Антимаршрутка для людини з бункеру, або Як покататися на UberShuttle

На відміну від звичайної маршрутки, де водію кричать через весь салон про зупинку, тут водій ввічливо і гучно сповіщає вас, коли потрібно вийти. Шансон замінили українською музикою, а замість лайок та обурень пасажири розважають себе селфі.

Нарешті Uber запустив новий маршрут Shuttle із Оболоні до центру, і у мене з’явилась можливість потестити послугу. Вирішила не марнувати час на ознайомлення з інструкцією, бо вважала, що як просунута користувачка Uber розберусь в усьому сама. Хвилин 15 безрезультатних спроб замовити Shuttle переконали мене почитати на сайті додатку, як це робиться.

Як замовити Uber-маршрутку

Відкрити додаток, але не тицяти пальцем в розділ меню «Маршрути UberShuttle» і не намагатися в ньому зробити замовлення — це марна спроба, я перевірила. Там можна лише ознайомитись з маршрутами та зупинками на них.

Як і при замовленні таксі, спочатку ввести своє місцеположення та пункт призначення. Якщо ці місця знаходяться не далі, ніж в одному кілометрі від зупинки UberShuttle, то додаток запропонує цей варіант поїздки разом з UberSelect та UberX.

У моєму випадку зупинка знаходилася трішки далі, тому я й не змогла замовити Shuttle. Та це не зупинило мого настрою покататися на цьому транспорті.

Що робити, якщо в переліку варіантів немає послуги UberShuttle

Зайдіть в розділ меню «Маршрути UberShuttle» і перевірте, чи вам підходить хоч один із них. Якщо ні — кидайте цю справу та їдьте на метро. Якщо так, то знайдіть найближчу до вас зупинку і йдіть в її напрямку. Коли будете приблизно в кілометрі від неї, спробуйте зробити замовлення ще раз. Місця призначення це також стосується, можливо, доведеться трішки змінити його (вказати ближче до зупинки), і тоді додаток покаже варіант UberShuttle.

Саме так я і зробила. Потрібний мені маршрут починався від проспекту Героїв Сталінграду, 65 (це околиця Оболоні), а закінчувався на вулиці Богдана Хмельницького, 66 (недалеко від велотреку). Найближча зупинка (п’ята в маршруті) була біля станції метро Мінська — хоч відстань більше одного кілометра, але я й так проходжу її щодня, коли добираюся на роботу. Кінцевим пунктом вказала Золоті Ворота — передостання зупинка на маршруті. Цього разу мені все вдалось. Вартість такої поїздки 20 гривень. Ціни на всіх маршрутах однакові: відстань до восьми кілометрів коштує 15 гривень, від 8 до 16 км — 20-25 гривень, а довші поїздки — 30-35 гривень. Можна оплатити карткою або клацнути на кнопку «Змінити» та обрати варіант «Готівка», це можливо зробити в будь-який момент поїздки.

Uber не кидає вас напризволяще з пошуком місця посадки — одразу після замовлення на карті в додатку з’являється детальний маршрут до зупинки Shuttle, також на екрані вказано, де в цей час ваш мікроавтобус і коли він приїде. Інтервал між маршрутками — 15-20 хвилин, але час сплине непомітно, вам же ще потрібно дійти до зупинки. Мені пощастило — машина повинна була приїхати за 3 хвилини, цього часу вистачило, щоб неквапно дійти до зупинки. Як і при звичайному замовленні, вам показують марку та номер автомобіля, фото водія, його ім’я та номер мобільного.

Не переживайте, що замовите Shuttle, але не встигнете дійти до зупинки, він не поїде без вас — це ж не метро і не тролейбус. Додаток показує водію, скільки пасажирів повинні зайти на певній зупинці, тому всіх почекають, у крайньому випадку у вас є номер телефону водія — можете попередити про затримку. Shuttle не розрахований на стоячих пасажирів, додаток не дозволить замовити автобус, в якому зарезервовані всі місця.

