Чому вона не боялася виступити проти влади? Як боролася за українську мову і творила неймовірні мозаїки? Які місця в Києві обожнювала? Письменниця Ольга Карі розповідає про найважливіші книжки про художницю Аллу Горську.
Алла Горська – мисткиня і правозахисниця трагічної долі. Спершу КДБ переслідував її за правозахисну діяльність, а потім брутально вбив. Нині ж монументальний доробок художниці фактично знищений – вітражі, мозаїчні панно або зруйновані, або непоправно пошкоджені.
До цього доклалися росіяни, які обстрілами під час повномасштабного вторгнення понівечили її найвидатніші мозаїки в Донецьку, Маріуполі, навіть у Києві. Ще й «свої» байдужістю та невіглаством руйнували, «зашивали» рекламними щитами рідкісні перлини її творчості, дрібками розсипані по столиці й інших містах.
Але лишається пам’ять про Аллу Горську, зафіксована в ескізах, малюнках, листах, спогадах, книгах, які детально переповідають про її життя, родину, друзів (чимало з них совєцька влада фізично знищила по таборах), про її немовчазний спротив та рух шістдесятництва, осердям і натхненням якого вона була.
Алла Горська, Спалах перед світанком, упорядниця Олена Лодзинська (Музей Шістдесятництва, Кліо)
Ця книга містить доволі короткий конспективний життєпис мисткині: про дитинство і родину, про пережиту блокаду в Ленінграді, про київську юність і навчання, про створення Клубу творчої молоді, про її шлях шістдесятництва, про роботу над мозаїками й брутально знищений вітраж в університеті ім. Шевченка, а також про жорстоке вбивство Горської. До книги увійшла величезна кількість світлин з родинного альбому Зарецьких (Алла Горська була дружиною художника Віктора Зарецького), фондові фотографії Музею шістдесятництва і знімки з архіву онуки художниці Олени Зарецької.
За попередні десять років вийшло, на щастя, чимало дуже хороших і детальних документальних книг про Аллу Горську, але ця єдина може похвалитися щедрою добіркою як родинних фотографій, так і робіт мисткині. І, власне, дуже зручно мати її під рукою, коли знайомишся з іншими виданнями про життя і творчість Алли Горської.
Олексій Зарецький, «Алла Горська, місткиня у просторі тоталітаризму» (Прометей)
Книга неймовірно цінна своєю ґрунтовністю, послідовністю і глибиною дослідження. Написав її син художниці, Олексій Зарецький, тож оповідь фіксує багато цікавих подробиць буденного життя Києва 50-х. Книга сягає коренів родини (автор назавжди кладе край спекуляціям про нібито російське походження Алли Горської, яка вивчила українську мову уже в дорослому віці), торкається її вчителів та кураторів, друзів та ворогів, розповідає окремо про кожну із її видатних монументальних робіт (на сьогодні знищених).
А ще книга є своєрідним зафіксованим у словах щоденником київського життя 50-60-х років – дороги й маршрути, що ними ходила Горська центром столиці – упізнавані, ба більше, деякі локації й досі існують, хіба що трохи змінилися вивіски. Крім того, книга фіксує, наскільки брутально було зрусифіковане суспільство – після цієї книги вам теж буде гріти серденько, що сьогодні в Києві вільно пишеться і розмовляється українською. Єдине, чого бракує книзі, на мій погляд – фотографій робіт мисткині.
Алла Горська. Душа українського Шістдесятництва, упорядниця Людмила Огнєва (Смолоскип)
Ідею укласти цю збірку першим подав іще В’ячеслав Чорновол. Сюди увійшли листи Алли Горської, її заяви та скарги до совєцьких органів влади, її особистий щоденник та мистецькі нотатки. Тут навіть є зошит, в якому вона робила вправи та писала диктанти українською мовою. Крім того, в книзі зібрані поезії, пам’ятки, портрети, малюнки, присвячені пам’яті жорстоко убитої художниці, спогади сина та друзів, фотографії. Книга – справжня мозаїка із фактів і свідчень, листів і звірянь, думок і спогадів, з яких читач має можливість скласти грандіозне панно постаті Алли Горської.
Радомир Мокрик, Бунт проти імперії, українські шістдесятники (АБАБАГАЛАМАГА)
Чому Аллу Горську називають «душею шістдесятництва»? Чому довкола неї гуртувалися люди, яких сьогодні ми знаємо як видатних шістдесятників, які творили наратив своєї доби й обстоювали українськість навіть в ті часи, коли «відлига» захлинулась в намулі совєцьких нечистот? Історик Радомир Мокрик детально промальовує історичне тло і ґрунт, на якому сходили молоді зернятка опору, спротиву і сильної громадянської позиції, попри те, що совєти, розстрілявши ціле покоління митців 30-х, вірили, що полишили по собі безплідну випалену землю. Книга дає відповіді на питання, ким були «шістдесятники», чим опікувалися й надихалися, як боролися і яку високу ціну платили за усвідомлення себе українцями.
Квітка на вулкані, Життєпис мовою листів, упорядниця Людмила Огнева, за редакцією Олексія Зарецького (Музей «Смолоскип»)
На сьогодні ці дві книги – самі по собі вже історія, хоча їх ще можна вполювати на книжкових барахолках – онлайн і наживо. Видані у Донецьку у 2013 році, книги фіксують багатовимірне життя художниці. Том «Життєпис мовою листів» містить листування Алли Горської з родиною та найближчими друзями, її щоденники та творчі нотатки – на момент виходу книги їх публікували вперше. Збірка «Квітка на вулкані» заснована на спогадах її друзів, віршах, піснях, репродукціях картин, присвячених Аллі Горській, а також подано опис незалежних розслідувань вбивства художниці й версій, які вони висувають (вбивство досі лишається нерозкритим).
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Майстри київських мозаїк: від модернізму до декомунізації;
Історії та вигадки: які книжки про Київ почитати;
Секс на полонині та пошуки пригод: українське літературне кохання;
