Відвідати «Академкнигу»: роман за двадцятку, фото для інстаграму та кава в подарунок

Ця книгарня не має сторінки в соцмережах чи сайту, але відома не тільки букіністам та книголюбам, а й користувачам інстаграму, адже входить в топ найпопулярніших київських локацій для фото. У магазині можна знайти улюблену книгу дитинства, побачити маловідомі автопортрети, зробити фото, купити 5-6 книжок на 200 грн та випити кави, якою пригостять працівники.

Фірмовий магазин «Академкнига» разом ще з двома книгарнями входить до складу корпорації «Академкнига» НАН України, але лише тут приймають та продають старі книги від букіністів. Книгарня знаходиться в центрі недалеко від метро «Університет» і на фоні бургерної з літньою терасою, що розташована поряд, виглядає скромно і непомітно. У вітринах — синя вивіска із датою заснування магазину (жовтень 1940) та плакати з книжковими новинками від різних маловідомих видавництв. Інша вивіска повідомляє про 75-річчя книгарні, вона прикрашає магазин вже чотири роки.

У книгарні три відділи, і вони настільки різняться, що могли б бути окремими магазинами. Спочатку відвідувач потрапляє до відділу з навчальною літературою та підручниками. Здається, ця зала застигла в часі — стелажі з книгами стоять під стінами і відгороджені від покупців прилавками, за якими знаходиться продавчиня. Подивитись якусь книгу без її допомоги та дозволу не вийде.

Здається, це єдина зала в магазині, але в дальньому кутку знаходиться прохід до іншого відділу. Він більше нагадує сучасну книгарню — можна вільно підходити до стелажів та розглядати книжки, але вибір невеликий. Не варто шукати розрекламованих бестселерів чи останніх новинок літератури. У маленькій кімнатці помістились і дитяча література, і сучасна художня проза, і поради по садівництву, куховарству та столярству, а ще чималий акваріум з рибками та робоче місце іншої продавчині. Значну частину простору в цьому залі займають гарні старі сходи, що ведуть на другий поверх до наступного відділу. Саме він приваблює букіністів та інстаграмерів.

На другому поверсі біля сходів розміщена полиця, де за склом виставлені старі картини, ікони та статуетки. Можливо деякі з цих речей здаватимуться знайомими — подібні були в оселях наших бабусь та дідусів. Менш цінні предмети прикрашають стелажі з книгами. Тут набагато більше літератури, ніж у попередніх відділах: полиці забиті до стелі. Книжки лежать навіть в ящиках, на стільцях та підлозі. Вони потрапили сюди не зі складів видавництв, а від минулих господарів. Деякі з книжок зовсім старі, з пожовклими сторінками та подертою палітуркою, а є нові на вигляд, але вони раніше також комусь належали. Здається, в цьому хаосі знайти потрібну книгу неможливо, але потім помічаєш, що вся література розділена по жанрах та розміщена в алфавітному порядку, а на полицях наклеєні відповідні таблички.

Якщо для вас не принципово читати лише нові книжки, то тут знайдете літературу на будь-який смак і гарно зекономите. Є книги дешевше 30 грн, ціна залежить від актуальності та стану. Так, «Людина-амфібія» Бєляєва коштує 28 грн, а збірник поезії Шевченка, в якому надруковані копії рукописів автора, — 150 грн. Для відвідувачів є приємний бонус — якщо купуєте на суму від 200 грн, вас пригостять чашкою кави. За ці гроші легко придбати навіть 5-6 книжок. Розплачуватись можна і банківською карткою, але працівники з сумом, ніби виправдовуючись, уточнюють, що апарат старого зразка і «прикладати картку до екрана» (тобто скористатися PayPass) не можна.

Тут ви знайдете твори українських та зарубіжних класиків, книги з копією начерків Пікассо та інших художників, словники, журнали, старі збірники українських гуморесок, підручники та енциклопедії. Також продається багато літератури про життя Кобзаря з автопортретами, які ви навряд зустрічали в шкільних підручниках. У деяких книжках є автографи авторів, помітки від минулих власників та підписи з побажаннями.

За купою книжок продавчиню Надію Вікторівну майже не видно, але дивом на її столі ще знайшлося місце для комп’ютера, стаціонарного телефону і вази з квітами. Періодично дзвонили потенційні покупці і запитували про ті чи інші книги, якщо потрібних в магазині не знаходилось, жінка радила сходити на книжковий ринок. Реальні відвідувачі приходили з конкретним запитом. Дехто, як і ми, зайшов в магазин вперше і захоплено розглядав інтер’єр.

Поки не було дзвінків та відвідувачів, Надія Вікторівна розповіла про популярні книжки, покупців та інстаграмерів.

— Ми купуємо книги від людей, але не всі підряд, а ті, які в гарному стані. Статуетки та картини приносять відвідувачі.

Я працюю тут 14 років. Раніше букіністичні магазини були більш популярні, а зараз багато з них занепало. Колись було більше постійних клієнтів. Приємно, що зараз заходить молодь, купує книжки, тому не можу сказати, що зараз менше читають. У нас великий вибір книг по мистецтву та медицині, часто за ними приходять студенти, а ще є старі ноти, про які питають учні філармонії, навіть іноземні. Іноді вони сідають в магазині на підлогу, розкладають ноти і вивчають. Взагалі покупці у нас різного віку і обирають різні книги, найчастіше — по історії та художню літературу. Дехто купує відразу багато. Наприклад, молоді бізнесмени, які комплектують домашні бібліотеки. Частіше вони обирають книги 1950-1960 років, що гарно видані і популярні.

Молодь часто приходить пофотографуватися. Їм дуже подобаються наші сходи на другий поверх та куточки з книжковими полицями. Якщо попередньо запитають дозволу, то ми не відмовляємо, нам приємно, що магазин подобається людям. Та є відвідувачі, що не спитавши влаштовують тут цілу фотосесію, така поведінка дратує, — ділиться продавчиня.

У магазині можна провести не одну годину і не помітити, як сплив час: гортати старі сторінки, уявляючи, як раніше ця книга стояла в когось на поличці і можливо була улюбленою; шукати написи від минулих господарів з датами, які проставили кілька десятків років тому; спостерігати за відвідувачами-букіністами, що поводяться впевнено, наче господарі, не витрачають часу на споглядання інтер’єру і швидко знаходять на поличках потрібну літературу.