«Поцілунок» Клімта, Наполеон і квіткарки, композиції з потягами, каретами, фігурами людей та тварин. І все це відтворене в порцеляні. Вікенд побував у закритому музеї на Подолі.
Відомий журналіст Олександр Швець багато років збирав свою колекцію та мріяв показати її українцям. Він заразив своїм захопленням дітей та дружину й нарешті наважився втілити мрію. Коли майже все було готове до відкриття, почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Зараз музей офіційно не відкритий і не працює. Проте є можливість потрапити на групову екскурсію від засновника музею Олександра Швеця. Для цього Вікенд звернувся до гідеси пані Олени. Усім охочим теж радимо так зробити.
Факти про заклад
Це приватний музей.
Власник 30 років збирав свою колекцію порцеляни.
Купував по всьому світу — у виробників, на аукціонах, у невеличких крамничках, на барахолках.
Власник шукає способи зробити вхід безплатним.
Експонати розміщені в кількох залах: є іспанська, східна і божественна.
З вікон «божественної» відкривається ефектний краєвид на Андріївську церкву.
Натискайте у статті на фото, щоб збільшити та краще роздивитися
Людство винайшло фарфор півтори тисячі років тому. Здавалося б, все найкраще з цього матеріалу вже створено. Однак цей стереотип руйнують просто зараз іспанські майстри. Технології виготовлення виробів з порцеляни змінювалися, майстри зазвичай використовували два-чотири випали. В іспанців інша технологія. Про неї дізнаємося в першій залі музею. Вона присвячена виробам мануфактури Lladro, яка знаходиться в іспанській Валенсії.
Мануфактура Lladro — це родинна справа. Власник музею завзято розповідає не лише про зібрані роботи, а й про дружбу його родини з іспанською родиною творців, з окремими відомими майстрами, які працюють на цю родину.
Одна з особливостей іспанських виробів — вони проходять лише один випал при температурі 1250-1300 градусів. При цьому дають усадку на 15%. Тобто коли майстер створює фігуру, має уявляти, як вона змінить форму, колір і розмір під час випалу.
Крім кількості випалів, є ще одна важлива відмінність: що б не виготовляли іспанці з порцеляни, кожна деталь відповідатиме дійсності та історичності. Карети, потяги, старовинні авто, одяг героїв композицій відповідають часу, про який розповідають. Коли італійські чи німецькі майстри створювали подібні порцелянові карети, для них важливішим був розпис виробу, ніж правдивість його конструкції.
Мабуть, вершиною майстерності творця є великі сюжетні композиції. Створення таких композицій — неймовірно складна та кропітка праця. Великі композиції Lladro є багатосюжетними: водій дратується через собак, собаки міряються між собою, пасажирка намагається привернути увагу водія. І так далі. Одна з найбільших у світі порцелянових композицій — «Цариця Нілу». Загалом мануфактура випустила лише 100 таких композицій. У музеї представлена робота номер 30.
Є сюжети, до яких майстри повертаються знову й знову. У іспанців це фігури квіткарок. Олександр стверджує, що в його колекції зібрані всі квіткарки, які в різні часи випускала іспанська мануфактура.
Він розповідає, що дрібнесенькі квіти для таких композицій створюють працівниці спеціального департаменту. Великі композиції задумують і створюють майстри-чоловіки, але виготовлення малесеньких порцелянових квіт їм не до снаги. Жінки працюють пінцетами та скальпелями, вдягнені в білі халати та шапочки.
В одній з композицій, представлених в музеї, близько 600 квітів. Усі вони створені вручну з окремих деталей: пелюстки складають у квіти, квіти в букети, букети — у великі композиції. Потім все це фарбують, вкривають глазур’ю, опалюють.
У роботі майстрів веде не лише натхнення. Вони слідують заданій темі колекції чи серії. Серії бувають лімітованими, коли виробів виготовляють зовсім небагато (50-100 штук). Це підвищує цінність кожного в очах колекціонерів. А тих, хто збирає порцелянові фігури, у світі немало.
Буває, колекціонери надають свої скарби на запит музеїв для їхніх тематичних виставок. А здебільшого тримають удома, для власної насолоди. Швець, який був сиротою та десять років провів в інтернаті на колишній вулиці Артема, мріє надати безплатний доступ до зібраних ним скарбів всім українцям.
Загалом представництва Lladro є в 102 країнах світу. Лише в Америці цю порцеляну колекціонують понад 150 тисяч людей. Вони створили тематичне товариство, випускають журнал, проводять з’їзди. Ті, кому вдалося зібрати хоча б 100 робіт іспанців, уже мають неймовірно високий статус в цьому товаристві.
У наступних залах представлене східне та європейське мистецтво, витончені вироби китайців, британців, італійців. У східній залі навіть влаштована фотозона для відвідувачів, які бажають знятися поряд з одним з найстаріших та найбільших експонатів (висотою 1,8 метра). Це старовинна китайська імператорська ваза, яка багато подорожувала по світу в приватних колекціях і нарешті оселилася в Києві.
Є тут і зразки робіт українських майстрів — з Коростеня, Баранівки, Буди та інших міст. Деякі виглядають добре знайомими, бо такі речі мала вдома, мабуть, кожна українська родина. Є в зібранні Швеця кілька абсолютно унікальних українських робіт. Вони виконані настільки витончено, що їх дуже складно відрізнити від найкращих виробів визнаних світових майстрів.
Вражає кількість реальних історичних персонажів і літературних героїв, втілених у порцеляні. Побачимо Мерилін Монро та Фріду Кало, батьків-засновників США та Наполеона, Попелюшку та Дон Кіхота.
Не менш цікавими є сучасні роботи майстрів. Деякі були представлені на одній з виставок в артцентрі Пінчука, де їх і придбав власник музею. Фігурки дійсно вражають, насамперед тим, наскільки вони відрізняються від усього баченого раніше в роботах класиків різних часів.
Вироби в залах розміщені у скляних вітринах з підсвіткою. Ці вітрини проєктував власник з командою. Однак через деякий час він вирішив переробити вітрини на досконаліші. Виробник виготовив нові вітрини й мав доставити їх 24 лютого. Однак у той день, каже Швець, у виробництво влучили російські бомби. Тому частина крихких фігур так і лишилася не накритою склом.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Де зурочити росіян: 13 фактів про магазин «Відьмин котел»;
Промзона чи рекреація: для чого гуляти берегом річки Либідь;
Без Толстоєвського. Що буде з російською літературою в Україні;
Горілка, зрада, шаровари: 7 міфів про козаків та гетьмана Мазепу;
Піраміда, вежа чи курган: який вигляд мають світові військові меморіали.