Знайти японський клен та найбільше тюльпанове дерево. Випити кави в альтанці та пофоткатися в оранжереї. Вікенд побував у Сирецькому дендропарку і тепер розповідає, що там можна робити.
Розглядати різноманітні дерева та чагарники. Дендропарк — це і є парк, де вирощують деревні рослини. Буває, його називають третім ботсадом Києва.
Згадати історію: німецького банкіра Карла Мейера, який заснував парк, захоплювався квітникарством і привіз сюди невеличкі далекосхідні тиси у кінці 19 століття. І дендролога Миколу Птіцина, який після Другої світової разом з командою вирощував тут саджанці, щоб відновлювати парки зруйнованих війною міст.
Знаходити найстарших: тис, посаджений в 1875 році, тую 1895 року, а також ялини, липи, дуб та клен 1900 року. Деякі дерева треба пошукати, а деякі наче самі впадатимуть в око. Наприклад дуб-велетень, який так і просить відпочити біля нього.
Читати інформацію про деякі дерева на табличках в парку. Тільки дерев тут 325 видів, а табличок небагато, тому дивіться наступний пункт.
Встановити на смартфон спеціальний додаток. Наводити на рослину камеру і бачити назву й опис рослини. Так ми дізналися, що звичний для нас хвильовник має наукову назву «Аристолохія» і плоди, схожі на сухий огірок.
Знаходити й фотографувати рідкісні для України рослини. Наприклад, найбільше тюльпанове дерево Києва.
Розглядати інших чисельних інтродуцентів — так називають рослини-чужинці, привезені з різних куточків світу. Цікаво, що ці чужинці пристосувалися до наших умов, прижилися і вже навіть розмножуються.
На відміну від ботсаду цей парк має бути прикладом саме парку: з декоративними композиціями, парковими доріжками, зеленими лабіринтами, затишними альтанками, потаємними куточками та ландшафтними знахідками. Чи є він таким? Частково. Тому налаштовуйтесь зустріти атмосферу запустіння, в якій є своя привабливість.
Тут працюють люди. У вихідні теж, однак ніякі героїчні зусилля не компенсують нестачу фінансування. Закинутих оранжерей і захаращених доріжок тут вистачає. Здається, остання генеральна реконструкція дендрарію відбулася в 1989-1990 роках.
Нагладжувати котиків, яких тут неймовірно багато. Вони зустрічають відвідувачів на вході, та й під час прогулянки не раз побачите і пухнастиків, і розставлені тут і там мисочки з їжею та водою.
Відшукати висохлий ставок і напіврозвалений човен, який нікуди вже не пливе.
Гуляти з дітьми на місцевому майданчику. В парку, який так і дихає бідністю, є сучасні гойдалки для малечі.
Влаштувати посиденьки зі смаколиками, чаєм чи кавою (якщо привезли з собою). Можна розташуватися в альтанці чи на одній з лавиць. Вони розкидані по території абсолютно рандомно, всі різні. Є такі зручні й добротні, а є старі та небезпечні.
Їжа чи напої тут не продаються, але продаються рослини. Радимо дійти до теплиць і постукати у двері біля відповідного напису.
Довго бродити по оранжереї. Роздивитися гранатове деревце й один гранат на його гілці, купу горщиків з маленькими гарними перцями. Обирати між практичністю (чебрець, перець, базилік, суниці) і красою (найрізноманітніші квіти та сукуленти).
Не втриматися і купити додому хоча б один горщик. В теплиці або вже на виході з парку.
Зібрати групу друзів і замовити на всіх екскурсію.
Колись парк не мав власного входу. І щоб потрапити на його територію, треба було проходити через прохідну агрофірми «Квіти України». Зараз є вхід з вивіскою та касою по вулиці Тираспольській, 43.
Вхід для дорослих — 30 гривень. За квитки на вході можна карткою, а за придбані рослини у горщиках попросять готівку.
Вбиральня для відвідувачів є. Кави, чаю чи води нема де купити.
Сайт парку не працює, але сторінка у фейсбуці активна.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Справлятися з печаллю. 50 справ на київську осінь;
Не тільки квіточки: що роблять кияни в ботсаду;
Либідь і Дід: 10 підказок для прогулянки в парку художньої академії;
Спорт, сакури та медитації: 8 справ для прогулянок у парку Кіото;
