Врятувати бобра, кота та кажана. Як працює Kyiv Animal Rescue Group

Рятувати лебедів з середини Дніпра, кажанів з квартир, а котів з-під завалів — це тепер звичайна робота команди порятунку. Старший рятувальник Kyiv Animal Rescue Group Михайло Сторожук розповів Вікенду про щоденні та особливі виклики.

— Чи змінюються з року в рік тварини, яких треба рятувати в Києві?

— Два роки тому навесні був незвичайно великий сезон міграції бобрів. Цілий місяць рятували по три-чотири бобри на день. Зараз їх так багато немає.

Був рік, коли літали великі колонії кажанів. Колонії прилітають щороку, зазвичай 300-500 особин. Буває, залітають в квартири. Але в якийсь рік протягом місяця майже щодня залітали у квартири киян по 200-300 кажанів. Тобто бувають сезони, коли якихось тварин стає різко більше й треба більше їх рятувати.

Коли була дуже холодна зима, мали виклики на лебедів, тому що роками Дніпро не замерзав, а тоді раптом замерз. А по центру Дніпра залишилися заблокованими багато лебедів, які не вміють літати, бо в них травми крил. Отак дика природа щороку вносить зміни в нашу роботу.

— Вашій команді вже 10 років, чи змінилося ставлення людей до тварин за ці роки? Чи змінилося ставлення до самих рятувальників команди?

Нас, рятувальників, набагато більше впізнають. Коли працюємо на прильотах, катастрофах, нас уже й деякі ДСНСники узнають. До тварин бачимо, що в цілому ставлення покращилося.

— Закони й правила стосовно тварин змінюються повільно. Зараз у Києві розглядають зміни правил перевезення собак в метро. На вашу думку, прямо зараз є гостро необхідні зміни в законах?

— Зараз необхідно змусити працювати ті закони, що вже існують. Закон по захисту прав тварин має виконуватися адекватно, а поліція — сприяти його виконанню, а не ставити палки в колеса, як зазвичай робить. Ось свіжий приклад: психічно нестабільна людина закрила кішку в квартирі й поїхала на тиждень невідомо куди. Поліція відмовилась надати рятувальникам доступ у квартиру навіть із дозволу власників. Громадська організація мусить телефонувати слідчим, щоб ті вимагали від поліції виконувати вимоги закону та їхні службові обов’язки.

Бо коли активісти напряму подзвонили в поліцію й повідомили про випадок жорсткого поводження з тваринами, поліціянти розбиратися відмовляються. Треба мати впливовість, вміти працювати з поліцією, щоб змушувати дотримуватися закону.

— Розкажіть про актуальні проблеми з тваринами в Києві.

— Завжди актуальне нагадування — не відчиняти вікна в режимі провітрювання, бо домашні коти в них застряють й гинуть.

На початку зими не варто пригодовувати лебедів, щоб вони не залишалися у воді, яка замерзає. Треба дати птахам можливість спокійно полетіти, а не пригодовувати їх.

Завжди актуальна проблема стерилізації тварин.

— Домашні тварини можуть загубитися під час російських обстрілів. Що ви радите власникам по цій проблемі?

— Добре було б щоразу брати переноску з котом у сховище. Але це нереалістично. Зручно для рятувальників при заході у квартиру вже знати, чи є там тварина. Наприклад, є табличка, що у квартирі два коти. Або якщо тварину забрали, евакуювати, то варто написати, що тварин у квартирі немає. Усі живі, всі пішли.

Часто буває, що рятувальник заходить, а там стоїть котяча їжа. Тож він думає: кота забрали з собою чи тварина ще у квартирі? Невідомо. І витрачаємо час на пошуки, а спитати нема кого, бо власники, наприклад, можуть бути поранені, в лікарні чи просто евакуювалися. Невідомо, де їх шукати, а треба тут і зараз вирішувати, чи є тварини в помешканні.

— Чи вистачає вам фінансування?

— Ми постійно збираємо кошти, зазвичай не вистачає на ремонт автівок. Це менш цікаво людям, ніж наприклад збір на лікування важкопораненої тварини. Там збирати простіше, люди охочіше донатять. А коли ламаються машини, то на коштовний ремонт зібрати важче.

