Для чого учням коробки на уроках? Чому вчителі не люблять викладати цей курс у п’ятиклашок? Як вчителька з Луганщини вчить історії у музеях Києва? Вікенд розпитав Наталію Омельчук про її особливий спосіб подання інформації.
Наталя Омельчук викладає історію вже понад десять років. Зі школи на Луганщині, неподалік кордону з Росією, у 2014 переїхала в Київ. Зараз Наталя — авторка освітнього проєкту «Спогади в коробках» та вчителька в приватній школі. Окрім цього, минулого року вона вступила до аспірантури, щоб науково обґрунтувати власну методику викладання.
Вчителі кажуть, що не люблять викладати історію у п’ятих класах. У чому проблема?
Часто чую від учнів 6-8 класів, що вони ненавидять історію. Це сумний наслідок того, як подається матеріал у попередніх класах. Саме в п’ятому класі формується перше враження про історію як предмет. Цей курс називається «Вступ до історії».
Його мета за державним стандартом та навчальними програмами — познайомити учнів з історією як наукою, пояснити, що таке історія, які інші науки допомагають її вивчати, чому важливі карти, дати, події та особистості.
Концепція начебто цікава: ми знайомимо дітей з основами історичної науки через реальні події та постаті. Однак частина тем виглядає сухо, складна для сприйняття. Деякі з них я подала б інакше або взагалі не викладала на цьому етапі.
Розумію вчителів, що скаржаться на те, що складно викладати історію на початкових етапах. А якщо вчитель багато уваги приділяє старшим класам, підготовці до національного мультипредметного тесту (НМТ), то знайти цікаві підходи до викладання для п’ятикласників непросто. Я навпаки зосередилася на викладанні в молодших класах і більше працюю з їхньою програмою.
На історію в п’ятому класі виділяється лише одна година на тиждень. За ці 45 хвилин вчитель має подати величезний обсяг теорії, іноді ще додати практичні завдання. Діти мають зрозуміти, що таке історія, археологія, етнографія. Тож вчителям доводиться шукати способи зробити матеріал доступним і цікавим для дітей, аби не відбити в них інтерес до історії.
Чи може бути цікавим урок історії у звичайній районній школі з одним підручником?
Близько 80% результату залежить від вчителя: викладає він за підручником чи шукає, як зацікавити учнів. Додаткові матеріали теж потрібні. Хоча б атлас, де діти вчаться працювати з історичною картою та відрізняти її від географічної. А робочий зошит вже за бажанням вчителя.
Яким має бути перший урок історії в школі?
Я хотіла б проводити уроки в музеях як освітніх просторах. Уявляю, як діти на першому уроці історії сидять в історичному музеї, де вчителі та науковці без перевантаження розповідають про знайдені артефакти. Вони пояснюють, чим займаються археологи, історики, показують різноманіття та важливість історії.
Розкажіть про ваш авторський метод. Як виникла ідея та як це працює?
Мій проєкт «Спогади в коробках» виник у 2022 році, коли я знаходилася в Польщі, але сам підхід почала використовувати ще у 2014-му, після переїзду з Луганщини до Києва через війну.
Ми з семикласниками відкрили підручник «Історія України», і учні не впізнали на фото Київ. Я була шокована. Тоді ми пішли на екскурсію, і я знову впевнилася, що діти краще засвоюють матеріал на практиці. Ми досліджували історичні місця, а потім у класі читали літописи. Так учні могли краще зрозуміти тогочасні події.
А у мене виникла ідея уроків-екскурсій, які почала впроваджувати у 2021 році. В один тиждень ми сиділи в класах, в інший йшли на екскурсію. З часом я розробила цілу методику, яка поєднує теорію та практику, дозволяє дітям побачити й дослідити історичні артефакти.
У 2022 році в Польщі я займалася історією з групою учнів. Щоб зацікавити їх та перевірити свій метод, створила для них коробки з копіями історичних артефактів. Це допомогло залучити дітей до вивчення історії на новому рівні. У 2023-му повернулася до Києва, де продовжила використовувати коробки.
