Чи легко вчителювати на Борщагівці, як залучити дітей до спільної роботи та правильно зробити ляльку мотанку? Викладач гімназії №283 Микола Швед в рамках проекту «Cool school! І ніякого навчання» під час майстер-класу виготовляв з дітьми українську лялку-мотанку.
Я – викладач предмету «технології», вчитель гімназії 283, яка в народі називається «козацька гімназія». Гімназію називають «козацькою» тому, що в ній вже багато років існує дитяча організація «Дніпровська Січ».
У мене педстаж 22 роки, в цій гімназії працюю 4 роки. Викладаю і у хлопців, і у дівчат. Мене запросили в цю школу саме тому, що я універсальний. Свого часу, ще у сімдесяті роки закінчив на Подолі швейне училище, потім вчився на закрійника. А тоді вже працював в ательє. Далі поступив в педіститут на факультет загально-технічних дисциплін, туди входило креслення, малювання, трудове навчання та інше. Як в деканаті почитали мою особову справу, то зробили висновки. Тож на кожен Новий рік я шив для факультету костюм Діда Мороза.
Як закінчив інститут, спочатку працював вчителем креслення, потім – трудового навчання. В ті часи хлопці та дівчатка ділилися на групи, я викладав у хлопців. Тоді було трохи легше, зараз, коли вони навчаються разом – для викладача це трохи важче у старших класах. Дуже цікаво працювати з п’ятими класами.
Починав я працювати у простій школі на рідній Борщагівці. Що таке Борщагівка? Бандитський район, складні, приблатньонні діти. Проте ми знаходили з ними спільну мову, вони ставилися до мене з повагою, без усілякого панібратства з моєї сторони. Зараз у гімназії – інша річ, тут діти розумні, мотивовані до навчання. Щоб потрапити туди, вони складають іспити, двієчників серед них немає. Класи поділяються за профілями – біологічний, математичний, філологічний та інше.
З самого початку роботи я пояснив дітям: якщо є проблема, відірвався ґудзик або ще якась біда трапилась, то можна прийти до мене. Діти передають це один другому за дитячою поштою, і завжди приходять до мене. Старшим видаю голку, нитку, молодшим зашиваю сам. Звичайно, вони мені вдячні.
Так само зацікавлені діти і на заняттях з технологій. Я вже три роки працюю над створенням своєї авторської подарункової ляльки-мотанки. Коли до нас приїжджають атошники, ми не тільки збираємо для них різну допомогу, а й обов’язково даруємо такі ляльки. Так само і діти знають, де буде використана їхня робота, для чого потрібно оздоблювати вишиту сорочку або фартушок, робити косу та поясок. Причому, є робота і для старших, і для молодших класів.
[gallery:29576]Зручно, що в нас є мультимедійна дошка, на ній можна показувати записи виготовлення різних ляльок. Техніки використовуються різні. І ляльки є різні:
берегиня
лялька з кругів
годувальниця
травяничка
лялька з сіна
червона лялька – військова вдова.
Натуральна лялька – це вузликова з тканини. Є ще ляльки стилізовані, де можна використовувати авторські розробки.
Що треба мати, щоб зробити ляльку-мотанку?
Шматочки тканини різних кольорів. Звичайно, бажано натуральну – льон, бавовну, шовк. За правилами – треба використовувати речі, які носилися в родині, наприклад, стара вишита сорочка, речі з бабусиної скрині, старі хустки, які трохи поїла міль. Все мотаємо, без використання голки або швейної машини.
Яскраві нитки для в’язання. Хрест на обличчі ляльки-мотанки – сакральний знак, знак сонця. А сонце має яскраві кольори. Отже там повинен бути жовтий, червоний, помаранчевий, можна брати голубий.
Ще можемо взяти шпагат, бечівку.
Основу робимо з жорсткої тканини – старого покривала, доріжки, будь-що.
Діти у нас ранні, тому робити ляльки-мотанки можна робити навіть з малечею, тим більше, що ми не використовуємо голки або ножиці для виготовлення такої ляльки.
Читайте також: «Підкова»-оберіг: створюємо на щастя і добробут;
Осінні пейзажі та зимові листівки: використовуємо монотипію;
Паперова пластика: як оживляти картини;
Правила ліпки з солоного тіста;
Бумажное сердце: как умиротворяет квиллинг;
Акварель для всех и без плохих оценок;
Бисер для школьника: развиваемся и самовыражаемся.
Підписуйтесь на нас у , читайте в , слідкуйте в та зазирніть у .