Врятувати котиків і знести театр: як виконують успішні київські петиції

^{фото: Наталя Азаркіна}

Нічні маршрути, захист котиків, баки для батарейок і вбиральні в центрі — все це з’явилося завдяки успішним петиціям від киян. Проте інколи потрібну кількість голосів набирають не дуже корисні для міста пропозиції, як-от зруйнувати будівлю на Хрещатику, знести фасад театру чи забудувати ставки. Вікенд дізнавався, якою була подальша доля успішних київських петицій.

Сервіс електронних петицій до Київської міської ради запрацював у жовтні 2015 року, і у громадян з’явилася можливість достукатися до влади та розвʼязати певну проблему міста без проходження бюрократичного квесту по кабінетах чиновників. Якщо зареєстрована петиція набирає 10 000 підписів за 90 діб, влада її обов’язково має розглянути. За весь час роботи сервісу кияни опублікували понад 6700 петицій, з них лише 57 набрали достатню кількість голосів, їх називають успішними. Але це не є гарантією, що проблему вирішать, адже влада може не підтримати петицію або реалізувати її не так, як того очікував автор. Розберемося на конкретних прикладах.

^{Статистика з сайту електронних петицій Київської міської ради
Натисніть, щоб краще роздивитися}

Реалізовані

Поки що з 57 успішних петицій вдалося реалізувати лише 14. Наймиліша з них — петиція про котиків.

№5320 Визнати вуличних котів частиною екосистеми міста Києва, дозволити їм вільно жити в підвалах, горищах та інших місцях їх постійного перебування та знищувати гризунів

Авторка зареєструвала її в грудні 2016 року. У тексті петиції жінка пропонує приділити увагу стерилізації та вакцинації вуличних котів, дозволити хвостатим жити в підвалах і на горищах, а також визнати їх повноправними вільними жителями столиці. Київська міська рада розглянула та підтримала петицію, а в червні 2017 року заборонила виловлювати безпритульних котів у місті. Тепер робити це можна під наглядом зоозахисників і лише для того, щоб пролікувати, стерилізувати чи прилаштувати тварину.

№107 Нічні маршрути по місту Київ

Автор петиції запропонував створити в Києві нічні маршрути, які мали б покривати основні транспортні артерії міста. Петиція також стала успішною, і її реалізували. Зараз у місті пʼять нічних маршрутів: чотири тролейбусні та автобусний. Звичайно, вони не покривають усі райони міста, проте охоплюють околиці столиці, куди таксі вночі коштує найдорожче. Можна дістатися від центру, вокзалу чи аеропорту «Жуляни» на Софіївську Борщагівку, Виноградар, Троєщину чи Харківську.

^{Карта нічних маршрутів Києва з сервісу EasyWay
Натисніть, щоб краще роздивитися}

Інша історія майже з хепі-ендом стосується петиції про незаконну забудову парку на Борщагівці.

№2251 Зупинити будівництво в парку Юність на Борщагівці

Авторка написала, що невідомі відгородили парканом частину парку й почали там будівництво. Виявилося, що компанія «Кімет-плюс» взяла цю ділянку в оренду для будівництва ЖК. Петиція набрала необхідну кількість голосів, Київська міська рада відмовила компанії у поновленні договору оренди, а ділянці, яку намагалися забудувати надали статус парку. Реалізація цієї петиції тривала понад два роки.

У квітні 2019 почалася реконструкція «Юності» — планували облаштувати велосипедні та пішохідні доріжки, встановити нові лавиці та зробити освітлення, висадити рослини. Проте роботу сильно затягнули, і в червні 2020 року з’явилася нова петиція — з проханням нарешті закінчити ремонт парку. Але вона не набрала потрібної кількості підписів.

А от реалізацію наступної успішної петиції можна проілюструвати мемом про очікування та реальність.

№491 Автомати для збору батарейок, енергозберігаючих ламп, ртутних градусників, пластикових пляшок

Її авторка пропонувала встановити автомати для збору пластикових пляшок та інших відходів, які можна було б переробити. Такі пристрої є в багатьох містах Європи, це заохочує містян здавати сміття на переробку. В залежності від кількості зданих пляшок чи батарейок автомат видає чек на певну суму, яку можна витратити в супермаркеті. Петиція набрала 10 000 підписів, Київська міська рада її розглянула, погодила та реалізувала — в місті встановили 129 контейнерів для небезпечних відходів. Вони не видають чеки та знижки, та й пластикові пляшки не приймають. Тобто замість автоматів з дисплеєм встановили помаранчеві ящики з дірочками та позначили петицію як реалізовану.

Лише минулого року в Києві з’явилися перші автомати, які за здані пластикові пляшки видають порцію корму для тваринок, але цей проєкт реалізувала громадська організація, а не міська влада.

Реалізовані*

Це окрема група, куди віднесли успішні петиції, які Київська міська рада наче й намагалася реалізувати, але в процесі щось десь пішло не так. У результаті петиція не виконана, але позначена як реалізована з зірочкою.