Видаю їх на початку року. На уроках у музеях діти виконують завдання й зберігають результати в коробках. Ці коробки стають простором для спогадів, матеріалів і власних висновків. Відкриваючи коробку, діти згадують, чому ми використали саме цю дату та що цікавого проходили. У робочих зошитах я залишила тільки важливі поняття, прибравши все загальне та нецікаве. Наприкінці року діти використовують ці матеріали для повторення, що допомагає їм структурувати інформацію.
Мої онлайн-учні теж отримують коробки з копіями експонатів-артефактів і виконують завдання дистанційно. Через ці методи вони вчаться сприймати історію не як абстрактну дисципліну, а як частину свого життя та світового контексту.
Методика допомагає дітям краще зрозуміти хронологію, навчитися працювати з експозиціями, ставити питання й сприймати музеї як місця знань, а не просто виставки артефактів.
Які музеї відвідуєте з учнями?
Музеї я підбираю, враховуючи навчальну програму. Основний — Національний музей історії України. Також Музей видатних діячів української культури, Національний музей літератури України, Археологічний музей КНУ, де проводимо заняття з археології, Музей української діаспори, де обговорюємо національну ідентичність.
З семикласниками ми відвідуємо Софію Київську, «Золоті Ворота», знову Національний музей історії України та інші важливі місця. Для восьмого класу ми проводимо уроки в Києво-Печерській Лаврі, Києво-Могилянській академії, Музеї гетьманства.
До вторгнення робота з музеями була простішою, оскільки кожен поверх Національного музею історії України охоплював певний період. Сьогодні деякі музеї не працюють, зокрема Музей української революції, важливий для 10 класу. Проте співпраця з тими, хто залишився, продовжується, і фахівці завжди готові підтримати освітні проєкти.
Скільки коштують «Спогади в коробках»?
Собівартість коробки трохи нижча, ніж я її продаю, але в ціну включена моя робота: збір, складання, друк, поїздки до майстрів і типографій. Це мінімальна ціна, за яку я готова продавати коробки та послуги. Тож вартість курсу (8500 гривень) складається з:
- коробка з матеріалами 4500 гривень (коробку відправляємо після оплати);
- оплата занять 4000 гривень (20 занять по 200 гривень).
Можна оплачувати щотижня. Кількість учасників в групі — від 5 до 10 для комфортної роботи.
Я розумію, що не кожна родина може це собі дозволити. Завдяки грошам, які мені подарували на день народження, можу взяти на навчання двох дітей без оплати. Це важливо для вимушено переміщених осіб, які не мають змоги купити курс. Також я шукаю благодійні фонди, які б готові були оплатити таке навчання для дітей — як онлайн, так і офлайн в Києві.
Натисніть для збільшення фото
Як батьками школярів допомогти дитині полюбити історію?
Вчить історію разом. Я купую семирічному синові сучасні українські історичні книжки для дітей, хоча їх не так багато, як хотілося б. Наприклад, чудовий варіант — книги з наліпками для дошкільнят. Історичні фільми також важливі: наприклад, «Захар Беркут» підійде для учнів 5 класу. Діти можуть дивитися в ютубі цікаві історичні канали, читати «Історію від Діда Свирида» чи слухати подкасти.
Головне — не перевантажувати дитину. Якщо щось не зрозуміло з тексту? варто сходити разом у музей. Мої діти ходять у музеї зі мною, це допомагає їм краще запам’ятовувати побачене. Їхній улюблений — Природничий музей зі скелетами, де вони можуть досліджувати та розглядати експонати скільки завгодно. У Музеї еволюції у Варшаві, наприклад, дітям особливо сподобалися динозаври.
Щодо навчання, завжди наголошую: важливо знати дати, але не соромно перевірити їх у своїх записах чи погуглити, якщо щось забули.
Читайте також: Знайти стержень: 7 історичних уроків для українців;
