Птахи та квіти на рукавах: як створюються вишиванки для вільних людей

Як шиють сучасні вишиванки, чим вишиті сорочки допомагають руйнувати штучні стандарти, що пов’язує модну сукню з рослинами з Червоної книги? Юлія Герасименко, засновниця українського бренду «Вільні люди», розповіла Вікенду, як змінилося ставлення українців до вишиванок.

— Після Майдану, влітку 2014 року, я почала займатися вишиванками. Виникло бажання трохи змінити традиційне сприйняття вишиванки, щоби вона не сприймалася лише як традиційний одяг для людей похилого віку, який вдягають лише на свята. Хотілося зробити вишиванки більш актуальним одягом, стильним та сучасним, таким, який можна носити щодня. Відродити, але не як щось архаїчне, а осучаснити, дати друге життя.

Я юрист за освітою, ніколи раніше не шила, не вишивала, але першу вишиванку зробила для себе, сама її придумала. Моя вишиванка сподобалася знайомим та друзям, з того все і почалося. Назва «Вільні люди» — про людей, які можуть самостійно приймати рішення, робити вибір та нести за нього відповідальність. Вільна людина живе, як хоче, одягає, що хоче.

Бренд існує вже шостий рік. Починали з двох-трьох людей, допомагали близькі. Зараз зі мною працює орієнтовно десять людей у різних ролях.

Останні роки тісно співпрацюємо з молодими дизайнерами вишивки. Можу сказати, що вишивка у нас — авторська, в ній багато орнаментів, що містять елементи тварин або рослин. Це вже не вишиванка у класичному розумінні, бо у нас і силуети змінені. Скоріше це вишитий одяг або одяг з елементами вишивки. Є і більш класичні фасони.

Створити вишиванку складніше, ніж пошити просто одяг, бо процес містить більше етапів, у ньому залучено більше людей.

Спочатку розробляємо вишивку, пробуємо її у різних кольорах та схемах.

Розробляємо лекала для самого виробу.

Накладаємо вишивку на готовий виріб.

Робимо тест цього виробу. Усі наші вироби виготовлені лише з натурального льону.

За потреби змінюємо колір тканини виробу або колір ниток, якими виконана вишивка.

Загалом процес займає два-три місяці.

Радимо правильно доглядати за придбаним у нас вишитим одягом: ручне прання у холодній воді, тоді льон пом’якшується, стає більш приємним до тіла, не линяє.

Коли з’являється нова ідея, створюємо нову капсулу — свого роду обмежену колекцію, об’єднану певною темою. Скажімо, нещодавно випустили капсулу, присвячену червонокнижним рослинам та тваринам. Тоді ми створили сукні та сорочки з вишитими зображеннями зубра, горностая, зайця білого, цибулі ведмежої, ялівцю високого тощо. Певну частину коштів, отриманих від продажу цієї капсульної колекції ми передали притулку для собак та котів «В добрі руки» у місті Вишневому.

Вважаю, що будь-який бренд має бути соціально відповідальним, робити свій позитивний внесок у суспільне життя. Тому і виникла ідея створити вишиванки з червонокнижними тваринами та рослинами у елементах. До того ми робили інший цікавий фотопроєкт «Плекай своє». У ньому брали участь жінки, які певним чином намагаються змінити суспільство у кращий бік:

Аня Гвоздяр — волонтерка Київського центрального військового шпиталю. На громадських засадах працювала радницею губернатора у Северодонецьку. Також займається спортивною реабілітацією поранених.

Ірина Лісова — мандрівниця, перекладачка, співзасновниця Creative Women Space. Вона проводить екскурсії, присвячені жіночій історії Київської Русі, та переклала пісні гурту «ДахаБраха».

Оксана Боровець — арт-директорка музичного проєкту Bandura Style, разом з гуртом «Шпилясті кобзарі» працює над популяризацією бандури як бренду України.

Леся Воронюк — засновниця свята Всесвітній день вишиванки, культурна кураторка, авторка документальних фільмів про нашу культурну спадщину.

У нас достатньо широка аудиторія у соціальних мережах. У тому проєкті я хотіла показати жінок, які ведуть змістовне та корисне життя.

Героїнею останнього проєкту стала блогерка та громадська активістка Мирослава Павлик, яка підтримує бодіпозитивний рух та здоровий спосіб життя. Фотографка Женя Станішевська запросила Мирославу знятися не випадково. Ми розуміємо, скільки стереотипів та штучних стандартів краси панує у суспільстві. Часом вони руйнують не тільки нашу свідомість, а й життя. Багато моделей одягу ми випускаємо у розмірах XL, XXL, бо орієнтовані на різних клієнток і хочемо порадувати усіх.

Звісно за останні роки ставлення українців змінилося, причому саме так, як мені колись і хотілося: люди перестали сприймати вишиванку як традиційний одяг для свят. Тепер це звичайний сучасний одяг кожного дня. В основному вишиванки носять навесні та влітку, що логічно. Якщо ж сорочка або сукня пошиті з плотнішого льону, то можна носити і восени.

В основному у нас купують жінки з різних регіонів країни — для себе, чоловіків, мам, татусів. У Києві маємо шоурум на Саксаганського, куди можна прийти, помацати, вибрати свою вишиванку.

Сайт, сторінка у фейсбуці.

Читайте також: Від лялечки до панночки. Київська вишиванка;

Дівчина з художнім скальпелем: як Марія створює витинанки;

Літаки, млини, причали: 24 локації для фото у Києві;

Красиві та занедбані: 6 набережних Києва;

Клубок-колобок, каштан, галушки: вдалі та провальні спроби обрати логотип міста.