№4179 НЕМЕДЛЕННО ОСТАНОВИТЬ СТРОИТЕЛЬСТВО ТРЦ НА КРУГУ СТАНЦИИ МЕТРО (ГЕРОЕВ ДНЕПРА)

Навколо будівництва цього торговельного центру було чимало суперечок, адже його зводили прямісінько над станцією метро. Були розмови, що станція не витримає вагу нової будівлі та завалиться, ще й плитка на платформі потріскалася під час будівельних робіт. Тому зовсім не дивно, що ця петиція швидко набрала 10 000 підписів. Влада її підтримала та взялася за реалізацію. Проєкт будівництва перевірили, знайшли в ньому порушення, але забудовник пообіцяв все виправити, укріпити станцію та ще й зайнятися благоустроєм поряд. Йому повірили та порекомендували налагодити зв’язок з мешканцями району для зняття соціальної напруги навколо будівництва. На цьому етапі Київська міська рада вирішила, що зробила все можливе для виконання петиції. У результаті і проєкт реалізовано з зірочкою, і ТЦ вже давно добудували та відкрили. До речі, благоустрій навколо не дуже помітний, сподіваємося, інші обіцянки забудовник таки виконав.

№937 Убрать всю наружную рекламу в центральной и исторической части города

Авторка петиції запропонувала розширити форматну нульову зону, де забороняється розміщувати будь-які рекламні конструкції, та включити туди всю центральну частину міста. Зокрема територію біля станцій метро «Олімпійська», «Університет», «Лук’янівська», «Палац України», «Печерська», «Дніпро», «Контрактова площа». Петиція набрала необхідну кількість голосів, міська влада її погодила та реалізувала, але знову ж таки з зірочкою. У нульову зону додали територію Києво-Печерської лаври та Софії Київської, а також запропонували обмежити кількість реклами в парках та скверах, біля адміністративних та культурних споруд, у зонах охорони пам’яток культурної спадщини тощо. Дійсно, реклами в центрі стало менше, зокрема демонтували гігантські конструкції, які коронували будівлі на Майдані Незалежності. Проте петицію зареєстрували в 2015 році, а остаточно очистили Майдан від реклами лише у 2020-му. І досі на вулицях в історичному центрі можна натрапити на гігантські банери чи потворні вивіски, які закривають фасад будівель.

Проте трапляються ситуації, коли Київській міській раді бракує повноважень виконати петицію.

№2125 Запрет на использование и продажу одноразовых полиэтиленовых пакетов

Автор петиції наводить як приклад Каліфорнію, де губернатор підписав закон про заборону пластикових пакетів на території штату. Але Україна — не США, а Київ — не окремий штат, у нашій країні на місцевому рівні цю проблему розвʼязати неможливо. Київська міська рада підтримала петицію та надіслала звернення про прийняття такого закону до Верховної ради України. Петиція була зареєстрована у 2016 році, а минулого місяця президент дійсно підписав закон про заборону використання пластикових пакетів на території України. Проте невідомо, чи посприяло цьому звернення від київської влади.

На реалізації

Це успішні петиції, які Київська міська рада погодила і вже займається їх реалізацією. Зараз на сервісі 19 таких проєктів, серед них є скандальна петиція про забудову Совських ставків.

№7488 ТРЕБУЮ срочного решения экологической катастрофы на территории «нижнего каскада» Совских прудов!

У 2018 році київський професійний боксер Руслан Гончаров раптом став перейматися екологічним станом Совських ставків на території Голосіївського та Солом’янського районів. Він зареєстрував петицію, в якій зазначив, що ставки перетворилися на засміченні болота і їх терміново необхідно рятувати. Текст петиції був доволі довгий та емоційний, тому, мабуть, не кожен дочитав його до кінця, де Руслан виклав план порятунку водойм — осушити їх та забудувати багатоповерхівками. Петицію активно просували в деяких київських пабліках та ЗМІ, тому вона набрала потрібну кількість голосів за 23 дні. Врешті кияни дізналися, що ця петиція — хитрий виверт забудовника, і навіть швидко створили нову з проханням заборонити будь-яке будівництво на території ставків. Та було вже запізно, адже влада погодила скандальний проєкт від Гончарова. Поки що в звітах Київської міської ради про реалізацію петиції нічого не сказано про забудову та осушення. Проте є інформація, що ставки та річку Совки розчистять та встановлять очисні споруди, які будуть фільтрувати стоки дощової води перед тим, як вони потраплятимуть у водойму. Залишається сподіватися, що цю петицію реалізують із зірочкою та не стануть будувати ЖК на ставках.

^{План забудови ставків, наведений в петиції
Натисніть, щоб краще роздивитися}

№4636 Створення мережі громадських вбиралень у Києві

Автор петиції пропонує встановити сучасні інклюзивні вбиральні в парках, зонах відпочинку та біля станцій метро. Петицію зареєстрували в вересні 2016 року і дотепер вона на стадії реалізації. Так, у 2018 році планувалося встановити понад 700 вбиралень стаціонарного, модульного, контейнерного та мобільного типу біля станцій метро, на пляжах і набережних, у парках і скверах, на ринках і кладовищах. При цьому в кожному парку та сквері мав бути мінімум один модульний туалет. Ситуація вже зрушилася з місця, наприклад, на Хрещатику запрацювало шість автоматизованих вбиралень, але до завершення реалізації петиції ще далеко.

