Підбірка культового квір-читання — від меланхолійних історій, які розбивають серце, до фентезі-світів та болісної дійсності тоталітарних країн. Письменниця Ольга Карі зібрала історії про почуття, які роблять боляче, дивують, кидають виклик і роблять щасливими.
«Середина світу»
Андреас Штайнгьофель
Пара підлітків-близнюків Філ і Діана живуть у дивному домі з мамою та її щоразу новими коханцями. Обидва почуваються у маленькому провінційному німецькому містечку ні в тих, ні в сих: вони — чужинці, хоч обидва народилися тут. Їхня матір вагітною примандрувала до містечка аж із США, і народила дітей у перший же вечір прибуття просто посеред лісу. Родина живе в занедбаному маєтку, повному мотлоху і чудес. Ну от як таких зайд прийняти і полюбити? Спогади Філа про їхнє дитинство в цьому химерному домі переплітаються з його спробами дати раду з першим коханням. Це кохання — одна суцільна рана. Його коханець — красень і зірка школи, має химерну звичку — підбирати з землі зламані, покоцані речі. Філ підозрює, що коханий і в ньому побачив надщерблений скарб, цінний саме поламаністю і недосконалістю.
Кожен персонаж у цій історії болить. Бо треба багато мужності й ще більше любові, щоб прийняти речі такими, як вони є у їхній недосконалості, надломленості, пошарпаності, дивакуватості. А ще — прийняти своє дорослішання. Великою мірою книга про те, що гомофобія прирікає людей на вимушене біженство: тікати доводиться не лише від самих себе, а й від осуду, погроз і абсолютного нерозуміння.
«Дім на краю світу»
Майкл Каннінгем
Братися за цю книгу варто, нагадавши собі для початку, що гомофобні настрої у країнах на кшталт США та Британії лише в останні кілька десятиліть перестали бути нормою. До того одностатеві стосунки були табуйовані і засуджувалися на всіх рівнях — від камерного простору родини до соціокультурного і законодавчого. Тому історія з 80-х років, коли гомосексуальність була сам по собі викликом, сьогодні вже потребує щонайменше книжкових зносок і коментаря, чому це раптом героїв треба вважати бунтівниками, які «йшли проти системи». Якщо абстрагуватися від історичного контексту, це книга про життя неідеальних людей, чиї погляди на стосунки та життя можуть із часом мінятися, зазнавати трансформацій, але герої це приймають і далі з цим існують, споглядаючи врожай з власних вчинків і рішень.
Боббі і Джонатан — спочатку юні хлопці, а потом дорослі чоловіки, їхні долі відстежуємо від дитинства, перших травм і непорозумінь з батьками, а от із Клер ми запізнаємося вже в її зрілому віці. У певний момент життєві шляхи усіх трьох перетинаються, вони закохуються, зачаровуються, розчаровуються.
У книзі дуже сильні жіночі персонажі, вони б’ються об скляні стелі, раз у раз доводячи, що життя без чоловіка не тільки не робить їхні історії менш змістовними, а мають більше сенсу. Шкода тільки, що всі вони забагато часу втратили на те, щоб зрозуміти цю просту істину.
«Бляшаний чоловік»
Сара Вінман
Книга в багатьох моментах перегукується із «Домом на краю всесвіту»: любовний трикутник, заборонена кохання і СНІД як квиток в один кінець. Меланхолійна історія-спогад про трьох близьких між собою людей.
Елліс і Майкл познайомилися ще дітьми й одразу потоваришували. Ця дружба пустила глибоке коріння, а родина Елліса стала справжньою опорою і підтримкою для Майкла, чиє дитинство було геть не таким райдужним і безтурботним. Дитяча дружба переросла в сильніші почуття, але лише для одного з хлопців. Інший закохується, одружується, другий поволі зникає з обрію, бо відчуває себе зайвим.
Утім, на момент розповіді в живих лишається тільки один із усієї трійці, і поволі, поволі ми дізнаємося, які негоди прокотилися трьома долями й спустошили цей сад дружболюбові до ноги. Книга про безмежну самотність Бляшаного Чоловіка, в грудях якого завжди билося справжнє гаряче серце.
