Чому київські діти активно фарбують волосся? Скільки коштує така процедура та що стоїть за нею: протест чи копіювання інших? Авторка Вікенду та досвідчена мама Наталія Івко знає відповіді на ці питання.
Перші тривожні думки пробігли ще о першій ночі, коли я прокинулась від колупання десь у районі ванної кімнати. Відмахнулась і вмовила себе поспати, проте вранці дорогою до туалету послизнулась на якійсь плямі. Слідуючи за тими плямами, дійшла до сміттєзвалища – колись білого халата та кількох рушників підозрілого кольору, який називається «відчуття армагедону, що наближується».
Багато часу на розслідування не знадобилось: це моя Старша донька вночі вирішила змінити імідж. І без того абсолютно темне від природи волосся вона хотіла перетворити на воронячі крила. Нащо фарбувати чорне волосся у чорний колір, досі не може пояснити й сама героїня нічних дослідів, проте фарбу вона придбала заздалегідь. Тож це була не спонтанна акція, а цілком продуманий хід.
Здається, спочатку я дуже голосно пояснювала, що думаю з цього приводу. А може, верещала? Не важливо. Вимкнути емоції одразу не виходить, як не стараюся. Проте, може, ви стриманіші? І коли одного разу послизнетеся на плямі, що залишиться від нічних експериментів вашої дитини, зреагуєте коректно?
Сучасні тренди
Світ, коли для фарбування існували перекис водню, хна, басма та сині чорнила, давно став історією. Тепер у спеціалізовані магазини краще й не заходити – все одно нічого не зрозумієте. Нехай краще діточки самі розбираються, що там і для чого. Втім, для підтримання розмови можна почитати, що, наприклад, балаяж – це коли майстер перетворює однотонне волосся на таке, що здається ніби вигоріло на сонці. Омбре – плавний перехід від темних коренів до світлих кінчиків. Шатуш схожий на балаяж, проте, він розповсюджується зазвичай лише на нижню половину волосся.
А чули про таємне фарбування? Це коли фарбують лише нижній шар волосся. У «спокійному» стані зачіска виглядає цілком стандартно, проте, коли володар такого секрету раптом повертає голову, глядачі помічають яскраву «начинку». Знаєте, що таке французьке мелірування? Чим відрізняється колорування від тонування? Для кого підходить мажимеш?
Але нагадуємо: взагалі-то всі ці тонкощі не дуже потрібні, якщо у вас є досвідчений майстер і дитина, яка й сама у всьому розбереться.
А хлопці?
І хлопці – вони що, не діти? Звісно, відсоток тих, хто наважується пофарбувати волосся, значно менший у порівнянні з дівчатами, проте, представники чоловічої статі теж слідкують за модою і йдуть за сучасними тенденціями. До речі, вам зараз будь-який підліток розкаже, що фарбоване волосся було популярним ще у давніх народів – греків, римлян, ассирійців. Фараони у Давньому Єгипті взагалі, кажуть, голили голови й носили «статусні» чорні перуки.
Отже, хлопцям теж можна. Якщо дуже коротко, то зараз можна все. Яскраві кольори, «веселка», мелірування, висвітлення і все інше, що лише існує.
Чому діти фарбують волосся?
Причина перша – бути в тренді
Може, ваша донька і не просила б у вас купити червону фарбу, аби дівчата в її компанії не були тотально пофарбованими. Може, ваш син і не став би наполягати на висвітленні волосся, аби інші хлопці не робили саме так. Можливо, частина дітей і не замислилася б над тим, щоб перетворити зачіску на веселку, якби цього не вимагало від них оточення і мода.
Причина друга – виділятися
Незвично пофарбоване волосся може бути способом сказати світові: «Я – такий! Я яскравий, помітний, я особистість!» Це простий і доступний шлях, і декому це дійсно важливо.
Причина третя – «бо мені так подобається»
Без якихось підводних камінців і таємних значень. Касир Ольга Петрівна носить картаті блузочки на роботі, сисадмін Данило ходить із жовтогарячим наплічником навіть у туалет, а Петро Іванович, який працює паркувальником біля ресторану, зробив собі золотий зуб. Їм просто так подобається. Чому вашій дитині не може подобатися блакитний чуб або зелений хвостик?
Причина четверта – спосіб вилікувати травму
Не секрет, що сучасні діти вразливі та часто переживають різні види травм. Одні ростуть у родинах, де батьки не можуть знайти точки дотику, а дитячі почуття їм байдужі, інші потерпають від прихованих та відкритих видів насильства. Другі змушені справлятися з наслідками булінгу, треті гостро переживають конфлікти з вчителями. Фарбування волосся – один із терапевтичних засобів боротьби з травмами, і, якщо дитина не може чітко пояснити, навіщо їй кольорова зачіска, то може дорослим слід замислитися і пошукати причини.
