Що спільного між бургером із полуницею, гітарою ветерана і майстер-класами для родин військових? Власники цих закладів працюють самі — за баром, на кухні, у залі. Вікенд зібрав 5 історій, які змінюють уявлення про ресторанний бізнес.
Кавʼярня-кондитерська «Moyà tochka b»
У кав’ярні «Моя точка Б» на Саксаганського подають трайфл «Наполеон», сендвічі й каву, а ще — згадують Бахмут. Заклад заснувала 22-річна Олександра. Вона переїхала до Києва ще до повномасштабного вторгнення, щоб вступити на харчового технолога. А з часом — реалізувати мрію.
— Я давно хотіла відкрити маленьку кондитерську. Працювала в салоні краси адміністраторкою, кондитеркою, навіть кілька разів пробувалась на офіціантку, але щоразу розуміла, що це не моє, — усміхається Олександра.
Дівчина довго не могла визначитися з концепцією власного закладу. Думала, що податися на грант — непогана ідея, але не було чіткого бачення. Усе змінило випадкове відео в тіктоці про жінку, що відкрила на заході України їдальню, присвячену Ірпеню. Саме тоді з’явилась ідея — створити у Києві простір, що нагадував би про Донеччину.
— Хотілося показати, якою насправді є наша область. Позбавити людей міфів та упереджень. Я виросла в Бахмуті, і ця ідея була дуже особистою — для тих, хто втратив дім, але хоче хоча б у пам’яті до нього повертатись, — пояснює вона.
Натискайте на фото для збільшення
Грант отримала досить швидко, частину коштів позичила. Але під час ремонту вирішила відмовитись від державної підтримки — каже, надто багато нюансів і бюрократії. Залишок суми довелося закрити позиченими грошима.
Зараз Олександра сама працює на барі: готує каву, приймає замовлення, спілкується з гостями. На кухні допомагає мама, а після зміни дівчина часто лишається, щоб доробити десерти.
— Це мій перший повноцінний досвід у ресторанному бізнесі. Вчуся всьому з нуля: як вести облік, працювати з продуктами, розуміти клієнтів. Але мені хотілося не просто керувати, а бути всередині процесів — варити каву, чути відгуки, реагувати одразу, — каже дівчина.
Заклад потроху знаходить свою аудиторію. Частина гостей — офісні працівники району, частина — ті, хто дізнався про кавʼярню через інтерв’ю чи соцмережі. Але найчастіше емоції викликають відвідувачі з Донеччини.
— Іноді люди заходять випадково. Не знають, яка тут концепція. Але потім кажуть: «Тут такий вайб, ніби вдома». Це дуже зворушливо, — зізнається Олександра.
Вона досі навчається — заочно в магістратурі, паралельно з повною зайнятістю в кав’ярні. Каже, буває важко, але змінювати нічого не хоче.
— Зараз найважче — побудувати системність, бо зростає потік гостей, а я одна. Але я справді люблю цю справу. Особливо коли люди цікавляться не тільки кавою, а й нашою історією, — додає дівчина.
У меню пропонують напої та десерти.
- Трайфл «Наполеон» — 97 гривень.
- Булочка з корицею — 55 гривень.
- Сендвіч — 129 гривень.
- Капучино — 85 гривень.
Адреса: вулиця Саксаганського, 70/16.
Графік роботи: будні 08:00–20:00, субота 09:00–20:00.
Чайна «Ровесник»
У чайній «Ровесник» на Троєщині можна посидіти босоніж, попити чай, послухати касети або платівки, а за бажанням навіть заграти на гітарі, аналог якої є тільки в Олега Скрипки. Заклад відкрив Сергій Степаненко, ветеран ЗСУ з позивним «Китаєць». У перші дні повномасштабного вторгнення він долучився до лав ТрО, а згодом служив кулеметником у снайперській роті. Брав участь у звільненні Херсона, а також у боях за Бахмут і Вовчанськ.
Ще до війни Сергій багато років працював у сфері ресторанного бізнесу: був кухарем, шефом, менеджером, керівником, підприємцем. Каже, що все життя працює з їжею й завжди мріяв реалізувати проєкт, де кухар — це не просто функція, а особистість.
