Людина-мураха та Оса: Квантоманія. Хаос, крінж і новий світ

Броколіголові та желейні істоти, злодій, який керує часом, і незвичайний квантовий світ — усе це про новий фільм від Марвел «Людина-мураха та Оса: Квантоманія». Вікенд уже переглянув його та розповідає, чого від нього очікувати.

Скотт Ленґ насолоджується спокійним життям супергероя. Він навіть випустив книгу про свої пригоди та перемогу над Таносом. Разом із науковцем Генком Пімом, його дружиною Дженет ван Дайн і їхньою донькою Гоуп вони їдять піцу, сперечаються, словом, уже як у звичайних людей. Має він і звичайні проблеми батьків: донька Кессі виросла у підлітка-бунтарку, яка різними способами намагається відстоювати справедливість у світі. Водночас Кессі захоплюється наукою, і цьому охоче потурає Генк Пім. Дівчина сама створила передавач, який запускає сигнал у квантовий світ, завдяки цьому вона сподівається створити мапу квантового світу без того, щоб туди потрапляти. Але, звісно, все йде шкереберть.

Уся наша компанія — Скотт, Генк, Дженет, Гоуп і Кессі — потрапляє до квантового світу. Він не схожий на те, що ми бачили раніше. Тепер це ціла купа різноманітних світів, населених чудернацькими істотами, ще й одні протистоять іншим. Крім того, квантовий вимір — така собі вʼязниця для Канга, суперзлодія, який вміє управляти часом і простором. Він прагне вирватися звідси, щоб навести порядок у часових лініях, нехай це й супроводжується знищенням цілих світів. Тож супротивник у наших героїв цього разу надзвичайно серйозний. Добре, що вони мають перевірених маленьких помічників.

«Людина-мураха та Оса: Квантоманія» стала першою стрічкою пʼятої фази кіновсесвіту Марвел. Тож прихильники очікували на яскравий старт нового етапу. Проте навряд чи можна стверджувати, що вона виправдає їхні сподівання.

Одна з сильних рис фільму — динаміка та екшн. Сюжет розгортається бадьоро, ми постійно перемикаємося між різними сценами, пригодами та героями. Заскучати точно не вийде, тільки встигай стежити за тим, що відбувається на екрані. Щільність подій настільки висока, що іноді навіть хочеться поставити фільм на паузу, щоб трохи перевести подих.

Квантовий світ і його мешканці

З попередніх частин «Людини-мурахи» здається, що квантовий вимір — це чудернацька кольорова пустка, де живуть хіба що найдрібніші істоти, які ми колись вивчали на уроках біології. Тепер виявляється, що це зовсім не так. Тут є різні народи, власні світи, різні суспільні устрої. Складається враження, що творці фільму змагалися між собою, хто вигадає найбільш чудернацьких персонажів. Тут є: броколіголові істоти, крихітні коктейльні восьминіжки, желейка без отворів, створіння з лавовим прожектором, похмурий телепат, агресивне сонце і ще купа всього. Очевидно, квантова еволюція розвивалася найнеймовірнішими шляхами, здебільшого в кольоровому та желеподібному напрямках.

Крім перших 15 хвилин вступу, всі події розгортаються саме у квантовому світі. Тому на повну для його зображення використовується компʼютерна графіка. Тут мало звичних нам кольорів і форм, усе незвичайне та дуже очевидно намальоване.

Також герої у квантовому вимірі можуть робити те, що й у звичайному: збільшуватися та зменшуватися, використовувати збільшувальні та зменшувальні бомбочки тощо.

Звичні герої та несподівані появи

Героям, з якими ми вже знайомі за попередніми фільмами, особливого розвитку не дали. Скотт усе такий же безтурботний, Гоуп очолила батькову компанію та втілює різні проєкти, які роблять світ кращим. Кессі зі школярки виросла в бунтарку, яка за свою активну позицію навіть опинилася у вʼязниці, але її вже показують такою, як вона є, і протягом фільму вона не змінюється чи не переглядає принципи. Зате вона вже має власний супергеройський костюм, хоч поки й не дуже навчена ним користуватися.

Дженет ван Дайн має таємниці, якими не хоче ділитися з близькими. Вони повʼязані з її попереднім перебуванням у квантовому вимірі. Там вона була, за власними словами, чи то повстанкою, чи то терористкою, залежно від того, з якого боку дивитися. Вона неохоче розкриває секрети навіть тоді, коли від цього залежить життя всієї команди. Це все дає поживний ґрунт для того, щоб розкрити глядачеві її персонаж по-новому, надати глибини, але цього не відбувається.

Головним суперзлодієм виступив Канг. Прихильники КВМ вже могли з ним познайомитися в серіалі «Локі» (якщо не дивилися — не страшно). Канг — дуже могутній, бо вміє керувати часовими лініями, змінювати їх та знищувати. Проте через деякі обставини його сили у квантовому світі обмежені. Але все ж він сильний суперник для наших героїв. У стрічці «Людина-мураха та Оса: Квантоманія» нам тільки починають розкривати цього персонажа, очевидно, що все найважливіше ще попереду.

У злодійській компанії маємо М.О.Д.О.Ка. У нього перевтілився один з героїв попередніх фільмів. Це простий персонаж, злий просто тому що злий, або як зазначає Кессі, бо він мудак. Але зображений він досить крінжово, тому щоразу при його появі почуваєшся трохи дивно.

У яскравому камео в ролі лорда Крілара зʼявляється Білл Мюррей. Як завжди, це неоднозначний персонаж, кумедний і помітний.

Більше хаосу, менше сімейності

Загалом стрічка вийшла сумбурною та хаотичною. Більшість сюжету рухається прийомом «не час пояснювати, треба тікати/битися/ховатися». Творці фільму не дуже переймаються тим, щоб пояснювати, чому відбувається те чи інше та до чого це призведе. Здавалося б, цю проблему можна було розвʼязати нормальними діалогами, але тут теж стався прокол. Третина діалогів незрозуміла, складається враження, що важливі фрази випадково вирізали на етапі монтажу або взагалі дали написати нейромережі. Особливо неприємно те, що саме цими неповноцінними діалогами намагаються пояснити механізм події у квантовому вимірі. Доводиться просто вірити тому, що відбувається на екрані, але це не завжди виходить.

«Людина-мураха та Оса: Квантоманія» більше не підходить під визначення сімейного кіно, як це було раніше. Жартів стало значно менше, хоча ті, що є, кумедні.

Цього разу глядача повністю занурюють у квантовий світ, який раніше показували побіжно, але попри буйну фантазію творців не полишає відчуття вторинності, наче все це вже десь бачили. Особливо багато схожих рис ми нарахували із «Зоряними війнами».

Частково це згладжують драйв, екшн, буйність фантазії та безшабашність стрічки. Навряд чи вона стане улюбленою, проте вона точно не схожа на те, що Марвел показував раніше.