ремеза, волове вічко, чечіток, і навіть сову вухату та канюка.

Наостанок залишу Пирогів, де також велика територія і багато птахів зустрічається, але найкрутіше, що там у теплу пору року можна побачити бджолоїдок звичайних.

— Улюблена пора року для спостережень.

Рання весна до початку сезону тиші, мабуть, найкращий і найцікавіший час для птахоспоглядання: птахів стає більше, вони максимально активні, весь час зайняті, а ще й у найгарніше своє шлюбне вбрання вдягаються.

Навесні починають повертатись пташині мігранти, які відлітали в теплі краї, та активно розпочинають сезон гніздування. Це означає більшу різноманітність птахів у багатьох різних місцях. А поки листя на деревах ще нема, то птахів можна якнайкраще роздивитись.

Ще одна причина, чому ця пора року є захопливою, полягає в тому, що деякі птахи змінюють оперення задля розмноження. Навесні вони демонструють найяскравіші та найвражаючі свої кольори.

— Маємо стереотип, що птахи живуть у гніздах. Розкажіть про місця, де живуть птахи Києва: вириті нірки на березі, дахи будинків, дупла дерев тощо.

— Птахи взагалі не живуть в гніздах, гніздо потрібно тільки на період відкладення яєць і виведення пташенят. І навіть у період розмноження далеко не всі птахи вʼють гнізда.

Дрімлюга, наприклад, насиджує два своїх яйця просто на сосновій хвої, ніби покладаючись на своє чудове захисне забарвлення. Деякі птахи, як-от дятли, виводять пташенят у дуплах дерев; бджолоїдки, рибалочки та берегові ластівки виривають ходи метрової глибини в глинисто-піщаних урвищах і наприкінці їх відкладають яйця.

— Другий стереотип — взимку птахів майже немає, тож нема за ким спостерігатися. Це так чи ні?

— Це зовсім не так. Справді, частина птахів відлітають в теплі краї, але натомість прилітають гості з півночі, як ми їх називаємо. Їх можна побачити у нас лише в холодний сезон: наприклад, неймовірних красенів омелюхів. Ну і, звісно ж, частина птахів залишаються, нікуди не відлітають, а навпаки, переміщаються з лісів ближче до населених пунктів і їх легше побачити, як, наприклад, снігурі.

— З чим ви виходите на спостереження?

Ходжу переважно з фотоапаратом і біноклем, який наразі змінила на монокуляр — дуже зручна штука, компактніша й легша, ніж традиційний бінокль.

— Що таке терапія бердвотчінгом?

— Особисто на мене бердвочінг впливає надзвичайно терапевтично: заспокоює, дає можливість відчути єдність з природою, допомагає знизити рівень тривоги та стресу й навіть допоміг вберегтися від депресії. Але це не тільки мої відчуття.

Наприклад, у Шотландії терапевти прописують пацієнтам з хронічними захворюваннями спостереження за птахами разом із прогулянками та медитацією. Існує спеціальне дослідження під назвою «Doses of Neighborhood Nature» (його можна знайти в інтернеті англійською) від британського та австралійського університетів, яке безперечно виявило, що люди, які живуть у районах із більшою кількістю птахів, мають кращий психічний стан.

Бердвочінг — це також своєрідна медитативна практика, яка залучає одразу всі ваші почуття. Ви слухаєте щебет і пісні птахів, дивитеся на кольори та візерунки оперення, спостерігаєте за складною та часто витонченою поведінкою птахів. Усе це виводить спостерігача за межі власної свідомості та допомагає знаходитись в моменті, тут і зараз, забуваючи на якийсь час тривоги повсякденного життя.

— Пригадайте цікаву київську історію з ваших спостережень.

— Одразу згадуються пошуки вусатих синиць. Дивлячись на фотографії цих птахів, мало хто здогадається, як же вони змусили мене за собою побігати. Я три рази їздила на озеро Вирлиця, по коліно в багнюці облазила там весь рогіз, який місцями вище людського зросту, декілька разів падала, підвернула ногу, заробила алергію, але ні про що не шкодую. З третьої спроби таки зустріла омріяну пташку! Досі памʼятаю емоції від зустрічі. Відчувши таке, вже не зможеш звернути зі стежини птахоспоглядання.

— Що слід почитати початківцям?

Альфред Брем «Птахи».

«The Big Year: A Tale of Man, Nature, and Fowl Obsession» Obmascik Mark.

«Пташина історія» Наталія Атамась.

«Дивовижний світ птахів. Чи легко бути птахом?» Тім Беркхед.