Єврейське серце Києва. Як працює музей Шолом-Алейхема

Мініатюрне єврейське містечко, єврейська кабала з келихом вина та скарби під землею. Усе це — частини музейного життя Києва. Вікенд побував в особливому музеї та розказує про те, як він працює й про що розповідає.

Важливий для світу

Він народився в Переяславі, а помер у Нью-Йорку. Подорожував Європою та обожнював Київ. Навіть якби запропонували обирати між блискучим Парижем, чистеньким Берліном і Києвом, все одно обрав би Київ, «хоча він і не так пахне і не так упорядкований» — писав Шолом-Алейхем.

Його твори перекладені твори 64 мовами світу. Він увійшов в історію світової літератури не тільки як талановитий письменник, а й дуже плодовитий — він написав 50 томів різних творів. Хоча закінчив тільки повітове училище, розповідає Ірина Климова, директорка музею Шолом-Алейхема.

В останню путь у Нью-Йорку його проводжав шалений натовп. На фото того часу видно, що вулиці заповнені людьми, які прийшли з ним прощатися.

У центрі торгівлі й розваг

Мабуть, це єдиний державний музей України, який знаходиться в приміщенні торговельно-розважального комплексу. Як так вийшло, пояснює директорка музею Ірина Климова.

— Будівля, в якій знаходиться музей, неавтентична. Колись на цьому місці знаходилася інша, побудована відомим архітектором Володимиром Ніколаєвим, він був власником половини будинку. На третьому поверсі мешкав Шолом Алейхем.

Життя добряче помотало письменника країною. Його адреси є в Переяславі, Богуславі, Києві. І ніде не прожив він так довго, як в цьому будинку, — каже директорка музею Ірина Климова. — Саме тут він написав свої найвідоміші твори: «Нову Красилівку», «Менахем-Мендл», деякі новели з «Тев’є-молочника», «У маленькому світі маленьких людей» і сотні інших оповідань.

Зять Шолом-Алейхема казав, що в Києві письменник провів найкращі роки свого життя: «Це місто було для нього своєрідним наглядовим пунктом, з висоти якого він споглядав життя своїх одноплемінників».

Довгий шлях до відкриття

Статус «пам’ятки архітектури» не врятував будинок від знесення. У 2003 році на цьому місці з’явилася «Арена-сіті».

Після перемовин з власниками в новому приміщенні виділили 200 квадратних метрів для музею. Відкрився він у 2009 році до 150-річчя народження видатного письменника.

Міська влада страшенно пишалася, що виділила на створення музею цілих 2 мільйони гривень. На відкритті президент єврейської ради України Ілля Левітас нагадав, що громада вмовляла про цей музей з 1956 року, коли цю ініціативу влада не хотіла навіть обговорювати.

Зараз музей є філією музею історії Києва.

Де заховані скарби

Музейна експозиція не є меморіальною: речі Шолом-Алейхема не збереглися. Йому та його родині доводилося багато переїжджати. Але музей може похвалитися унікальними предметами: сувій Тори (П’ятикнижжя), сувій Естер (Есфірі), стародруки, зокрема том Талмуду, обрядові предмети, шафа для зберігання сувою Тори (Арон ха-Кодеш), мезузи, філактерії тощо. Загалом близько 500 експонатів. Бібліотека музею налічує близько трьох тисяч томів. Зараз усе найцінніше заховане під землею, каже директорка.

Тематична галерея

Зали не порожні. Тут постійно виставляють роботи митців, у творчості яких відображена єврейська тематика. Зараз це ляльки, які відображають життя єврейської громади. Численні кравці, ювеліри, скрипалі, книжники відтворені з любов’ю та увагою до деталей.

^{Натисніть на фото для збільшення}

Культурний рух

Щотижня в музеї проходять цікаві заходи для дітей та дорослих. Бувають лекції, зустрічі з письменниками, поетичні та музичні вечори. Недавно гідеса Пані Олена показувала моновиставу про Лесю Українку та Голду Меїр. На майстер-класах діти та дорослі малюють, ліплять із пластиліну, вирізають із паперу рейзеле (традиційний вид єврейського декоративно-ужиткового мистецтва). Сама директорка проводить фантастично яскраві лекції про життя й творчість художника Марка Шагала.

Єврейське містечко в мініатюрі

Значну частину основної зали зараз займає макет штетла. Це такі невеличкі містечка з переважно єврейським населенням, що колись існували в Європі. Незадовго до повномасштабного російського вторгнення для зйомок фільму на їдиші в лісі біля села Ровжі (Вишгородський район) відтворили такий штетл, там було понад 150 об’єктів. Після знімань планували перенести всі будівлі в Пирогів. Під час вторгнення все це згоріло.

Створити штетл у мініатюрі музею запропонував художник Лейзер Фельдман. Музей ідею підтримав і запросив до участі майстринь, які створюють ляльок.

Це був справжній конкурс, в якому взяли участь 15 робіт дев’яти майстрів з усіх куточків України. Наймолодшому учаснику Бояренку Нікіті всього дев’ять років. Він вперше в житті взявся за столярні інструменти та створив разом з мамою Марією будиночки для штетла. Працювали іноді під час тривог та при свічках, коли не було електрики.

Організатори конкурсу нагородили учасників та учасниць і пообіцяли, що життя у мініатюрному штетлі не закінчується, містечко буде розвиватися. Участь у конкурсі та у будівництві можуть взяти всі охочі.

^{Натисніть на фото для збільшення}

За келихом вина

У музеї започаткували також незвичний формат розмов за келихом вина. Перша лекція буде присвячена загадковому й прекрасному світові кабали. Щоб стежити за анонсами й нічого не пропустити, радимо підписатися на їхню сторінку в фейсбуці. У музеї завжди раді відвідувачам і відкриті для спілкування.

Адреса: вулиця Велика Васильківська, 5-А.

Телефон: (044) 235-1734.

Сторінка у фейсбуці.