«Сад супроти часу»
Олівія Ленг
Ця книга — особиста історія стосунків авторки із садовим простором, яку вона перетворила на книжкову мандрівку метафоричними та реальними садами від «Утраченого раю» Мілтона до «Кілець Сатурна» Зебальда. Олівія Ленг ретельно препарує дійсність: звідки бралися гроші й на чиїх кістках — дослівно — проростали ці ландшафтні розкоші, що дарували насолоду очам привілейованих власників та їхніх гостей. Книга про те, що все має ціну, і вже не вийде лише милуватися пишними парковими оздобами, заплющивши очі на гострі питання: як цей сад взагалі можливий і за які гроші, бо найчастіше це — работоргівля та жорстока експлуатація колоній.
Книга концентрована: з одного боку письменниця досліджує власний сад і фіксує, як приводить його до ладу, з іншого, розповідає про книги, письменників, мрійників і шукачів райського саду на землі. Тонкою ниточкою крізь увесь текст тягнеться вияв співчуття і співпереживання гей-спільноті, до якої належить матір письменниці і яка на власній шкірі пізнала часи, коли Британія піддавала остракізму за нетрадиційну орієнтацію. Зрештою, переважна більшість майстерних садівників, кому присвячена книга, належали гей-спільноті й шукали у власних творіннях втечі від реальності.
«Крізь темряву пливу»
Томаш Єдровський
Книга-контраст, книга-біль. Історія двох закоханих хлопців розгортається у часи, коли польський комунізм уже доживав останні дні, але іще переслідував і карав за «педерастію». Кохання без шансу. Кохання без майбутнього, бо до всього іншого, червоною лінією між двома закоханими пролягають їхні гранично різні політичні погляди.
Один виховувався на «ворожих голосах» і в силах поставити собі питання — що можна й що треба робити з життям, яке несила терпіти. Іншому наче теж голодне життя уже сидить в печінках. Але один повсякчас підважує можливість майбутнього в цьому болоті тоталітарної безвиході, інший шукає шляхів до безпечного, затишного, облаштованого життя — тут, на місці, а не в далеких «закордоннях». Найсвітліші дні, що вони провели разом — на самотньому озері, відрізані від людей — уже на самому початку книги відчувалися одночасно як розквіт і як фінал їхньої історії. Усе, що було потім, було правдивим, чесним і єдино можливим виходом, з огляду на те, якими вони обоє були.
Книга прекрасна і сумна, бо вона не про політику, не про історичні темні часи, а про болісне мертвонароджене кохання.
«Річка золотих кісток»
А. К. Малфорд
Сучасний погляд на історію Сплячої красуні, але з вовкулаками, сильними принцесами і закоханими в них жінками.
Сестри Келла і Браяр від народження ховалися від могутньої чаклунки, яка зруйнувала їхнє королівство, і від людей, які не знають, що вони вовки-перевертні. Кожна сестра має свою мету: Браяр мріє вийти заміж за принца союзної зграї і врятувати Золотий двір, а Келла прагне захищати її, лишаючись в тіні. Та напередодні оголошення про заручини починають відбуватися дивні речі. Браяр закохується в жінку-охоронницю з королівського почту, Келла й наречений Браяр ось-ось зізнаються собі, що кохають одне одного, а зла чаклунка повертається з новим прокляттям.
Якщо вас не бентежить сучасний тренд «переосмислення ідентичності», коли жінка вимагає, щоб до неї зверталися «він» чи «вони» (знаю, не всім це відгукується, тож просто зважайте, чи готові до такої історії), казка достоту зачарує вас. Особливо, якщо сильні жіночі персонажі — то ваша тема.
«Поклич лисицю»
Маркель Грабо
Затишна, але насичена пригодами осіння казка за мотивами страшних історій братів Грим: про сестер-відлюдниць, давні чари, проклятих перевертнів і фей.
Зимовий західний ліс. Місце, яке завжди нагадуватиме Ро про батька, який щедро підгодовував доньок чарівними оповідками про фей і їхню магію. Смерть батька забрала з собою чар життя, натомість принесла злидні й голод. Родина мусить покинути дім на узліссі та перебратися жити в місто. Але Ро не хоче залишати ліс, та й ліс не готовий попрощатися із ними. Однієї ночі Ро, повертаючись із полювання, випадково опиняється між ведмедем і лисицею, і врятувавши одного із звірів, привертає до себе вкрай небажану увагу фей. Ведмідь виявився зачарованим хлопцем, який благає Ро зняти закляття. Але серце Ро уже належить лисиці.