Потреба в грошах міняється з місяця в місяць й залежить від того, в якому стані знаходяться тварини й скільки тварин ми врятували, від кількості викликів та інших факторів.

На сторінці команди є фінансова звітність, доступна до перегляду, сума суттєво варіюється. Наприклад, на лікування одного кота можна витратити від двох тисяч. А можна й до 70 тисяч, якщо наприклад, треба лікувати тварину після операції, з тяжкою контузією або після ДТП.

Якщо таких тварин протягом місяця немає, то ми витрачаємо кошти лише на обслуговування машини, проїзд, пальне, поточні витрати. А якщо беремо три-чотири тяжкопоранених тварини, то місячний бюджет виростає у кілька разів.

— Які виклики найважчі?

— Важко знімати котів з дуже високих дерев, бо вони можуть поводитися налякано, падати. Важко ловити взимку лебедів на озерах, бо озера провалюються. Важко рятувати тварину відразу після обстрілу, в палаючих квартирах. Особливо важко, коли невідомо, чи є під уламками тварина.

— Які виклики найтиповіші?

— Коти й кажани. Типовий виклик пов’язаний з котами, які загубилися або знайшлися. Наприклад, домашній кіт втік у підвал; домашній кіт втік, заліз на дерево й сидить там. Якби люди не губили своїх домашніх котів, то викликів було б у рази менше.

Наступний типовий виклик — з питанням, що робити, якщо до квартири залетів кажан. Улітку кажана треба взяти рукавичкою чи тканиною, винести на вулицю та відпустити. Узимку — покласти в коробочку й телефонувати нам, бо якщо він взимку залетів у квартиру, значить із ним щось негаразд.

— А незвичайні виклики можете пригадати?

— Незвичайною була вся рятувальна операція в Херсоні, бо зазвичай рідко рятуєш потопаючих тварин. А там ми саме й робили.

— З чим би ви хотіли звернутися до киян? Про що нагадати чи попросити?

— Будь ласка, для всіх тварин — ніякого самовигулу. Головне правило: тварина має бути при власниках. Котів у принципі вигулювати не бажано. Навіть на повідцях, бо вони зриваються з повідців і тікають. Власникам котів нагадую про сітки «антикішка» на вікнах, щоб коти не тікали з квартир і не випадали з вікон Не залишайте вікна в режимі провітрювання та відчиненими. Не залишати відкритими у приміщеннях вентиляційні проходи. Мало хто помічає їх, але наляканий кіт може туди сховатися, а потім його не знайти.

Якщо ви потребуєте допомоги й телефонуєте до нашої команди, то уважно слухайте диспетчера. Він одразу каже, що треба робити, а чого не треба. Ваше головне завдання — слухати диспетчера, виконувати й не вигадувати від себе чогось.

Якщо кіт щойно заліз на дерево, диспетчер каже: «Добу його не чіпайте, він за добу залізе сам, або за добу передзвоніть». Тоді не треба лізти за котом на дерево й намагатися зняти його самостійно. Кіт впаде, заб’ється, ви можете постраждати.

Якщо вам кажуть: очікуйте, рятувальники сьогодні приїдуть — то нічого не робіть, просто чекайте. Не телефонуйте кожні 15 хвилин з питанням «ну коли вже». Ми не можемо чітко відповісти, бо не знаємо, скільки часу займе той чи інший виклик. Один кіт у вентиляції може займати від 15 хвилин, відкрили сітку взяли руками, витягли — до 10 годин, коли треба розбивати стіну, витягти кота.

Тому коли в черзі у екіпажу два-три виклики, то прогнозувати, коли приїдемо на четвертий виклик, неможливо.

І наостанок: якщо поряд трапилися вибух, приліт, не чекайте приїзду ДСНС, а превентивно телефонуйте до нас і повідомляйте, що трапилося. Бо якщо є влучання у житловий будинок, то найімовірніше там є тварини. Поки приїде ДСНС, поки люди евакуюються, тварини вже можуть загинути. Краще ми приїдемо якомога раніше й почнемо пошуки.