Якщо ви вже подивились рекомендоване фільми та серіали, то чому б не почитати книгу улюбленого жанру? Зиму, супергероїв і пригоди гарантуємо. Вікенд підготував відповідний огляд.
Супергеройське
Ірина Грабовська. Леобург. КМ-Букс, 2021
Якщо здоровий глузд і кінцівки ще дорогі вам, остерігайтеся старих будинків, які зненацька падають на голову у вигляді спадку від майже незнайомого дядечка. Можливо, собака Баскервілів там околицями бігати й не буде, а от портал в альтернативний світ цілком знайдеться, навіть якщо його не шукати. От і Данилові, головному герою цієї книги, довелося вирішувати, пощастило йому з цим порталом чи ні, вже розбираючись з проблемами того світу. А там будинок знаходиться в Леобурзі, вільному місті митців і геніїв, де панує стимпанк, але труднощі як і в нас: диктатори, божевільні вбивці, жадібні імперії, які бажають загарбати Леобург собі, і ще трохи сімейних негараздів.
У пригодах Данило братиме участь не сам, разом з ним боротиметься повноправна команда — гострий на язик Федя та відлюдна Джекі з нашого світу, загадкова Лейла та трохи нестерпний Тео зі світу паралельного. Всі вони до кінця виростуть у повноправних героїв. Втікаючи від жахливих субтерин, намагатимуться не загубитися у світі високої політики та відстояти маленький, але такий важливий Леобург. І звичайно, для цього знадобляться не тільки вибухівка з дирижаблями, а й самопожертва найвищого ґатунку. Та хіба цим когось можна зупинити? На те вони й супергерої.
Романтичне
Меггі Нокс. Обмін на Різдво. #книголав, 2021
Ця історія сталася за дванадцять днів до Різдва, коли Чарлі Гудвін, одна з ведучих кулінарного шоу на телеканалі в Лос-Анджелесі, отримала чавунною сковорідкою по голові. Ні, її не б’ють заздрісні конкуренти, але в результаті вона тимчасово втрачає відчуття смаку та нюх. І це перед відповідальними зйомками, які можуть вирішити її професійну долю! Що робити?
На щастя, в Чарлі є сестра-близнючка Касс, яка завідує сімейною пекарнею у їхньому рідному містечку Старлайт Пік. Як годиться, містечко розцяцьковане на свята гірляндами, в повітрі витає аромат випічки, і все здається мальовничим, затишним і безпроблемним. Чарлі звертається до сестри з трохи безумною пропозицією — на десять днів помінятися місцями й таким чином трохи залагодити проблеми для обох. Бо в Касс теж не все гаразд: їй не дуже хочеться заміж, хоча на цьому наполягає давній бойфренд. Тож для обох ця пригода може стати новою сторінкою в житті. Звісно, якщо все вийде.
Навряд чи ми заспойлеримо сюжет, коли скажемо, що все вийде якнайкраще. Бо Різдво вже махає з-за рогу! Але спочатку героїням доведеться розібратися з почуттями і не прибити занадто нестерпних колег по кулінарному шоу. А ще в книзі багато описів випічки і всіляких десертів.
Історичне
Жан-Крістоф Рюфен. Довколосвітні мандри короля Зібеліна. Видавництво Жупанського, 2020
Августові Беньовському судилася надзвичайна доля. Польського шляхтича, учасника повстань проти короля Станіслава Понятовського, відправили на заслання до Казані, а після невдалої спроби втечі — аж на Камчатку. Але і там він не заспокоївся: підняв заколот, разом з іншими ув’язненими захопив корабель і попрямував у відкрите море.
Що в цьому саме надзвичайне? Ніхто, навіть Беньовський, і гадки не мав, як керувати кораблем. Однак через кригу вони допливли до одного з японських островів, а звідти з численними пригодами дістались аж до Парижа. А далі за дорученням французького уряду Беньовський в кінці вісімнадцятого століття завоював Мадагаскар, став його правителем і закінчив свої дні, піднявши чергове повстання — вже за незалежність острову від Франції.
Біографія звучить як вигадка, але Беньовский насправді існував і навіть залишив по собі мемуари. Спираючись на них, французький письменник Жан-Клод Рюфен і веде розповідь у своєму романі — то від імені самого Августа, то від його дружини Афанасії (ось вона вже вигадана). Пара неквапно розповідає про засніжені простори Сибіру, задуху на кораблі й барвисті джунглі островів. Ми подорожуємо разом з героями, і хоча кінець роману передбачуваний, це чудова книжка, щоб мандрувати снігами та спекою в часі та просторі.
Непереможне
Ілларіон Павлюк. Білий попіл. Видавництво Старого Лева, 2018
Попелу тут справді багато — на хуторі, де відбувається дія, він лежить всюди й нагадує, що це не просто детективна історія, а ще й з містичним відтінком. Пити можна тільки живу воду, а мити руки слід мертвою, і то кожного разу, як кудись заходити. Слуги у маєтку підозріло мовчать, жителі на хуторі теж дивно поводяться, та й пан сотник з дружиною наче й доброзичливі, а все одно щось не так. Як можна розслідувати вбивство панночки, тим більше коли відомого київського сищика Тараса Білого заради цього розслідування сам сотник практично викрав з міста?
Чи то альтернативна версія, чи продовження гоголівського «Вія», Тарасові залишається закріпити обвинувачення. Але що далі, то більше Тарас відчуває, що все не так просто. На поминках по панночці ніхто про неї нічого не розказує, пані сотникова Анна огризається, а за Тарасом слідкує загадковий тип, який знає про нього найменші подробиці, рятує коли треба, але пояснити, в чому справа, відмовляється.
Сюжет у «Білому попелі» рухається так жваво, що тільки встигай, кулі свистять над головами, і взагалі це такий собі ковбойський бойовик в антуражі дев’ятнадцятого століття в рідному ландшафті. Звичайно, страждання теж будуть; але добрим словом та пістолетом і в класиці можна багато чого залагодити.
Співоче
Террі Пратчетт. Душевна музика. Видавництво Старого Лева, 2019
Жила-була собі дівчинка Сюзен, нічого такого собі не думала. Вчилася в школі, старалася бути непомітною, іноді навіть невидимою. Це їй вдавалося і подобалося, бо можна спокійно почитати книжку на уроках.
Але не все так нудно, як здається: насправді Сюзен — онука Смерті, а в того криза середнього віку та пошуки сенсу життя. Коротко кажучи, Смерть подався у мандри, а на господарстві залишилася Сюзен. Косу на знак посади вона теж отримала, а от досвіду їй бракне. А тим часом у маленькій гірській країні один бард вже налаштував свою новеньку арфу.
Так у Дискосвіт увірветься Музика, що качає, і якщо ви впізнали в цій назві рок-н-рол, то цілком маєте рацію. Музика, що качає, поставить героїв з ніг на голову і забезпечить купу пригод, а також введе нову моду і нові мелодії. А Смерть може і не знайде сенс життя, та все одно дещо прояснить та повернеться наводити лад. Це черговий роман Террі Пратчетта про Дискосвіт та Смерть, і знов сер Террі веселиться і кпинить з нас усіх, при цьому не забуваючи проговорювати прості, але такі необхідні речі — і про смерть з маленької літери, і про життя з великої.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Готуємося до Нового року: чек-лист для найкрутішого свята;
Балы, узвар и борщ из карасей: Новый год в старом Киеве;
Пласка ялинка та паперове місто: 7 ідей новорічного декору від українських майстрів;
