Фотографи Тарас Гегельський і Юрій Верес
Іноді Київ здається трохи схибленим на віршах. Вірші повсюди: в книгарнях і на терасах, у навушниках і на бігбордах. Тетяна Власова — одна з тих, хто творить цей феномен. Редакторка Вікенду розповідає, чому варто піти на читання Власової.
Слухати про важливе
Ми всі переживаємо війну тут і зараз. І маємо потребу відрефлексувати пережите. Романи й книги про цей час тільки пишуться. Або, будемо чесні, ми й не маємо поки сил пропускати крізь себе біль у такому обсязі. Натомість вірш — це коротка форма й часто швидка реакція на подію. Нічний обстріл — вірш. Чорна звістка про загибель героя — вірш. Звільнене місто — вірш.
Усе пов’язане: росте суспільний запит на поезію — з’являється більше нових авторів, пишеться більше віршів. Звісно, мотив піти на поетичний вечір у кожного свій. Вибачте за пафос, але мені це дає трохи сил та ресурсу. Усе разом: рядки, які відгукуються всередині; розуміння, що моє місто в розпал війни живе та читає вірші; люди, які купили квитки й прийшли.
Упізнавати відоме
Як багато хто, я вперше прочитала її в перепостах фейсбуку. Прізвища автора там не було. Уже згодом дізналася, що авторка віршів — Власова. Підписалася й стала читати. Коли випала нагода, пішла слухати читання від Тетяни й двох інших поеток.
Це особливі враження — слухати, як автор читає те, що ти багато разів прокрутив у себе в голові з певною інтонацією й акцентами. Завжди із завмиранням чекаєш, як авторка прочитає твої улюблені рядки.
Шанувати своїх
Пам’ятаю часи, коли яка-небудь російська Віра Полозкова збирала в Києві величезні зали. Чи багато ми знали тоді імен наших поетів? Чи міг хтось із них зібрати публіку на подібні читання?
Що тепер? Поетичні вечори, поетичні батли, поетичні вікенди, книжки та антології віршів. Наші поети в іноземних виданнях, у перекладах і читаннях на найкрутіших сценах світу. Не могла навіть мріяти застати таке у своєму житті.
Особисто оцінити причину обговорень і суперечок
Власова пише вірші ще з часів Майдану. Однак збирати вечори читань і проводити поетичні перфоменси стала восени 2022 року. Квитки на ці вечори розходяться дуже швидко.
Можна сказати, що Власова стала феноменом: за короткий час набула величезну пізнаваність і популярність. Тетяна читає сама, з режисером Ахтемом Сеітаблаєвим, з різними поетами та поетками. А у квітні київську публіку потішили спільні читання Власової і Жадана.
Водночас з популярністю на Тетяну обрушилася хвиля хейту. І що швидше вона йде вперед, що більше робить, то більше претензій у хейтерів. Тож послухати, як Власова читає, — це гарна можливість скласти власну думку про її поезію і зрозуміти причини цих обурень та обговорень.
Провести час в особливому місці
Колись непросто було уявити поетів, які не читають вірші в кав’ярні, бібліотеці чи книгарні, а збирають величезні зали. А тепер нас навряд здивує, якщо поети почнуть збирати стадіони. Власова певна, що великі зали — це про сміливість. І радіє, що камерність і нішевість поезії потроху поступається масовості.
А ще завдяки своїй роботі піарниці в галузі культури Тетяна добре знається на організації масових заходів і має ефективну команду помічників. Тож її читання завжди проходять в особливих місцях Києва — Будинку актора, Будинку кіно, театральній залі. Цього разу місце теж було таким — тераса D12 з видом на Андріївську.
Побачити друзів
Атмосфера вечорів Тетяни завжди тепла й трохи камерна, незважаючи на розмір зали та кількість публіки. На її читаннях зустрічаю купу знайомих і друзів, впізнаю тих, кого не знаю особисто, але із захватом читаю в фейсбуці.
От і цього разу почали обійматися з подругами ще дорогою до D12. Бо всі ми бігли на той самий вечір.
Подарувати комусь близькому особливий вечір
Моя донька, яка склала мені компанію, тільки відкрила для себе вірші Власової. Тож дорогою додому ми порівнювали враження від різних поезій. Згадували, як років 10 тому слухали виступ відомого поета в якомусь темному підвалі. Говорили, як тішить стрімкий і багатогранний розвиток поетичного Києва.
Збирати гроші на допомогу ЗСУ
Здається, ніякий київський івент зараз не відбувається без збору для війська. Але Тетяна робить це з особливим завзяттям: усі гроші від квитків авторка передає ЗСУ. Цього разу разом із організатором вечора Владом Сіваком збирали на пікап для військових.
Коля Серга, музикант і військовослужбовець, став особливим гостем вечора. Він розповів, чому поети та музиканти їдуть виступати на передову. А також передав деякі артефакти війни для розіграшу на аукціоні. Були в аукціоні й інші лоти. Усі зібрані кошти Власова та її команда передають військовим.
Почути «Пташку», щоб знову проживати лють і надію
танцюй, моя пташко, просто посеред села. саме для цього його спалили дотла. красива у своїй силі, сильна у своїй красі — танцюй, моя люба, покажи їм усім. посеред цього згарища, залишеного ворогами, танцюй так, як завжди уміла — гордо і гарно. танцюй за тих, хто тут народився і тут поліг. танцюй за тих, у кого більше немає ніг. танцюй за померлих дітей, чоловіків і жінок. танцюй, моя рідна, ти заслужила на цей танок. ті, хто палить тут села, вже прокляті і роздерті — це танець твого життя, а значить танець їхньої смерті. тож хай під твоїми ногами виростає нова трава. хай тут будуть нові посіви і нові жнива. хай там, куди ти вкажеш рукою, будуть нові хати. хай тут буде чим дихати. буде чим дихати. хтось мусить тут танцювати, інакше все це не має ваги. хай ворогів багато, але хай ляжуть тут вороги. танцюй для них, пташко, вперто, без жалю і каяття. бо це танець їхньої смерті, бо це танець твого життя.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Квиток на читання. Як в Києві слухають вірші;
Київ поетичний: де у місті слухати й читати вірші;