Також зараз на етапі реалізація петиції про відмову від маршруток, заборону вирубування дерев у лісах та парках, стихійної торгівлі в переходах.

На розгляді

На сервісі пʼять таких петицій, і поки що невідомо, чи підтримає їх Київська міська рада. Серед них — петиція про створення «парку мрії» площею в 5 гектарів в центрі столиці. Авторка пропонує облаштувати його на місці старого трамвайного депо біля станції метро «Олімпійська». Автор іншої петиції пропонує знести стару будівлю за адресою Хрещатик, 23-Б. Чоловік стверджує, що її хочуть перебудувати в ТРЦ. Щоб цього не допустити, варто взагалі знести будівлю, до того ж вона в занедбаному стані і псує вигляд вулиці.

А наступна петиція залишається на розгляді з травня 2018 року.

№7819 ПРОВЕСТИ АРХІТЕКТУРНИЙ КОНКУРС НА КРАЩЕ ПРОЕКТНЕ РІШЕННЯ ШУЛЯВСЬКОЇ ТРАНСПОРТНОЇ РОЗВ’ЯЗКИ

Шулявський міст частково обвалився взимку 2017 року. У травні погодили реконструкцію цієї розв’язки за проєктом, який передбачав знесення п’ятого цеху заводу «Більшовик». Урбаністи та активна громада не підтримали таку ідею, адже «чотирилисник» — застаріла транспортна розв’язка, та запропонували взяти проєкт транспортного інженера Віктора Петрука, який передбачає трирівневу розв’язку. У КМДА відхили цей проєкт і зупинилися на старому. З’явилася петиція з вимогою обрати проєкт Петрука, вона набрала потрібну кількість голосів, але Київська міська рада не підтримала її. А от петиція про проведення архітектурного конкурсу так і зависла на розгляді з 2018 року.

Не підтримано

Влада може не підтримати успішну петицію з різних причин: якщо її неможливо виконати, немає підстав реалізувати проєкт або виявили фальсифікацію голосів.

№5174 Повернути історичний вигляд Андрійовськогму узвозу, який є загальним спадком всього Українського народу. Знести новый фасад театру, та зобов`язати поверти історичний вигляд будинку.

Новий вигляд театру на Подолі довго заважав спокійно жити багатьом киянам. У 2016 році щойно відкрили фасад театру, на сервісі з’явилася петиція знести його і повернути все як було. Автор написав, що нова архітектура руйнує історичну цінність і туристичну привабливість Андріївського узвозу, закликав притягнути до кримінальної відповідальності посадових осіб, які дозволили реалізувати цей архітектурний проєкт. Петиція досить швидко набрала потрібну кількість голосів, адже невдоволених новим виглядом театру було багато. Київська міська рада розглянула петицію, запропонувала провести незалежну технічну експертизу проєкту та створити робочу групу, яка б мала розібратися в цьому питанні та вирішити, що робити з фасадом театру. Ніяких порушень в проєкті не виявили, стара будівля не була пам’яткою архітектури, тому її можна було реконструювати в такий спосіб. До того ж поки йшли перевірки, театр вже ввели в експлуатацію, а зносити його і будувати щось нове в стилі бароко було б дорого та недоцільно.

№6408 Заборонити жебракування з тваринами в усіх громадських місцях

У 2017 році авторка пропонувала запровадити штрафи для тих, хто жебракує з тваринами. Часто чотирилапих навмисне утримують в поганих умовах, бо знесилені чи скалічені звірі викликають більше жалості у перехожих. Петиція набрала необхідну кількість голосів, але влада не підтримала, бо законодавством України не встановлено будь-якої відповідальності за жебракування, а отже штрафувати за це неможливо. Проте Київська міська влада не підготувала звернення до Верховної Ради, як це було з петицією про заборону пластикових пакетів, бо вважає, що жебракування з тваринами — це морально-етична проблема, а не правова.

Лише в липні цього року Верховна Рада ухвалила новий закон про тварин, який зокрема забороняє жебракувати чи надавати фотопослуги з ними, використовувати для реклами розважальних закладів та утримувати диких звірів у клубах, готелях і ресторанах.

№4094 Не допустить переименования Московского проспекта в проспект имени Степана Бандеры и присвоить ему нейтральное название.

Автор цієї петиції виступив проти перейменування Московського проспекту, бо вважає Степана Бандеру провокаційною фігурою, що дратує киян. До того ж Бандері так і не вдалося зробити Україну незалежною, а за думкою автора, шанувати людей треба за вчинки, а не наміри. Петиція набрала необхідну кількість голосів, але перевірка показала, що майже третина з них накручені автором. Через таке порушення петицію не підтримали.

За весь час існування сервісу Київська міська рада не підтримала 12 петицій, що набрали потрібну кількість голосів. Це 21,8% з усіх успішних.