Шлях від гуцульського села до сталінських таборів, від легеня до сивого мольфара проходить герой фільму «Вічник». Вікенд подивився стрічку та зібрав цікаві факти про неї.
Кіно створене за книгою Мирослава Дочинця, закарпатського письменника та журналіста. Книга отримала Шевченківську премію, перевидана десяток разів, перекладена чотирнадцятьма мовами.
Хронометраж стрічки — близько двох годин. Жанр — філософсько-історична драма.
Режисер стрічки Іван Ніколайчук, це його перше повнометражне кіно. Слоган «Фільм, який не поспішає» — тож готуйтеся сповільнюватися.
Знімали на Закарпатті, Буковині, Київщині та Житомирщині. Закінчували вже під час повномасштабної війни.
Це біографічна історія реальної людини — Андрія Ворона. Він прожив 104 роки, воював за Карпатську Україну, пережив Першу світову, сибірські табори й повернувся додому. Події фільму розгортаються з 1939 року до кінця 80-х років минулого століття.
Бачимо в стрічці момент проголошення автономії Карпатської України в Хусті у 1939 році. Творці підкреслюють: сцена на балконі відтворена з максимальною історичною точністю.
Крім одного моменту. Знімати цю сцену у Хусті не змогли: не дозволила сучасна забудова поруч із автентичною будівлею Сойму. Роль закарпатського Хуста зіграли Чернівці.
Декорації сталінського табору в Сибіру відтворили на кіностудії в Києві. На ВДНГ у колишньому павільйоні вугільної промисловості знімали шахту, де працював засуджений радянською владою Андрій Ворон.
Не кожен український глядач достеменно знає, які події відбувалися на Закарпатті у певний період. Краще розуміти контекст допомогли б короткі пояснення, яких трошки бракує фільму.
«Вічника» готували дванадцять років. А в широкий прокат він вийшов 22 січня у День Соборності України.
Держава на зйомки не витрачалася, фінансування забезпечили приватні інвестори. Державна підтримка втілена в участі місцевих органів влади та військових адміністрацій.
Створювали кіно за підтримки Української греко-католицької церкви. Роботу над стрічкою благословив глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
Режисер зосередився не на історичних подіях, а на внутрішній роботі героя, його духовних змінах. Зовнішні події тут загартовують дух, герой зберігає себе попри століття важких випробовувань.
Чимала частина фільму показує Ворона в ізоляції: виживання в лісі на самоті, довге перебування в табірному карцері.
Молодого Андрія Ворона грає Павло Текучев, актор київського театру імені Лесі Українки. Зрілість героя показав Олег Мосійчук, головний режисер тернопільського театру імені Шевченка.
Актор і воїн ДУК Роман Мацюта зіграв сотника Скобала. Актор, нині офіцер Азову» Даніїл Мірешкін зобразив колоритного розбійника Шугая. Кохану героя грає Анастасія Іванюк з Театру на лівому березі Дніпра.
Тут уперше в українському кіно використали технологію Dolby Atmos. Вона дає інакший звук, більш об’ємний та цікавий. Це стало можливим завдяки співпраці з фінськими кіношниками, які профінансували роботу зі звуком.
Природа звучить шелестом карпатських смерек, гуркотом гірських річок. Дію супроводжують музика Мирослава Скорика та Романа Григоріва, «Гей, пливе кача» у відомому виконанні гурту Піккардійська Терція.
У переваги фільму деякі критики вписують те, що при зйомках штучний інтелект не використовувався. Але починається кіно з комп’ютерної графіки, де літають свічечки, пір’ячка, зірки та шепочуть голоси. Дивно, що режисер використовує комп’ютер для зображення вічності, коли в нього є для цього справжні Карпати.
У масових сценах знімалися мешканці Карпат та кияни. Кажуть, начебто всі вони відмовилися від гонорарів, коли дізналися, про що буде фільм.
Ворона називають карпатським мольфаром. У фільмі звучатимуть істини, що відкрилися йому за життя:
Відродження духу у сповіді
У світі небагато речей, за які варто помирати
Свобода не має ціни
Як ти до світу, так світ до тебе
Не роби з людей ні ворогів, ні друзів, а роби їх своїми вчителями
Ненависть безплідна, коли не відповідати злом на зло, воно потоне.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Півострів Київ. Чого очікувати від перегляду «Антарктиди»;
«Анаконда»: зміюка з джунглів повертається;
Мчати проти системи: яким вийшов фільм «Людина, що біжить»;
Колір граната: як дивитися шедевр Параджанова;
Одного літа в Україні. 6 причин дивитися фільм про легіонерів.
