Координатори інтимних сцен в кіно: хто, як і навіщо

Як працює координаторка інтимних сцен? Як знімають чутливі сцени в США та Україні? Чи треба йти на зйомку з коханими та де починається «червона зона»? Вікенд слухав координаторку ІС Настасію Шаповал і записав деякі її рекомендації.

Коли ми бачимо красиві інтимні сцени в кіно, видається, наче актори одні у всьому світі. Але під час зйомки все інакше: навколо купа народу, спека від прожекторів, хтось поправляє їм грим чи вкладає одяг потрібним чином, режисер кричить недобрим голосом: «Візьми її за волосся! Постав руку туди-то! Повернись на камеру!» Це геть не сексуально. Це не має стосунку до реального сексу. Це хореографія, така сама, як під час зйомки бійок. І це — робота для координатора інтимних сцен.

Координатор інтимних сцен (intimacy coordinator, intimacy director) — нова професія в кіноіндустрії, до її розповсюдження доклались скандали з Гарві Вайнштайном та соціальні рухи на кшталт MeToo, коли стали відомими багато травматичних для акторів досвідів, досі замовчуваних.

По суті, координатор інтимних сцен (КІС) має допомогти втілити творчий задум режисера, при цьому забезпечивши добробут акторів, захистивши їх права та психологічний стан. Для України координація інтимності — це поки нерозвідана територія, але ж можна помріяти?

У межах цьогорічного Одеського міжнародного кінофестивалю пройшли лекції та майстер-класи для учасників кіноринку, однією з тем яких були стандарти зйомок чутливих та інтимних сцен. Ця стаття значною мірою ґрунтується на інформації, отриманій там.

Залучення КІС до виробництва кіно пропагують професійні об’єднання, наприклад, International casting directors network, які намагаються встановити загальні професійні стандарти.

КІС не тільки ставлять хореографію для акторів, вони працюють з оператором, враховують кут камери, тобто створюють ілюзію реальності сексуальних сцен. Якщо подумати, це логічно, адже так само знімаються бійки чи, наприклад, пологи. Ніхто ж не очікує, що кров у фільмах Тарантіно справді виливається з акторів, але чомусь розділяти справжній інтимний досвід з малознайомими, часто неприємними їм людьми для тих самих акторів вважається нормою. Наголосимо, що у «сексуальні дії» входять і поцілунки, і обійми, і доторки до різних частин тіла. Не забуваймо і про індивідуальні переконання, так, на лекції було наведено приклад з акторкою, для якої їсти перед кимось — це інтимно. Буває, що актори ненавидять одне одного, але мають грати кохання. Робота КІС може спростити їхню взаємодію.

Робота координатора ІС починається задовго до зйомок. Прочитавши сценарій і обговоривши його з режисером, він готує звіт для продюсера, де зазначає оцінку ризиків кожної інтимної сцени, необхідні засоби і заходи для їх зменшення.

У сценах з оголеністю чи близьким контактом використовують спеціальні захисні засоби — прозорі чи тілесного кольору наклейки й накладки, які створюють на екрані ілюзію голого тіла. Іноді використовуються, наприклад, протези пеніса. Такі речі дозволяють створювати інтимні сцени гігієнічно, зменшити точки контакту між геніталіями виконавців, знизити ризик сексуального збудження.

Виставлені ракурси також допомагають глядачу відчути справжність сцени, залишаючи акторам трохи безпечного простору.

Втім, безпосередньо фізичний контакт — це лише частина проблеми.

— Для 93% акторів зйомки інтимних сцен є викликом, а 4 з 5 акторів почувалися небезпечно під час зйомки імітації інтимних дій, — демонструє результати досліджень координаторка ІС Настасія Шаповал.

У всіх людей є особисті кордони, фізіологічні особливості, травматичний досвід, і кінофільм, яким би геніальним він не був, не має вимагати від людини серйозних психологічних жертв. Адже акторство — це все ж робота. І КІС, по суті, має зробити так, щоб актор почувався у чутливих сценах як у більш-менш звичайній робочій ситуації й не мав зайвого стресу.

