Здоров’я в 40+: як скористатися державною програмою

Фото: Depositphotos.

Як з розумом використати скринінг здоров’я для українців 40+? Що варто знати про програму безплатної перевірки та огляду? Куди йти та що робити? Про все це Вікенду розповіла лікарка Лариса Демченко.

Лариса Демченко — сімейна лікарка, медична директорка «Лікую», найбільшої за кількістю декларантів мережі медичних центрів в Україні.

З 1 січня 2026 року в Україні запрацювала національна програма «Скринінг здоров’я 40+». Її розробило МОЗ спільно з партнерами за зразками найкращих європейських практик. Це безоплатна державна програма для людей віком від 40 років. Її мета — виявити на ранніх етапах серцево-судинні захворювання, цукровий діабет 2 типу та проблеми ментального здоров’я. Програма фінансується з державного бюджету, тобто пацієнтові не потрібно нічого оплачувати з власної кишені.

Вікову категорію для скринінгу обрали не випадково. Саме після 40 років значно зростають ризики розвитку артеріальної гіпертензії, інфарктів та інсультів, цукрового діабету 2 типу, тривожних і депресивних розладів. Крім того, щодня в Україні більш як тисяча людей помирають від серцево-судинних захворювань — це близько 60% усіх передчасних смертей.

Водночас 1,2 мільйона людей живуть із цукровим діабетом, а половина з них не підозрює про свій стан через те, що немає явних симптомів. Власне цей скринінг дозволяє вчасно виявити ризики або ранні зміни, коли лікування є найбільш ефективним.

Як скористатись програмою скринінгу

Механізм участі простий. Через 30 днів після дня народження, коли виповнилось більше 40 років, у застосунок Дія надходить запрошення. Після підтвердження участі в програмі потрібно відкрити або використати вже оформлену Дія.Картку. Протягом семи днів на неї зарахують 2000 гривень.

Ці кошти є цільовими. Це означає їх можна витратити винятково на скринінг до 17 грудня поточного року. Для людей, які народилися у жовтні–грудні, цей термін продовжили до 31 березня наступного року. Якщо ви отримали гроші, але не скористались послугою, то кошти автоматично повертаються до державного бюджету, а нове запрошення на участь у програмі надійде через рік.

Відеоінструкція, як подати заявку

Для тих, хто не користується «Дією», передбачена альтернативна можливість. Через 30 днів після дня народження можна оформити пластикову карту зі спеціальним рахунком у визначених банках та звернутися до найближчого ЦНАПу. Там допоможуть подати заявку, підтвердити особу та вказати спецрахунок. Протягом семи днів на нього так само зарахують 2000 гривень.

Де можна пройти скринінг

Програма не має прив’язки до місця проживання чи декларації, тож ви можете пройти скринінг у будь-якій комунальній чи приватній лікарні, яка бере участь у програмі (не всі заклади долучені).

До прикладу, у вас є декларація з лікарем в районній лікарні Києва, але ви приїхали до доньки у Чернігів і хочете пройти скринінг там у приватній лікарні. Це можна зробити. У будь-якому разі послуга залишається безоплатною. Ба більше, у пацієнта може навіть не бути декларації, і це не є перешкодою для проходження скринінгу.

Які обстеження включає скринінг

Часто пацієнти запитують, навіщо їм проходити скринінг, якщо подібні послуги можна отримати у свого сімейного лікаря? Скринінг 40+ містить ті аналізи, які не входять до Програми медичних гарантій, наприклад:

ліпідограму — оцінка ризику атеросклерозу;
глікований гемоглобін — показує середній рівень цукру в крові за останні три місяці, допомагає виявити предіабет чи діабет до появи симптомів;
електроліти та креатинін — виявляє порушення роботи нирок та серцево-судинних ризиків.

Саме ці дослідження дозволяють виявити непомітні зміни в організмі, які значно підвищують ризик захворювань, але при цьому не проявляються явними симптомами.

Також під час скринінгу лікар:

щонайменше двічі вимірює артеріальний тиск та визначає середнє значення, це допомагає вчасно виявити артеріальну гіпертензію (стійке підвищення тиску понад 140/90 мм рт. ст.). Саме вона є ключовим фактором ризику інсульту та інфаркту, хоча при цьому не має явних симптомів;
вимірює частоту та ритм пульсу, щоб виявити аритмію (порушення серцевого ритму), які може призводити до ускладнень, зокрема інсульту;
вимірює масу тіла, зріст, окружність талії, визначає індекс маси тіла. За цими показниками виявляються ризики ожиріння, діабету, серцево-судинних захворювань;
проводить опитування щодо куріння, вживання алкоголю, рухливості життя та сімейної історії хвороб, оскільки це напряму впливає на ризик виникнення інфарктів, інсультів і цукрового діабету.