На фронті дав собі обіцянку: коли повернеться — відкриє чайну. Так і зробив. Після повернення заснував «Ровесник» — місце, де поєднуються східна культура чаювання і їжа.
— Я кухар до мозку кісток. Люблю працювати, люблю готувати, люблю робити людей щасливішими. Перш за все — я кухар, а потім вже ремісник, — каже Сергій. «Ровесник» для мене — не «пластмасовий бізнес про гроші», а спосіб виразитись, знайти себе і тримати внутрішній баланс. Мій меседж цьому світу — на дні каструлі.
Власник працює у закладі щодня. Сам готує, спілкується з гостями, веде сторінку в інстаграмі.
— Люди, які приходять у чайну — надзвичайні. Їх достатньо, щоб хотілося продовжувати. Я не хочу бути в тренді чи в потоці. Просто хочу годувати гостей, — з усмішкою пояснює Сергій.
У меню все вегетаріанське або з акцентом на легкість.
- Рол Кама з обпаленим лососем — 600 гривень.
- Бургер Нью-Йорк з рослинним м’ясом — 250 гривень.
- Білий чай «Біла півонія» — 370 гривень.
- Жоу улун — 370 гривень.
Адреса: вулиця Градинська, 9.
Графік роботи: вівторок–субота 17:00–22:00.
Кавʼярня «Хто в темі»
У кав’ярні на Дарниці зранку готують круасани, варять фільтр і проводять майстерки для родин військових. Її заснувала Юлія — переселенка з Маріуполя, дружина військового, який і на службі підтримує кохану.
Ідея відкрити власний заклад виникла ще до війни — спершу пара хотіла реалізувати її в Маріуполі. Але вдалося вже в Києві. Першим кроком стала участь у державній грантовій програмі.
— Мене надихнула знайома — підказала, що є така можливість. Я подала заявку, не маючи досвіду, але грант схвалили, і це був для мене знак: потрібно відкриватися, — каже Юлія.
Власниця розповідає, що дуже допомогла спільнота — дружини, мами, родички військових, сестра з чоловіком.
— Це мій перший досвід у цій сфері. І, чесно кажучи, я сподіваюся, що останній — у доброму сенсі. Бо я дуже цього хотіла. Кав’ярня — це частинка моєї душі, — говорить вона.
З першого дня Юлія активно включилась у роботу: сама стоїть за баром, працює з командою, спілкується з гостями.
— Я багато чому навчилась — і про продукти, і про сервіс, і про комунікацію. Але головне — це атмосфера. У нас не бізнес у класичному розумінні. Це місце сили — і для мене, і для наших гостей, — пояснює вона.
Щосуботи в кав’ярні майстер-класи для родин військових і військовополонених. Роблять мотанки, браслети, іграшки. Усі ці речі виставляються на спеціальній поличці — їх можна купити, а кошти йдуть на підтримку реабілітаційних програм.
— Це було прописано ще у концепції гранту. Я одразу хотіла, щоб простір був не просто кав’ярнею, а місцем для спільноти. Люди заходять і кажуть: «У вас так затишно, хочеться взути капці й пити каву». Це дуже приємно», — розповідає Юлія.
Юлія каже, що постійно бачить, як гості повертаються. А коли хтось довго не з’являється, навіть пише спитати, чи все добре.
З труднощами команді доводиться стикатися постійно, але всі живуть цією справою, тому справляються.
— Ми, дівчата, справляємося з усім — з генераторами, закупками, з усіма питаннями. Так, складно. Але це не просто робота. Це — наше життя, — каже вона. — Найцінніше — це вдячність та атмосфера. Коли люди дякують за це місце, я відчуваю, що роблю щось правильне.
У меню обов’язково присутні ранкові круасани та ароматна кава.
- Круасан — 40 гривень.
- Капучино — 75 гривень.
- Фільтр кава — 45 гривень.
- Какао — 60 гривень.
Адреса: вулиця Сергія Набоки, 12.
Графік роботи: будні 08:00–21:30, вихідні з 09:00.
Бістро «Stories Cafe»
Кафе на Костянтинівській починалося з бажання попрощатися з офісом й спробувати щось своє. Віталій Карпенко розповідає, що їм з партнером відкриття здавалося легкою пригодою: знайшли приміщення, зробили ремонт, найняли персонал — і відкрились. Жодного досвіду в ресторанному бізнесі на той момент не мали. І це далося взнаки.