Широко відомі випадки неетичного поводження при зйомках. Наприклад, у фільмі «Останнє танго в Парижі» Марію Шнайдер не втаємничили у деталі сцени зґвалтування заради «природної реакції». Так, статевий акт був імітований, але насилля було справжнє, як і всі емоції, які пережила молода акторка. Ця сцена залишалася з Марією впродовж багатьох років, негативно вплинувши на її кар’єру та різні сфери життя. Це було давно, але подібні ситуації й зараз трапляються частіше, ніж можна уявити людині з-поза індустрії. І про них майже не говорять публічно.

Захист акторів починається з поінформованої згоди. Як і з будь-якою іншою роботою, актори мають отримувати техзавдання на інтимні сцени й вирішувати, чи хочуть вони бути в них залучені. Коли просто посеред зйомки режисер раптом командує: «А тепер роздягайтесь!» — право на усвідомлену згоду явно порушується.

— Наша робота не полягає в тому, щоб зробити все, що нам скаже режисер. Але всі тут навчені саме цьому, правда? — звертається пані Шаповал до аудиторії.

Якщо у Голлівуді, де навіть у новачків є агенти, актори під тиском моменту погоджуються на дії, про які потім шкодують, то що вже казати про Україну, де актори мають адвокатувати самі за себе, знаходячись у вразливому стані, адже на майданчиках переважно панує дисбаланс сили, особливо коли ми говоримо не про зірок.

Ще одна проблема під час зйомки ІС — поведінка людей навколо. На майданчику знаходиться зазвичай дуже багато людей, які тим чи іншим чином залучені у знімальний процес. Під час лекції пані Шаповал присутні акторки говорили про досвід неналежної поведінки членів команди, які можуть робити недоречні коментарі чи видавати звуки, вставляти «жартики», що не тільки заважає акторам підготуватися до сцени, але й порушує їхнє право на честь і гідність. Про це нечасто говорять, але сексуальні сцени є складними і для чоловіків, адже чоловіче збудження одразу помітне й це може бути чутливою темою.

Саме тому у кінематографі існують Закриті майданчики та Правила дня. Закритий майданчик (close set) — це така організація фільмування чутливих сцен, де присутність людей на майданчику обмежена тільки тими, без кого не можна обійтися. До того ж, частина з них перебуває лише біля монітору, а, наприклад, мейкап-спеціалісти, коли не зайняті безпосередньо поправлянням макіяжу чи гриму, мають знаходитися спиною до акторів.

Правила дня — це інструктування всього персоналу перед зйомкою чутливих сцен, адже людям, на жаль, треба нагадувати, щоб вони обійшлися без присвистування чи масних зауважень. Настасія Шаповал каже, що порівняно з Україною, в США, де вона навчається, вищий рівень емоційної зрілості. Американці будь-яку тілесну реакцію сприймають нормально. Якщо чоловік під час зйомки такої сцени збудився, КІС або режисер просто оголошує перерву на 5-10 хвилин, аби актор міг повернутися у робочий стан.

Першочерговим при створенні чутливих сцен є визначення особистих меж виконавців. Часто самі актори про це не думають заздалегідь і не знають, доторки до якої частини тіла відчуваються нормально, а до якої вже ні. У моменті це може означати шок для акторів і запороту сцену для режисера. Тому КІС на початку зйомок проговорює з виконавцями, де до них можна торкатись і яким чином, а де починається «червона зона». Це фіксується у контракті разом з іншими подробицями зйомок. В Україні, за відсутності КІС, акторам зазвичай не виділяють достатньо часу для обговорення цих аспектів напряму з колегами, плюс вони часто не мають навичок ефективного проведення таких бесід, багато хто соромиться використовувати конкретні назви частин тіла й видів взаємодії.