«Дівчина, жінка, інакша»
Бернардін Еварісто
Це історії про кольорових жінок і виклики, з якими їм доводиться давати раду у країнах, що прихистили їхніх предків і дозволили пустити коріння. Надзвичайно багатогранна книга — і ця різнобічність виплескується за межі кольору шкіри чи віросповідання. Книга про жінок і жіноцтво, про силу виборсатися зі злиднів і відчаю, про силу родини й здатність цієї ж родини знесилити та знищити тебе. Сюжет? Як такого сюжету нема. Ми бачимо панораму жіночих життів, які обертаються довкола умовної головної героїні Амми, чия театральна кар’єра виходить на новий рівень — кольорова жінка ставить феміністичну виставу, яка має приголомшливий успіх. Разом із тим ми дізнаємося десятки історій про жінок її кола — коханок, подруг, доньок, їхніх подруг, наставниць, приятельок, навіть абьюзерок. Ближче до кінця ми навіть маємо кілька розплутаних родинних вузлів — ну майже детективну історію!
«Кармілла»
Джозеф Шерідан Ле Фаню
Ця вишукана книга жахів про вампіресу не лише випередила «Дракулу» на чверть століття з тропом смертельно небезпечної пристрасті між людиною та нелюдською істотою, а й подарувала читачам надзвичайно чуттєвий сюжет, де почуття балансують на межі хіті й ніжності, кохання і зваби, життя і небуття.
У віддаленій австрійській сільській місцевості мирне існування молодої Лаури руйнується, коли вона зустрічає загадкову прекрасну Карміллу. Коли між двома жінками виникає зв’язок, Лаура потрапляє у кошмарний світ тривожних снів, тіней і зловісної присутності, яка не відпускає її. Здоров’я дівчини погіршується, і невдовзі Лаура та її батько відкривають для себе щось жахливе.
Спокуслива привабливість Кармілли та жах, який вона наводить, роблять її однією з найпривабливіших і найзагадковіших вампірок у літературі. Раджу цю книгу саме в ілюстрованому виданні.
«Мемуари лісу. Том 2. Щоденники Корнеліуса Лиса»
Мікаель Брюн-Арно
Чудова осіння історія про лісових мешканців Чарівнокорів і давні таємниці Лісу. Ми знову зустрічаємося з книгарем Лисом Арчібальдом, щоб дізнатися, як його родина надбала свою книжкову крамницю. Але спершу крамницю доведеться втратити: одного дня в лісі несподівано заявляється Вовк на ім’я Селестен, який оголошує себе повноправним власником книгарні і вимагає в Арчібальда негайно повернути її, а самому забиратися геть. Ба більше, Вовк має на лапах всі документи, які правдиво засвідчують, що він таки єдиний законний власник. Як же так сталося? Щоб дізнатися правду, Арчібальд мусить розшукати давні щоденники свого дідуся Корнеліуса, які той розділив на кілька частин і роздав давнім друзям, щоб назавжди приховати болісне минуле. А минуле справді прикре, бо це історія справжнього кохання, яке розбило не одне серце й забрало аж ціле життя закоханої вовчиці.
Брюн-Арно адресує свої історії начебто дитячій авдиторії, але вони настільки щирі, життєві, важливі, що знімає будь-які вікові обмеження на читання. Він ставить дорослі питання і акуратно підштовхує в бік правильних відповідей. Це історії про смерть і уміння відпускати, про здатність пробачити собі й не карати за свій вибір ані себе, ані інших. А ще це про любов, довжиною в життя.
«Барва пурпурова»
Еліс Вокер
Історія двох темношкірих сестер починається зі зґвалтування старшої дівчинки її ж батьком, від якого вона народжує кількох дітей. І потім дівчина робить усе, щоб її молодша сестра уникла такої самої долі. Вона навіть погоджується на шлюб із деспотичним і жорстоким сусідом, аби молодша сестра мала можливість поїхати з міста, отримати освіту й мати краще життя.
Роман побудований у формі листування, але ці листи так не доходять до своїх адресатів — чоловік роками ховає листи, що молодша сестра надсилає додому, старша ж не знає, куди надсилати послання.
Щемлива, життєва історія про любов, жорстокість, про віру, про силу маленької громади і про великий світ. І про надію. А також про те, що пристрасть між двома жінками — це історія не лише про жіночу підтримку, а й про біль, почуття зради і покинутості. Любов справді болить однаково. Книга у 1983 році отримала Пулітцера, і вже була кілька разів екранізована.
«Помаранчі — не єдині фрукти»
Джанет Вінтерсон
Оптимістична, яскрава й іронічна історія-спогад про дитинство. Головна героїня, яку авторка виписує із самої себе і свого дитинства, опинилась у родині прийомних батьків — ми навіть можемо запідозрити, що «нова матуся» поцупила покинуте немовля зі сходів притулку. Родина не просто релігійна, а в найгіршому сенсі: матір-фанатичка віддано служить церковним справам й більше опікується тим, яке враження справляє в громаді й на пастора, ніж дитиною чи чоловіком.
