«Я бачу, вас цікавить пітьма» є явищем на книжковому ринку. А тепер стає явищем театральним. Я, редакторка Вікенду, подивилася виставу й розповідаю, якою побачила «Пітьму».
Про що історія
Створена за бестселером — однойменним психологічним трилером Ілларіона Павлюка. Книга-рекодсменка за кількістю проданих екземплярів зробила Павлюка одним із найпопулярніших письменників країни.
Герой — ветеран, кримінальний психолог Андрій Гайстер. Його начальник намагається витягти підлеглого з безодні особистої трагедії, тож відправляє в селище Буськів Сад із завданням розшукати зниклу дівчинку. Мешканці селища байдуже ставляться й до зникнення дитини, й до моторошних справ маніяка на прізвисько Звір. Але прибуття київського гостя їх збентежує.
Хто створив
Поставив історію про пітьму режисер Максим Голенко. Проєкт масштабний і незвичний, бо вистава створена в копродукції двох театрів: Дикого в Києві та імені Заньковецької у Львові. Тож перші покази пройшли на цих майданчиках.
Ажіотаж навколо вистави не вщухав, лише набирав обертів. Тепер творці відправляють свій проєкт у гастрольний тур. У лютому-квітні «Пітьму» побачать у тринадцятьох містах. А почали з показу в Києві на великій сцені.
Що публіка
Шанувальники книги дуже чекали на постановку. Квитки розкуповують миттєво. Є глядачі, як спеціально їдуть з Києва у Львів, щоб порівняти постановки.
Перед виставою глядачі діляться очікуваннями. Багато хто стверджує: якщо не читав роман, то зрозуміти виставу важко. І показ лише підтверджує цю думку. Бачила в залі, як чоловік читав короткий переказ сюжету книги у Вікіпедії.
Як сприймається
Літературна «Пітьма» здалася мені повільною та похмурою. Театральна — динамічною та трошки маскарадною. Тут дія також побудована навколо гріхів, якими сповнені теки дільничого Суботи (Марк Дробот) та експерта Гайстера (його грає Григорій Бакланов). Їхні діалоги та взаємодії тримають у напрузі та додають живості.
Провідник і камертон вистави — Харитон, він же Харон. Його грають різні актори залежно від складу. У моєму перевізником душ був Ілля Чопоров, зірка відомого мюзиклу «Кабаре». На мій погляд, він дуже органічний в цій ролі.
Режисер Голенко надав чистилищу Павлюка трошки чорного гумору і карнавальності. Оркестр знаходиться просто на сцені. Музиканти не лише грають, вони є частиною дійства. Музика допомагає розкритися пластичному Харитону, монашці з пентаграмою, брутальному Кролику та дівчинці-ляльці. Жіночі образи у виставі багатогранні та наповнені гріхами й провинами.
Як на мене, у виставі забагато жартів над киянами. «А як ви там у Києві каштани смажите, коли у вас світла нема?» — один з них. Ми наче не сноби й уміємо посміятися з себе, але можна було трошки менше шутєйок про киян та мусорів.
Що по місцю
Важливий момент: на вході охоронці перевіряють вміст сумок та наплічників. Не впускали жінку з великим картонним пакетом. Казали, в розсилці було попередження про заборону великих речей. Я розсилки не отримала, у квитку такого не було.
Вміст мого рюкзака питань не викликав, тож я швидко пройшла всередину й не знаю, чим все завершилося у жінки з пакетом.
Виставу показують у МЦКМ (колишній Жовтневий палац). Місце важливе, бо від сцени та технічних можливостей залежить результат. У відгуках тих, хто бачив виставу у двох містах, на цьому наголошують. Мовляв, сцена у Львові дає більше простору, ніж приміщення «Дикого театру» в Києві.
Зала МЦКМ має купу технічних можливостей. Мені здалося, вони використані на повну. Вау-ефекту додає поява на сцені кабріолета з номерами «БС 666». Всі відгуки наповнені згадками про цей кабріолет: львівська публіка хвалиться та співчуває київській, яка його не бачила. Що ж, справедливість відновлена, кабріолет тепер катає й по нашій сцені.
Наступний важливий момент — це температура в залі. У МЦКМ холодно. Дуже холодно. Ви сидітимете у верхньому одязі. Можливо захочете натягнути каптур та рукавички. Не стримуйте себе! Можу порадити додаткові шкарпетки, зайвими не будуть.
Що стосовно зігріву? Працює бар. З бокалами в залу не можна, зі стаканчиками кави чи чаю пускають запросто.
Вбиральні пристойні, але готуйтеся до черги.
Що по часу
Чи почали вчасно? Не почали. Затягли майже на пів години. Не знаю, чи буде так завжди, але враховуйте.
Десь вказаний хронометраж вистави у 2,5-3 години. Раджу орієнтуватися на три. Дві дії, антракт. У моєму випадку ще коротка повітряна тривога. Добре, що укриття тут же, не треба ніде ходити по морозу.
Перед початком на сцену вийшла Ярослава Кравченко, директорка «Дикого Театру». Вона перепросила за запізнення, розповіла, що разом із нами виставу дивитиметься Ілларіон Павлюк.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Вистава «Робота з тінню». Мода на піксель та леопардове;
Подивися на життя очима кота: «Дуже сумна людина» від Дикого театру;
Куртизанка та лялька для героя. Яким вийшов «Гофман» Уривського в Нацопері;