Причина п’ята – бажання відчути адреналін, отримати нові відчуття
Причина, з якою працювати найважче. Проте, мабуть, це той випадок, коли працювати необхідно негайно та професійно.
Причина шоста – протест
Якщо для батьків довге волосся їхніх дівчат є неабиякою цінністю, треба бути готовими до того, що у момент конфлікту дитина може відрізати косу, щоб таким чином підкреслити свою позицію.
Причина сьома – бажання копіювати когось
Героя мультфільму або фільму. Відомого блогера. Однокласника. Будь-кого, хто подобається так, що хочеться бути на нього схожим у всьому.
Що робити, якщо дитина хоче пофарбувати волосся?
По-перше, пофарбуватися – це не татушку на всю спину набити та не тунелі у вухах забацати. Наслідки легко ліквідуються або за кілька місяців проходять самі. По-друге, пам’ятаємо: якщо бунт не можливо зупинити, його треба очолити. Повірте, краще ви допоможете своїй дитині змінити імідж, ніж вона зробить це сама. По-третє, якщо ви будете поряд у цій витівці, це зміцнить стосунки та дозволить перейти на новий рівень довіри між вами й дитиною.
Де фарбуватися і скільки це коштує
Якщо вашу дитину влаштує лайт-версія, за якої, наприклад, біляве волосся набуває легкого блакитного відтінку, впоратися можна й вдома. Мережі мас-маркету пропонують непоганий вибір тонувальних фарб, які оптимально підходять для домашніх експериментів. Проте якщо дитина забажала складних перевтілень, краще не ризикувати та довірити цю справу професіоналам.
Ціна на послугу фарбування волосся в один тон у перукарнях Києва стартує від 500-800 грн. Все, що складніше, налічує чотири цифри у ціннику і коштує досить суттєво. Але тут не варто економити: якщо не хочете отримати жовту мітлу замість стильного кольору «перлинний блонд», доведеться вкластися.
Психолог Оксана Майструк:
Окрім терапевтичних механізмів впливу на психіку дитини, фарбування волосся може просто бути засобом самовираження, варто ставитися до подібного бажання із розумінням. Якщо у дитини є запит, який не буде задоволений, це може призвести до появи певних труднощів у періоді пубертату та проблем у дорослому віці. Фарбування волосся – один із найпростіших засобів визволення внутрішньої дитини, і батькам краще підтримати своїх синів-доньок, ніж зосереджуватися на негативі, пов’язаному з невідповідністю зовнішнього вигляду дитини власним уявленням про прекрасне.
Вчителька початкових класів Олена Куригіна:
Зараз із тими дітьми стільки проблем, що, чесне слово, нехай малюються-фарбуються у будь-що, аби були адекватними, чули, розуміли й шли на контакт. На знання і прагнення до навчання колір волосся жодним чином не впливає.
Майстриня-колористка Ірина Верховинна:
Колись до мене прийшла дівчина з волоссям, що було майже повністю згорілим з одного боку. Казала, що схотіла вогняного рудого кольору, для чого вирішила спочатку освітлитися. Сама. Своїми силами. Дарма, що мати була проти. Коли шкіра почала палати, зрозуміла, що більше чекати не варто, проте, було запізно.
Отже, моя вам порада: не забороняйте, не відмовляйте, не сперечайтеся. Дешевше буде оплатити послуги перукаря, ніж потім розгрібати проблеми.
Вчителька історії Тетяна Кнайден:
Мені не подобаються учні з розфарбованим обличчям і кольоровим волоссям. Вважаю, діти повинні розуміти, куди і як доречно приходити. Ви ж не йдете в ресторан у спортивних штанах із розтягнутими колінами, так? Вчите, що не варто вдягати у церкву шорти й топи? Не дозволите собі забігти у банк у мокрому купальнику? Тоді чому школа не може бути місцем, де теж прийняті певний дрескод і правила? Проте я розумію, що це цілком право дітей – обирати, як виглядати, що вдягати, куди сережки запхати, а мій професійний обов’язок – відноситися рівно до всіх. Так і роблю.
Донька авторки, Наталя Івко, 15 років:
Коли я вперше захотіла пофарбувати волосся, мама запропонувала мені кольорові штучні пасма, потім були такі самі кіски, канеколони, спеціальна крейда, тоніки для фарбування, часткове фарбування нижньої частини волосся, таємне фарбування. Але все одно мені хотілося нових експериментів, проте мама не радила. Тому довелося самій реалізовувати своє бажання.
Мама потім питала, чи не шкодую я про те, що зробила. Звісно, я відповіла те, що вона хотіла почути, але я все одно буду продовжувати пробувати нове, бо мені нудно носити одне й те саме волосся. Ну, й привертати увагу хочеться.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Прокачати батьківський скіл: досвід, поради, підказки;
Топ-10 дитячих книжок: від Мавки до Майдану;
Випускний фотоальбом: як замовити та не пересваритися;
