Пристрасне танго на пуантах, злети та падіння під знамениту серенаду. У Національній опері розповіли про плани на Європу та Японію. А також показали два нових балети. Вікенд зазирнув за лаштунки та ділиться секретами.

Нобухіро Терада навчався в Київському хореографічному училищі, був солістом Нацопери, згодом очолив хореографічне училище. А недавно став керівником балетної трупи театру. Про це багато писали вражені російські ЗМІ.
Новий керівник представив два нових балети та розповів про подальші плани. Після закриття сезону в Києві наша трупа відправиться на гастролі в Японію. У графіку всі головні міста країни: Токіо, Кіото, Осака й інші. Артисти покажуть балет «Дон Кіхот».
У новому сезоні нас чекатимуть оновлена «Жизель» у редакції Віктора Яременка, «Реквієм» хореографа Едванда й «Мадам Боварі» Віктора Іщука.
Вікенд подивився нові одноактні балети — «Весна та осінь» і «5 танго» і зібрав цікаві факти про них.
Кілька фактів про балет «Весна та осінь»

В основі — відома на весь світ «Серенада для струнних» Антоніна Дворжака.

Це найзнаменитіший твір з доробку композитора. Він цілісний і різнобарвний, з переходами від трепетної витонченої меланхолійності до бравурного, майже маршового звучання.

Постановка — зіркового хореографа, художнього керівника й директора Hamburg Ballett Джона Ноймаєра.

Стиль Ноймаєра — неокласицизм.

Цей балет Ноймаєр поставив ще в 1991 році та назвав його «Весна та осінь». У назві він посилався на вірш англійця Джерарда Менлі Гопкінса.

Розгадування назви вірша й балету досі є певною грою для поціновувачів. «Spring and Fall» можна перекласти як «стрибок і падіння» або ще більш динамічно — «стрибай та падай». Ідеальна назва для танцювального твору!

«Spring and Fall» також означає весну, коли розпускаються бруньки, і осінь, коли опадає зів’яле листя. На відміну від німецької мови, в англійській словосполучення має метафізичне значення, «Spring» означає джерело, походження, а «Fall» можна перекласти як падіння, водоспад, розпад, а також падіння людини. Плин року, плин життя — також «арка між двома смертями», людська історія після гріховного падіння першої людини. Усі ці посилання можна відшукати в назві й у самому балеті.

Сам Ноймаєр визначав, що тема його балету — мова руху, рух музики-танцю.

Хореографія та костюми Джона Ноймаєра. Художник-декоратор — Тіз Джон.

Балет готували протягом трьох місяців, каже Нобухіро Терада. Допомагали з постановкою асистенти Джона Ноймаєра — українці Олександр Рябко та Костянтин Селіков.
26 травня танцювали Олена Карандєєва, Микита Сухоруков, Володимир Кутузов, Ілона Кравченко та інші.
27 травня на сцені були Анастасія Шевченко, Ян Ваня, Олександр Габелко, Катерина Курченко та інші.

Анастасія Шевченко, прима-балерина, виконавиця однієї з головних партій, каже про нові враження: «Уперше асистенти, які працюють у Гамбурзі, передавали нам свій досвід. Музика наповнена світлом, щирістю, тож хочеться її прожити й передати емоцію глядачам. Крім того, робота в такій виставі розвиває тебе як танцівника».
«Дійсно, рухи, емоції та пластика в цьому балеті — щось зовсім інше, що відрізняється від класики, — доповнює Ян Ваня, прем’єр, виконавець однієї з головних партій. — Для нас важливо й почесно танцювати в балеті такого відомого хореографа».
Цього року на традиційному фестивалі Гамбурзького балету святкуватимуть 50-річчя балетної діяльності Ноймаєра. «Туди приїздять кращі балетні трупи з усього світу. Наша трупа запрошена виступити з балетом «Весна та осінь». Ми закриватимемо цей фестиваль», — каже Нобухіро Терада.
Кілька фактів про балет «5 танго»

Створений на музику Астора П’яццолли.

Дизайн костюмів — Жан-Поль Врум, асистент Ханса ван Манена — Олександр Жембровський.

Балет створений у 1977 році й зараз є в репертуарі багатьох балетних труп. Він уже вважається шедевром, бо поєднує іспанські елементи, притаманні музиці Астора П’яццоли, з бальним танцем.

У танці беруть участь сім пар, але танцівниці стоять не на підборах, як у класичному танго, а на пуантах.

Як цей балет з’явився в репертуарі Нацопери? Завдяки киянину Олександру Жембровському. Він починав кар’єру в нашому театрі, а 15 років тому став солістом Нідерландського національного балету. Зараз він не танцює сам, а вчить балету інших у власній школі.

Жембровський звернувся до Вана Манена з пропозицією поставити «5 танго» в Києві. І одразу отримав згоду. Олександр був солістом у цій виставі, а тепер став асистентом хореографа й постановником балету в Києві.

Хореограф надав права на показ Національній опері України, а костюмний цех Нідерландського національного балету передав сценічний одяг для наших танцівників. «Я зробив це не просто тому, що зараз кожен якось допомагає Україні. Мене вражає як українці продовжують жити так, наче нічого не відбувається. Це фантастично», — каже Ван Манен.
26 травня танцювали Наталія Мацак, Сергій Кривоконь, Володимир Кутузов, Карина Тельвар та інші.
27 травня на сцену виходили Ольга Голиця, Микита Сухоруков, Анна Єлісєєва, Даніїл Сілкін та інші.

«П’ять цікавих номерів, п’ять повноцінних історій разом складають завершену історію, — каже Микита Сухоруков, прем’єр, виконавець однієї з головних партій. — Спочатку емоція, потім рух, який провокує емоцію. І так далі. Особисті емоції я приховую, лишаю за сценою, бо це заважає. У партії я проживаю емоції свого героя».
Ольга Голиця, прима-балерина, виконавиця однієї з головних партій, зізнається: «Танго на пуантах — це все-таки більше про балет, ніж про танго. Хоча по емоціях це безумовно танго. Загалом вистава — найбільш вдале поєднання класичного танцю й пристрасті танго. Я вважаюся лірико-драматичною балериною, а зараз отримала новий цікавий для себе досвід».

Читайте також: Балет особливих часів: як у Нацопері ставили «Доктор Фауст»;
За коханням у пекло: як у Києві створили балет «Данте»;
Від сироти до відроджувача українського театру: історія Михайла Старицького;