Врятуємо зелену зону у центрі Києва: як допомогти ботсаду імені Гришка

Дендрарію Національного ботсаду імені Миколи Гришка потрібна вода. Куди вона зникла? Чи не втратить місто унікальну колекцію рослин? Чи можна її врятувати? Про це Вікенд розпитав Яну Боброву, виконавчу директорку та співзасновницю благодійного фонду Peli can live, та Ольгу Похильченко, кандидатку біологічних наук, старшу наукову співробітницю відділу дендрології ботсаду.

— Ми понад рік спілкуємося з директоркою Національного ботанічного саду Наталією Заіменко і бачимо, що ботсаду потрібна допомога. Самотужки, за відсутності додаткового фінансування він не здолає свої проблеми. Один з найбільш термінових викликів — це порятунок колекції дендрарію. Ботсад має потужний науковий склад, більша частина команди працює в ньому не один десяток років. Усі співробітники вболівають душею за наявні колекції рослин.

У березні нашому фонду Peli can live буде чотири роки. Хоча ми зареєстровані в Києві, нам ще не доводилося реалізовувати природоохоронні проєкти в нашому рідному місті. Адже всі проєкти, над якими ми працюємо, мають ідею, в яку ми віримо, і несуть реальні зміни. Враховуючи, що ботсад є улюбленим місцем багатьох киян і гостей міста, ми усвідомили, що створення системи поливу і збереження колекції дендрарію може стати нашою спільною справою. Маючи досвід реалізації природоохоронних проєктів за допомогою збору коштів через краудфандингову платформу, ми вирішили запропонувати всім, хто вболіває за ботсад, підтримати проєкт створення системи поливу його дендрарію через платформу Kind Challenge, — говорить Яна Боброва.

6 фактів про Дендрарій ботанічного саду імені М.М. Гришка

Колекція деревних рослин нараховує 674 видів, 22 різновидів, 35 гібридів та 274 культиварів, з різних частин Помірної зони.
Площа дендрарію — 30 га.
Його створювали з 1944 року для випробовування нових для Києва видів та як загальнодоступну навчальну базу.
Кожне дерево в колекції має свою історію, більшість із них належить до видів з високим охоронним статусом.
В оптимальних умовах кожне дерево може прожити 200-300 років.
Ботанічний сад — домівка для пташок, білок і комах прямо в центрі Києва.

Чому бракує води

— Коли будували ботсад, у ньому облаштували поливну систему з металевих труб, традиційну для 40-х років минулого сторіччя, — розповідає Ольга Похильченко, кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця відділу дендрології ботсаду. Проте ресурс системи, розрахованої на 50 років, вичерпався ще 20-30 років тому.

Дослідниця наголошує, що водночас відбуваються кліматичні зміни, які проявляються в аномальних літніх та зимових посухах. Дендрарій розміщений на правому, високому, березі Дніпра, і його найвищі точки піднімаються над Дніпром на 100 метрів, тож ґрунтові води недосяжні для рослин. Рідкісні дерева опинились у критичних умовах пересушеного ґрунту, що загрожує їхньому існуванню.

Як селфі шкодять рослинам

Потрібно підвести до рослин воду та водночас створити умови для формування підстилки, подібної до лісової. Адже коренева система деревних рослин виходить далеко за межі проекції крони. В природі цю зону прикриває лісова підстилка, вона утримує вологу, є джерелом органічних речовин. Тому зазвичай у ботанічних садах і дендропарках діє заборона для відвідувачів заходити в підкроновий простір, близько до дерев.

Правила київського ботсаду теж передбачають переміщення лише доріжками. Проте, на жаль, є проблеми з культурою знаходження в ботсадах та парках, люди ставляться до дерев винятково як до ресурсу, заради селфі витоптують землю навколо дерева. Тож ґрунт біля колекційних насаджень дуже ущільнений, що перешкоджає доступу кисню та води до коріння.

Як ми майже втратили рідкісні ялини

Ольга Похильченко розповідає, що щорічно працівники ботсаду висаджують по 30-40 рослин, розмножених з насіння, отриманого з різних країн. Ці рідкісні рослини знаходяться під загрозою зникнення в місцях природного зростання. Працівники поливають їх вручну.

Так само з відер поливають і дорослі рослини, що найбільше страждають від пересихання ґрунту. В першу чергу, це унікальна колекція ялин, які мають поверхневу кореневу систему і природно ростуть в гірських умовах, з більшою кількістю опадів. Протягом останніх п’яти років ботсад стрімко втрачає цю колекцію, одну з найповніших у дендрарії. У київському ботанічному саду зібрано 20 видів з 37 описаних. У посушливі роки ялини страждають від шкідників та хвороб, викликанних пересиханням прикореневого шару ґрунту. Так було втрачено дорослі рослини ялини Енгельмана 1944 року посадки. Зараз є молоді рослини цього виду, але без поливу вони також під загрозою.

Посушливі умови відбиваються і на зовнішньому вигляді колекційних дерев: крони зріджуються, зменшуються розміри листя. Все частіше з’являються шкідники, які є індикаторами стресу рослин від посухи.

Якщо не розв’язати питання поливу на цих ділянках, то і надалі будемо втрачати насадження. Рослини гинуть в 70-80 років, хоча в природі могли б прожити до 200-300 років.

Як можна допомогти ботсаду

Проєкт поливної системи розділений на 63 блоки, які треба монтувати і запускати почергово. Перший блок монтуватиметься до водогону, який діє і який заздалегідь був розрахований для такого розширення. Орієнтовна вартість встановлення системи на кожному блоці — 50 тисяч гривень.

У першу чергу треба провести воду до колекції шпилькових, яка найбільше потерпає від посух. А для цього — зібрати кошти на перший блок. Такий збір коштів вже почав благодійний фонд Peli can live через платформу Kind Challenge. Як тільки кошти буде зібрано, розпочнеться побудова першого блоку. Коли зберуть кошти на наступний — його під’єднають до першого. Так поступово планується охопити системою поливу всю територію дендрарію.

Поливна мережа буде рівномірно розподілена між рослинами у дендрарію, з підводом до кожної рослини. На зиму вода буде зливатися, а система — консервуватися. Водогін не змінить зовнішнього виду ботсаду, назовні він виходитиме лише в непримітних місцях, де будуть збудовані бетонні розподільчі колодязі та розміщуватимуться крани для води.

Зараз на платформі Kind Challenge вже зібрали 2894 грн. Мета фонду Peli can live — зібрати кошти на всю систему поливу, а для початку — 50 тисяч гривень для першого блоку системи поливу.

Фото: Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України, весняні та літні – Ольги Похильченко, зимові – Яни Бобрової.