Від діда Свирида до Семесюка: що читати по історії України

Фото: Depositphotos.

Зараз як ніколи хочеться більше дізнаватися про країну та найкрутіших українців, які змінювали хід історії. Проте не хочеться, щоб читання було нудним і важким. Вікенд розпитав бібліотекарів, істориків та філософа про книжки для дітей і дорослих, які допоможуть пишатися Україною та її людьми.

Лідія Стрельченко, завідувачка Броварської міської публічної бібліотеки

У нашій бібліотеці великий попит має «Життя видатних дітей». Це книжкова серія видавництва «Грані-Т», що обʼєднує понад 30 книжок сучасних українських авторів. Кожен з авторів створив нарис про видатну особистість, а точніше — про її дитячі роки. Можна знайти короткі біографічні оповідання як про історичних особистостей минулого, так і про сучасних діячів науки, культури. Імена говорять самі за себе: Тарас Шевченко, Леся Українка, Катерина Білокур, Богдан Хмельницький і багато-багато інших.

Інша популярна серед читачів серія — «Видатні українці. Люди, які творили історію». Це біографії футбольного тренера Валерія Лобановського, співака Кузьми Скрябіна, релігійного діяча Любомира Гузара тощо.

Андрій Кузнецов, провідний бібліотекар у бібліотеці КПІ

— Першою раджу «Мальовану історію незалежності України» від братів Капранових. Цікаво, коротко та наочно. Усе стисло, але матеріалу вистачає для того, щоб зацікавитися періодом, а далі вже набирати обʼємніші томи для занурення в історію. Книжка підійде читачам будь-якого віку. Комусь сподобається роздивлятися малюнки, інші читатимуть.

Романтикам раджу книгу «Історія України в народних думах та піснях» автора Григорʼєв-Наш. Теж добрі книжки для старту, а далі кожен зможе визначити подальший напрямок та обʼєм для заглиблення.

Олександр Алфьоров, історик, ведучий програми «Культові українці» на Суспільне Культура.

— Я раджу Василя Шкляра з «Холодним Яром», «Спогади Гетьмана Скоропадського», спогади Михайла Чайковського «Шляхта обирає авантюризм».

Владислав Кронгауз, харківський учитель історії, співавтор підручників і посібників з історії

Можу запропонувати з переліку обовʼязкового позакласного читання власних учнів.

Для 12-14 років (7-9 клас)

Брати Капранови «Мальована історія незалежності України».
«Історія України від діда Свирида». Це унікальне видання, читається надзвичайно цікаво.
Сергій Плохій «Брама Європи».
Іен Мортімер «Століття змін».
Наталія Яковенко «Нарис історії України з найдавніших часів до кінця 18 століття».

Для 15-17 років (умовно 10-11 класи) додаємо:

Ярослав Грицак «Нарис історії України. Формування модерної нації».
Сергій Плохій «Загублене царство. Історія „руського мира“ з 1470 року до сьогодні».
Ярослав Грицак «Подолати минуле: глобальна історія України».

До дитячої літератури можна додати:

Ганна Булгакова «Україна. Від первісних часів до сьогодення».
Уляна Скицька «#НАШІ на карті світу».

До дорослої:

Тетяна Таїрова-Яковлева «Гетьмани України. Історії про славу, трагедії та мужність».

Валентина Захабура, бібліотекарка та письменниця

— Для дорослих і старших підлітків неодмінно раджу цикл «Історія України від діда Свирида»; «Єврей — це фах. Нариси історії євреїв в Україні» та двотомник «Едіп московський. Нариси історії росіян» Валерія Примоста. Для батьків і для підлітків підійде прекрасний підручник Ореста Субтельного «Україна: Історія», цей автор зараз дуже популярний серед старшого покоління.

Також цікава серія для батьків і дітей «Леся Українка і я», «Степан Бандера і я», «Княгиня Ольга і я».

З художньої прози зверніть увагу на такі видання:

«Маска» й «Століття Якова» Володимира Лиса,
фентезійно-історична проза Івана Білика, зокрема «Меч Арея»,
історично-пригодницькі романи Володимира Малика,
романи Валентина Чемериса та Юрія Яновського,
Іван Багряний «Тигролови»,
для школярів — тетралогія Володимира Рутківського «Джури», де чи не вперше татари показані союзниками, а не ворогами, як вимагала радянська історія,
надзвичайно цікава книжка «Крута історія України від динозаврів до сьогодні» Інни Ковалишеної, підходить для дітей від четвертого класу, якщо читати з батьками,
«Українські землі до українців» Насті Мельниченко,
цикл дитячих книг Марії Морозенко про Сірка,
Іван Андрусяк «Сірка на порох»,
а також сучасне історичне фентезі: збірка «Корчма „Чумацький Шлях“», Світлана Тараторіна «Лазарус» про Київ початку 20 століття, Дмитро Білий «Шлях Срібного яструба» про амазонок та скіфів, книжки Олександра Гавроша «Музей пригод», «Врятувати Тараса Шевченка», «Геніальне кохання», «Героїчні канікули», в останній через магічне крісло в музеї група дослідників може потрапляти у Київ 19 століття.