Перший візит є найбільш комплексним і триває орієнтовно 60–90 хвилин, якщо ж результати аналізів виявляться сигнальними (вийдуть за межі норми), то допускається другий і третій візити. Самі результати пацієнт отримує результати у форматі «світлофора»:

🟢 зелений — норма;
🟡 жовтий — граничні значення;
🔴 червоний — виявлені порушення.

Що робити, якщо скринінг показав відхилення

Існує три сценарії розвитку подій.

Нагляд у сімейного лікаря. Лікар, який проводив скринінг, надає результати, з якими ви звертаєтесь до свого сімейного лікаря. Надалі саме він контролює стан вашого здоров’я, за потреби коригує лікування та може призначити препарати в межах програми «Доступні ліки».
Направлення до лікаря-спеціаліста. За показаннями лікар виписує електронне направлення до вузького спеціаліста: кардіолога, ендокринолога, психіатра або психотерапевта. Тут ви теж можете обрати будь-який медзаклад, що має договір із НСЗУ, незалежно від місця проживання. Після консультації спеціаліст може призначити лікування та виписати електронний рецепт у межах «Доступних ліків».
Призначення лікування одразу. У деяких випадках лікар може одразу виписати електронний рецепт на препарати в межах програми «Доступні ліки». Найчастіше цей сценарій працює для серцево-судинних захворювань.

Чому ця програма важлива для українців

У нашій культурі профілактика здоров’я радше є винятком, ніж правилом. Здебільшого люди йдуть до лікаря, коли щось болить впродовж тривалого часу або просто чекають поки самостійно пройде. У гіршому випадку дотягують хворобу до екстреної госпіталізації, коли лікування є значно дорожчим і менш ефективним.

Наведу приклад з інсультами: за дев’ять місяців 2025 року кількість пацієнтів з інсультом сягнула 81 436, з них тільки 13% мали хоча б один контакт з сімейним лікарем або кардіологом.

Найцікавіше в деталях: звернення до сімейного лікаря становлять 3,3%, а до кардіолога — близько 9,8%. Тобто «перша точка входу», якою має бути сімейний лікар, фактично не працює як профілактичний контакт.

Аналогічна проблема з серцево-судинними захворюванями, де у групі ризику — понад 12 мільйонів українців віком 40+. Базовим «пакетом» контролю ризиків за аналогічний період скористались тільки 17,3% чоловіків та 23,1% жінок. Тобто навіть у наймасовішій групі ризику, де профілактика має бути рутиною, повноцінний контроль проходить меншість.

Люди 40+ часто не доходять на огляди, бо немає часу в робочі години, незручний запис, треба приходити натще зранку, складно мотивувати себе, коли «нічого не болить». І головне: профілактика завжди здається «не терміновою», тому її зручно перенести «на завтра», яке ніколи не настає.

Натомість програма додає сервіс і стимул:

розширені години прийому. Щонайменше раз на тиждень має бути прийом з 7 ранку до 19:00, щонайменше раз на місяць прийомним днем має бути субота;
гарантована дата візиту упродовж 5 днів від моменту звернення;
комплекс послуг за один візит: анкетування, обстеження, забір біоматеріалу, базове консультування;
результати огляду за 72 години у форматі «світлофора».

Цільові 2000 грн, які психологічно підштовхують, що витратити гроші можна тільки на скринінг і це варто зробити, коли є така нагода.

Чому держава залучила приватні клініки

Під час медичної реформи в Україні з’явилася можливість для приватних гравців заходити у сферу первинної медицини та укладати договори з НСЗУ.

Це дало можливість українцям підписувати декларацію з сімейним лікарем як у державній, так і в приватній лікарні — і в будь-якому випадку отримувати гарантований перелік безоплатних послуг. Зараз в Україні працює понад пів тисячі приватних гравців, які надають послуги у сфері первинної медицини. Їм дозволили долучатися до програми Національного скринінгу, аби охопити якомога більшу частку населення.

Є надія, що цей Скринінг змінить ставлення до первинної ланки медицини та покаже цінність профілактики здоров’я. В ідеальному світі людина має самостійно приходити до сімейного лікаря з бажанням вакцинуватись, пройти повний чекап чи здати контрольні аналізи. І на щастя, ми спостерігаємо збільшення цієї тенденції, особливо серед молоді.

Однак здебільшого люди відкладають профілактику, бо психологічно не хочеться витрачати гроші, коли нічого не болить. Парадоксально, але людям дійсно простіше витратити значні гроші на лікування критичного стану, ніж виділити трохи часу раніше й попередити проблему. Тож тут питання у системі мислення, де нас завжди вчили швидше жертвувати собою, ніж дбати про себе. Але ми в силі це змінити!