В ідеальному випадку КІС залучений і на етапі пост-продакшену. Якщо було домовлено, що, наприклад, не будуть показані сідниці актора або соски, а на монтажі вони «на весь екран» — тут вступає КІС, адже актор на цьому етапі не має доступу до відзнятого матеріалу.

За міжнародними стандартами, обмеження щодо оголеності або певних дій можуть стосуватися й дублерів акторів, адже публіка не побачить різницю і ототожнюватиме тіло на екрані з тілом актора. Тому актори — здебільшого відомі — можуть вносити обмеження й до контрактів своїх дублерів. Зараз, із поширенням так званих цифрових дублерів (створені нейромережами рухомі копії акторів) попереднє узгодження деталей сцен набуває ще більшого значення.

Правила щодо інтимних сцен починають працювати ще на етапі кастингу. Вже в кастинговому оголошенні має бути детальний опис інтимної сцени та її контексту. На першому кастингу акторів не мають залучати до чутливих сцен, бо він існує для того, щоб взагалі зрозуміти, чи підходить виконавець на цю роль. Оголеність та імітації сексуальних дій можуть бути вже на останньому етапі кастингу. Всі матеріали цих прослуховувань мають бути захищені від можливості розповсюдження, а актор може вимагати їх знищити після закінчення процесу. Тобто режисер не може просто написати акторці в фейсбуці «а надійшли мені відео, де ти в панчохах», хоча багато акторок та акторів, зокрема й в Україні, стикаються зі схожими ситуаціями.

Окрім саме сексуальних, у кіно існують інші чутливі сцени, пов’язані з сильними емоціями. Акторство — це робота, у якої теж є межа обов’язків і яка не має вступати в протиріччя зі здоров’ям, добробутом і особистими кордонами. Якщо, наприклад, знімають людину з досвідом війни і під час зйомок у неї стається ПТСР, то залучений КІС може заборонити на цей день зйомки таких сцен або взагалі зйомки для цього актора. Чи якщо актор не має кінцівки, він може не хотіти, щоб на екрані були кадри без протезів. Чи ще безліч варіантів, за яких зйомка може бути травмуючою для конкретної людини. Це особисті кордони, які мають враховуватися при роботі.

Закордоном КІС стоїть майже на рівні з режисером, бо його наймає продакшн, тобто він не підпорядкований режисеру. Тому він спокійно може займатися адвокацією акторів, не відчуваючи тиску. В Україні актори, звичайно, мають право сказати «мені не комфортно зніматися в даних умовах». Але багато хто боїться стати «некомфортним актором» і отримати неофіційний бан у кастингових команд.

— Якщо ви бачите свою кар’єру через 20 років, вам так чи інакше доведеться відмовлятися від якихось проєктів, від якихось сцен, — вважає пані Шаповал. Вона закликає акторів активніше заявляти про свої кордони й потреби. Трапляється, що актори попередньо погоджуються на певну взаємодію, але на практиці виявляється, що її неможливо терпіти. КІС на майданчику мав би перевіряти актуальність згоди і стан акторів у конкретній сцені. Але в Україні у акторів немає ані КІС, ані профспілки, ані агентів, тому доводиться все вирішувати самостійно.

Стандарти зйомок інтимних сцен та залучення КІС не лише захищають акторів, але й полегшують процес зйомок для всіх. Попереднє визначення меж підвищує комфорт роботи та навіть запобігає додатковим витратам, бо сцени знімаються швидше, ще й вдається уникнути кризових ситуацій. Участь КІС також покращує вигляд сцени у готовому фільмі (в Україні актори часто мають імпровізувати свої дії в інтимних сценах, не розуміючи, як це виглядає в кадрі).

— Звісно, я тут вам розказую про ідеальний світ, але від нас з вами залежить, чи він втілиться в Україні, — зауважила Настасія наприкінці лекції. Дуже хочеться, щоб ми хоча б рухались у цьому напрямку.