Та Джанет зростає впертою, цілеспрямованою дівчиною, яка про все має власну думку. Пастори приходу надзвичайно переймаються тим, щоб відвідувачі церкви, а це переважно жінки, в жодному разі не впадали у гріх одностатевих стосунків. І поволі Джанет опиняється під пильним оком пастора й матері. Так, вона закохується в дівчат, так, їй несила про це мовчати, так, кара швидко її наздоганяє.
На сторінках книги багато щирих і чесних міркувань про спотворене руками «пасторів» обличчя релігії, яке заперечує право людини на любов і близькість. Пс, спойлер: у Джанет все буде добре! Інакше книжка не була б такою смішною та оптимістичною!
«Він»
Саріна Боуен, Елль Кеннеді
Дуже і дуже гаряча книжка! Хоча історія на 95% складається з детальних описів сцен фізичного кохання між двома молодими хлопцями, сюжет у цій історії присутній, як і розвиток стосунків героїв — від сумнівів до зізнань самому собі, що кохання не має статі.
Історія починається ще з ранньої юності двох хлопчаків-хокеїстів. У шкільному таборі один кидає виклик іншому, гадки не маючи, що це непоправно зруйнує їхню дружбу. За кілька років доля зводить їх обох у спортивному таборі: тепер вже вони не бешкетні хлопчики-вихованці, а молоді чоловіки-тренери, один з яких вже має запрошення до елітного хокейного клубу, а інший нарешті наважується спитати в себе — а чого він сам насправді хоче від життя і своїх спортивних перспектив. Доросле життя підкидає дорослі виклики, з якими доводиться давати раду, як от питання вибору кар’єри, гомофобії довколишніх і сумнівів у тому, чи варто сподіватися спільного майбутнього.
«Майже хороші хлопці»
Дар’я Чайка
Ця книжка — мій особистий фаворит, одна з найкращих в цій добірці й одна з найулюбленіших в моїй бібліотеці.
Маленьке містечко на Черкащині, Сміла, школярі, крута тусівочка й останній рік навчання. Живуть собі двоє друзів дитинства, один з яких мимохіть чинить камінгаут, і це достоту круто міняє траєкторію життя обох героїв. Сумніви, звинувачення в зраді, втрачена дружба й довіра, мовчання, пошук правильних відповідей на болючі питання життя, як-от, що для тебе важить більше: пристати на думку більшості чи все-таки визнати свої помилки й обрати дружбу.
Книга справді вчить, що навіть зруйновані стосунки варто спробувати полагодити, якщо щиро розумієш — вони того варті. Це прекрасна, щемка, чесна історія, в яку віриш настільки, що часом, мимохіть, починаєш міркувати: а що ж було з хлопцями далі, як повномасштабна війна (а книга написана до) змінила героїв, як вплинула на їхні життя, чи долучилися вони до війська, можливо, вони тепер служать разом, а чи все добре в них, а чи вони живі (сподіваюсь, що так)? Я б із великим задоволенням прочитала книжку про майже хороших чоловіків і про те, що було з ними далі!
«Андрій Лаговський»
Агатангел Кримський
Якщо вам здається, наче тема «неканонічного кохання» в українській літературі — винятково данина сучасності, ця книга струсне ваш всесвіт. Чуттєва й болісна, нервова й пристрасна історія закоханого молодика, який навіть самому собі не наважується зізнатися в тих таємничо-млосних почуттях, що в нього викликає його приятель, в домі якого головний герой проводить літо.
Андрій Лаговський — молодий учений, професор математики, і крізь призму його стосунків із матір’ю, учнями, друзями, бентежного прагнення близькості (герой ще сам не знає – духовної чи фізичної) ми спостерігаємо, як він занурюється у внутрішню аскезу і зречення власних почуттів.
Роман досить автобіографічний, і хоча Кримський закінчив писати його у 1919 році, а окремі частини виходили друком ще за його життя, повний варіант «Андрія Лаговського» вперше побачив світ тільки у 1972 році. І це достоту багатовимірна історія про самотність.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Читати Одесу, Крим і Карпати: літні книжки українських класиків;
Книжки як Джейн Ейр: любов, маєтки, таємниці на горищі;
Дорослішання та обійми: 15 книжок для підлітків і дорослих;
Таланти та злодійства. 8 книжок про темний бік письменництва;
