Жителів усіх українських міст постійно годують обіцянками-цяцянками, а мешканців столиці й поготів. Де пропонують робити Діснейленд, як розібратися у канатках і що там врешті решт із метро на Троєщину? Вікенд провів ревізію повітряних замків.
Метро на Троєщину
Горезвісне метро на Троєщину давно стало київським мемом. Ідея Подільсько-Вигурівської лінії метро (так вона правильно називається) виникла ще в 70-х роках. Найбільшою складністю в проведені лінії стала необхідність побудувати міст, який мав би з’єднати Поділ з лівим берегом. Зводити міст почали ще в 1993 році, проте будівництво неодноразово переривалось і відкладалось. До того ж проєкт обріс корупційними скандалами.
Наразі вартість мосту вже склала майже 20 мільярдів гривень. Влада обіцяє добудувати його до кінця року. Паралельно будуються станції метро на нижньому ярусі мосту та на лівому березі, де лінія має піти під землю. Всього очікується створення 22 станцій. Міська влада каже, що запуск першої ділянки може статись вже в 2024 році. Але віриться у це слабо. Загалом лінію планують будувати аж до 2070 року.
Музей Івана Марчука
Створити музей робіт видатного українського художника в 2004 році пообіцяв тодішній президент Віктор Ющенко. Під культурний центр виділили ділянку на Андріївському узвозі, а президент урочисто заклав капсулу у фундамент. У 2008 році з’явилася перша концепція музею.
Це мала бути п’ятиповерхова будівля, яку планували помістити прямо в схил, так, щоб на поверхні виднівся лише фасад і зелений амфітеатр з вільним доступом для громадян. Горизонтальні поверхні покривала б трава, вертикальні були б дзеркальними. Музей мав з’єднати дві публічні зони — Андріївський узвіз та Михайлівську площу.
Однак від цієї ідеї відмовились через її масштабність: комплекс потребував більше території, ніж було виділено. Проєкт передали іншому архітектору, але змінилась влада, й на довгий час про музей усі забули. У травні цього року вже чинний президент Володимир Зеленський запропонував обладнати музей у будівлі колишнього посольства США, а в червні підписав указ про створення відповідного центру мистецтв. Під час святкування 30-річчя Незалежності України також був організований збір коштів на музей Марчука. Правда, скільки коштів зібрали, досі невідомо. Та й про строки реалізації теж мовчать.
Канатна переправа через Дніпро
Ідею канатної дороги в Києві обговорюють з 2016-17 років. ЗМІ часто плутаються в обговореннях «канатки» через те, що таких проєктів у столичної влади два.
Перший — власне канатна дорога, тобто фунікулер із кабінками та кількома станціями. Складний проєкт є частиною масштабної концепції розвитку туристичних маршрутів Києва. Дорога має початися на Поштовій площі, пройти через Арку дружби народів, Володимирську гірку, Труханів острів та Гідропарк. Є навіть плани продовжити дорогу до Русанівки. Будівництво мали почати цьогоріч, але дива не сталось, проєкт поки на етапі конкурсу.
Для збільшення клікніть на фото
Дещо краща ситуація з атракціоном — канатною переправою з Арки дружби народів на Труханів острів. Фактично це просто тролей через Дніпро. Такий вже був побудований у столиці приватною компанією, але у 2018-му його демонтували після того, як один з відвідувачів з тролея впав. Цьогоріч міська влада нарешті обрала переможця конкурсу з будівництва переправи. Щоправда, конкретних термінів будівництва не озвучено.
Український Діснейленд на Гідропарку
Про так званий український Діснейленд мер Віталій Кличко говорить з 2014 року, коли він і прийшов до влади. Очільник міста планував, що проєкт проінвестує компанія Europa-Park, яка збудувала найбільший парк розваг у Німеччині. Однак все виявилось не так просто.
Кілька років ідея з Діснейлендом не отримувала жодного розвитку. Влада спромоглася лише на незначну реконструкцію на Гідропарку. Кияни періодично писали петиції з вимогою створити Діснейленд, у відповідь звучали обіцянки встановити на Гідропарку колесо огляду, як у Лондоні.
Лише в 2019-му Кличко нарешті доїхав до німецького Europa-Park, аби розпочати перемовини щодо інвестування. Але ніякої конкретики тоді не отримав. Влітку того ж року влада представила концепцію розвитку Гідропарку. У планах — облаштування нових атракціонів, створення системи велосполучення парком, додаткове озеленення, спортивні майданчики та фонтани. Мер періодично згадує про проєкт, але на реальний Діснейленд у Києві поки надії немає.
Підземний музей на Поштовій площі
Передісторія музею тягнеться з 2013 року, коли на Поштовій площі вирішили збудувати торговий центр. Розпочали роботи і раптом виявили під землею стародавню вулицю часів Київської Русі. Лише у 2014-му сюди нарешті допустили археологів. Ті три роки вели розкопки і знайшли чимало артефактів.
Довгий час між владою та активістами тривало протистояння за археологічну пам’ятку. У 2018-му Київрада ухвалила дуже неоднозначне рішення: пообіцяла зберегти археологічні знахідки, але не розірвала договір на будівництво ТЦ. Трохи пізніше територію, де розташовувалась старовинна вулиця, визнали пам’ятником національного значення, а Рада постановила створити там музей. Згодом договір з забудовником розірвали.
Однак минув вже не один рік, а обіцяного музею на місці розкопок немає. Активісти організували там власний імпровізований музей, сюди водять екскурсії, тут читають лекції й виступають музиканти. При цьому конструкції під площею в доволі поганому стані, щоосені їх затоплює, існує реальна загроза обвалу.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Влучні, смішні та вкрадені: як змінювалися гасла кандидатів в мери Києва;
Котимося: як їздити Києвом на прокатному велосипеді;
Не тільки книжки: чого кияни чекають від бібліотек;
Корінні кияни, хрущовки та сексуальна революція: як мінявся Київ;
Врятувати котиків і знести театр: як виконують успішні київські петиції;
Київ химерний, трушний і хіпстерський: як зображають столицю сучасні ілюстратори.