— Ми припустилися купи, просто мільйону помилок — у меблях, звуці, атмосфері. Відкрились без алкоголю, через що втрачали потенційних відвідувачів. Інтер’єр був занадто «денний», тож увечері люди не залишались, — пригадує Віталій. Досвід, як зізнається підприємець, тоді міг би заощадити десятки тисяч доларів.
До повномасштабного вторгнення Віталій займався лише управлінською частиною. Але з 2022-го довелося самому ставати частиною команди.
— Я працював за графіком 2/2/2/1 — два дні на мийці, два дні офіціантом, два дні керував, один — відпочивав. Це допомогло мені розібрати бізнес на атоми. Я знав кожен артикул, кожного постачальника, кожну серветку.
Робота в залі виявилася не просто корисною, а й прибутковою. Тож вирішив залишитись і далі — так простіше тримати руку на пульсі, швидко реагувати на зміни й бачити бізнес зсередини. Найбільше задоволення приносить досягнення результатів. Найважче — працювати без зупинки вже три роки поспіль.
— Усі ми, хто залишився й продовжує працювати — сміливці. Я собою теж пишаюся. Бізнес росте — є невеликий, але стабільний приріст продажів кожного місяця, — підсумовує він.
Меню бістро досить різноманітне.
- Вафлі з білим шоколадним кремом і лохиною — 268 гривень.
- Сезонна страва «Літо на Подолі 2.0» — 349 гривень.
- Паста азійська з лососем, чедером та спеціями — 299 гривень.
- Айс лате — 105 гривень.
Адреса: вулиця Костянтинівська, 20/14.
Графік роботи: будні 08:00–22:00, вихідні 09:00–22:00.
Бар «Свої люди»
У барі «Свої Люди» готують, за відгуками відвідувачів, одні з найсмачніших бургерів у Києві. Їх робить Вадим — шеф і власник, який щодня сам стоїть на кухні й створює місцями оригінальні поєднання смаків. Наприклад, сезонні бургери з полуницями або персиками.
До повномасштабного вторгнення Вадим працював у ресторанах Vino e Cucina, у команді Дмитра Борисова та інших знаних ресторанах. Але ще до того, в Луганську, був шефом у Па де Прованс, який свого часу отримав «золотого» і «срібного Ревізора» за часів Ольги Фреймут. У 2014-му заклад і дім родини були зруйновані, і сім’я переїхала до Києва.
— Коли в нашому житті почалась вже друга війна, і в нас щойно народилась дитина, ми зрозуміли: або зараз, або ніколи. Час відкривати своє, — каже Ірина, дружина Вадима.
Так у 2022 році зʼявився Свої Люди bar — маленьке місце без інвесторів і маркетологів, але з особистою філософією. Назву, концепцію та слоган «Варті бути справжніми» вони вигадали самі.
— Спочатку ми думали, що це буде щось для молоді — забігти на бургер і сидр. Але вийшло інакше. До нас часто приходять лікарі, військові, волонтери. Є ті, хто приїжджає раз на місяць з іншого кінця міста. Багатьох ми вже знаємо на ім’я, — ділиться Ірина.
Вадим працює на кухні один. Каже, ніхто інший не відчуває смаки так, як він. У вихідні допомагає помічниця Ліза. Ірина — не в залі, але веде сторінку в інстаграмі, допомагає з комунікацією, а ще працює за фахом — викладає біологію.
У закладі є дитяча зона та день азійської кухні щочетверга. У меню є різні бургери.
- Мега чизбургер — 329 гривень.
- Комбо бургер Sonic — 399 гривень.
- Бургер з авокадо — 269 гривень.
Адреса: вулиця Олени Пчілки, 6-А.
Графік роботи: вівторок–неділя 14:00–22:00.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Митці та андеграунд. 8 культових місць Києва;
З коктейлем на проводи сонця. 5 терас просто неба в Києві;
Прохолодні побачення в Києві: 8 підказок;
Хвилі, квіти, краєвид: 5 місць для фото та пікніка в Києві;
Кава, мурашки та труси. Ветеранські бізнеси Києва та передмістя.