Євгеній Сафарʼянс, історик

У моєму переліку рекомендацій такі художні книжки:

Іван Багряний «Тигролови» та «Сад Гетсиманський»,
Василь Барка «Жовтий князь»,
Іван Семесюк «Фаршрутка»,
Олесь Гончар «Собор»,
Пантелеймон Куліш «Чорна рада»,
Тарас Шевченко «Катерина», «Кавказ», «Сон», «І мертвим, і живим, і ненародженим»,
Андрій Кокотюха «Червоний»,
Сергій Жадан «Ворошиловград»,
Оксана Забужко «Музей покинутих секретів»,
Марія Матіос «Солодка Даруся».

А також науково-популярні видання:

Ярослав Тинченко «Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки», «Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918)»,
Олеся Ісаюк «Роман Шухевич»,
Данило Яневський «Роман Шухевич»,
Аліна Понипаляк «Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука»,
Вахтанг Кіпіані «Зродились ми великої години… ОУН і УПА»,
Степан Бандера «Перспективи Української Революції»,
Галина Гордасевич «Степан Бандера. Людина і міф»,
Олександр Оглоблин «Гетьман Іван Мазепа та його доба», «Гетьман Іван Мазепа і Москва»,
Тарас Гунчак «Симон Петлюра та євреї»,
Тетяна Таїрова-Яковлева «Іван Мазепа і Російська імперія. Історія „зради“»,
Сергій Павленко «Іван Мазепа», «Оточення гетьмана Мазепи: Соратники та прибічники», «Військо Карла XII на півночі України», «Іван Мазепа. Прижиттєві зображення гетьмана та його наближених».

Також із науково-популярних раджу книжки Тетяни Водотики та Євгена Магди. А ще рекомендую книги спільноти Likбез, зокрема авторів, що входять до складу: Кирило Галушко, Сергій Громенко, Яна Примаченко, Максим Майоров, Євген Синиця тощо.

Віктор Канчура, філософ, краєзнавець

— Історія наша дуже цікава, але трагічна. Залежить від уподобань та віку, старші чи молодші читачі надають перевагу коханню чи пригодам на тлі української історії, вибрати щось однозначно важко. Але ось що згадується.

«Мазепа. Історичні картини» — це переклад історичної монографії Альфреда Єнсена, створеної в 1912 році. По-перше, дозволяє поглянути на себе й свою історію очима видатного європейця, по-друге, містить багато фактичного матеріалу, спогадів і листування, зокрема листи до його коханої Мотрі. Тодішній епістолярний жанр і стосунки закоханих можна порівняти з «фейсбучним» сьогоденням.

«Син України» — історико-пригодницька повість двох українських письменників Ігоря Федіва та Вал. Злотопольця (Валентина Отамановського), що є одним з численних наслідувань роману Даніеля Дефо «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо». Охоплює значний шмат героїчної історії нашої та світу. Книга не достатньо популяризується, хоч це — справжній український пригодницький серіал для дітей і дорослих (тільки хто його зніме?).

З видань про події не дуже давні: «Вʼячеслав Чорновіл — зеківський генерал» Михаїла Хейфіца, Борис Пенсон і Вʼячеслав Чорновіл «Хроніка таборових буднів». А також книга Василя Овсієнка, який народився у 1949 році, досі живий та активний, багатьох наших знав, зустрічав, сидів в одній камері з Василем Стусом, наприклад, «Світло людей: Мемуари та публіцистика».

Василь Михальчук, історик, вчитель проєкту «Школа в евакуації»

Олексій Сокирко «Кулінарна мандрівка в Гетьманщину». Книга Сокирка вперше описує культуру їжі в період 16-18 століття, вона дає змогу познайомитися ближче з традиціями кухні старої України, вивчити раціон наших предків, а також їх ставлення до їжі та напоїв.

Михайло Брайчевський «Коли і як виник Київ». У Брайчевського робота написана за схемою «простими словами про складні речі». За археологічними, писемними та низкою інших джерел він чітко простежує історію становлення Києва саме як міста. Брайчевський розкриває походження назви міста, спростовує історичні міфи про вік столиці.

Михайло Відейко «Тіні згаданих предків: від склавинів до русинів. Прадавня Україна, Русь і походження українців».