З шампанським та оркестром. Як мінялися ковзанки Києва

У дворах, на площах, в модних місцях та на майданчиках, де сушать білизну. Як кияни полюбили ковзани та як вони облаштовували ковзанки у різні часи? Цікаві факти зібрав історик Олександр Вітолін.

Першим «ковзанам» приблизно дві тисячі років.

Для ковзання по льоду наші пращури кімерійці використовували кістки тварин. Таку археологічну знахідку зробили на Одещині.

Але довгий час виготовлення ковзанів було занадто складним і дорогим, щоб використовувати їх для розваги.

Ковзанки стали популярними в Києві з поширенням моди на все англійське у другій половині XIX століття.

Київські підприємці запозичили моду, стали заливати ковзанки й заробляти на вхідних квитках. Перші відома ковзанка в Києві з’явилася не пізніше 1889 року.

Залежно від публіки на ковзанках грав патефон і продавали гарячі напої або ж грав живий оркестр і подавали шампанське.

Фото київської ковзанки близько 1914 року.

Фігурне катання увійшло до олімпійської програми. Виступи норвезької фігуристки Соня Гені були видовищними й артистичними. Вона підкорила Голлівуд і знялась у музичній комедії «Серенада сонячної долини». Рідкісне американське кіно потрапило в радянський прокат і вразило глядачів. Після фільму популярними стали светри з оленями, джаз і ковзани.

У 1979 році художник Самуїл Каплан написав картину «Печерська ковзанка».

За радянських часів фізруки і двірники могли заливати ковзанки водою з пожежного чи садового шлангу на шкільних стадіонах і дворових майданчиках для сушки білизни.

Ковзани були більш дівчачою забавкою, хлопці обирали хокей.

Катання на льоду на природних водоймах було і є небезпечним не тільки для тих, хто катається, а й для тих, кому доведеться їх рятувати.

У 1993 році в незалежній Україні почали проводити власний чемпіонат з фігурного катання.

Перемога Оксани Баюл на зимовій Олімпіаді в Ліллегаммері в 1994 році стала цілковитою несподіванкою. 16-річна фігуристка перед фінальним виступом отримала кілька травм, але все одно вийшла на лід. За 15 секунд до кінця програми змінила виступ і виконала складну комбінацію, потрібну для перемоги. Завдяки оцінкам за артистизм Оксана обійшла суперниць і зайняла перше місце. Тоді у організаторів не було навіть гімну України, тож керівниця нашої делегації мусила бігти за касетою у готель. Український прапор на нагородженні підняли догори дриґом.

У 2005 році після перемоги Помаранчевої революції уряд Тимошенко провів «виїзне засідання» на ковзанці.

Олена Грушина та Руслан Гончаров у 2006 році на Зимовій Олімпіаді в Турині здобули бронзу в спортивних танцях на льоду. А в 2009 році Руслан Гончаров відкрив у броварському ТРЦ «Термінал» першу українську Академію фігурного катання.

Найшвидший ковзаняр України — Гліб Хочин. Його особистий рекорд — 500 метрів за 36,39 секунди.

Його старша сестра Софія Хочин — найшвидша ковзанярка України. Її особистий рекорд — 500 метрів за 40,37 секунди.

15 лютого 2020 року 55 пар закоханих на ВДНГ встановили рекорд з наймасовішого поцілунку на ковзанах.

Зміна клімату зробила стихійні ковзанки майже неможливими, тож зараз кияни можуть розважатися лише на спеціальних льодових майданчиках. Зате безпечно.

Сьогодні кияни активно переймаються долею льодового комплексу «Крижинка», де тренуються юні спортсмени. КМДА і новий власник обіцяють, що на місці «Крижинки» не з’явиться нового хмарочосу.

Київ отримав від міста-побратима Гельсінкі два льодові комбайни. Тож будемо ковзати!