Машину я впізнала за маркою і номером, ніяких написів UberShuttle чи табличок «Оболонь-Центр» на ній не було. Під’їхав новенький бусик Opel Movano із розсувними дверима, які я ненавиджу в автомобілях, тому що ніколи не виходить їх відкрити чи закрити без сторонньої допомоги. Але, на диво, двері відкрились легко, одночасно з ними виїхала зручна підніжка. Дорослому не складно зайти і без неї, а от для дітей — це гарна штука. Можливо, я погано старалась, але закрити двері відразу не вийшло, допоміг інший пасажир.

На сайті в інструкції вказано, що, заходячи в Shuttle, потрібно показати водію талон на проїзд. Я так і не зрозуміла, що це і де його взяти, вирішила, що йдеться про вікно із замовленням в моєму додатку. Та марно я боялась, що не пустять в автобус без незрозумілого талону — водій просто запитав ім’я і не вимагав інших доказів, що саме я замовляла місце в Shuttle.

В автомобілі було чисто та комфортно. Працював кондиціонер (ніяких відкритих люків), але за бажання можна додатково включити собі дуйку (такі є в автобусах далекого прямування) та ліхтарик. На моєму місці все працювало, інші — не перевіряла, але гадаю, що там також все гаразд. У салоні грала українська музика, як виявилось потім, це був ХітFM, водій в білій сорочці-поло виглядав охайно і респектабельно. Кожне із сидінь обладнано пасками безпеки, про необхідність пристібатися нагадують чисельні наклейки в салоні. Та звиклі до екстремальних київських маршруток пасажири їх ігнорують, крім мене, пасками ніхто не скористався. Також вказані запасні виходи, є спеціальні молоточки, якими у випадку аварії потрібно розбити скло.

У салоні їхало лише двоє чоловіків, ще один зайшов на моїй зупинці, його довелося трішки почекати. Новий маршрут поки не дуже популярний, тож більше пасажирів ми не забирали. Класичної картини «Передайте за проїзд» не було — мабуть, інші, як і я, розплатились картками.

Автобус не зупиняється на всіх зупинках підряд, у цьому немає необхідності — додаток показує водієві, на яких із них є пасажири, що замовили місця, і де саме їх потрібно висадити. Маршрут виявився цікавим — ми проїхали і київські промзони, і старий Поділ, і сучасний центр з модними кав’ярнями. Від метро Мінської Shuttle попрямував до заводу Оболонь, там також є зупинка (можливо, в майбутньому цим маршрутом будуть користуватися працівники підприємства), проїхав повз Почайну і повернув на непривабливу промислову Новокостянтинівську. Тут вийшов один із пасажирів. Мабуть для нього такий маршрут став справжньою знахідкою, адже сумніваюсь, що хоч якийсь міський транспорт заїжджає в ці райончики. В якийсь момент дороги стали зовсім поганими, і наш Shuttle, потрапляючи з ями в яму, почав трішки трястися. Та це минуло, коли за вікном замість пейзажів промзони показались будиночки Подолу. Далі ми виїхали на Вали і попрямували в сторону Золотих воріт.

Майже всі пасажири автобуса не втримались зробити декілька селфі, думаю, вони вперше скористались послугою. Виявилось, що наш водій також новачок і працює в Uber перший день. Це вказано в додатку, і пасажирам пропонують зробити йому комплімент «Вищий пілотаж» (не потрібно друкувати слова самостійно — лише тицьнути на картинку з ракетою). Так як поїздка цілком влаштовувала, я підтримала хлопця, і була вже не першою.

Пропустити свою зупинку в UberShuttle неможливо. Додаток показує, скільки хвилин залишилось їхати (цей час трішки змінюється в залежності від ситуації на дорогах), а перед потрібною зупинкою на екрані з’явиться віконечко «Наступним виходите ви». Навіть якщо хтось заснув і не побачив віконечка, водій сповістить його і за необхідності розбудить.

Після регулярних поїздок по тунелям метро, в UberShuttle я почувалася так, ніби років 10 просиділа в бункері і вперше вийшла на поверхню. Було цікаво спостерігати за вранішнім життям Подолу, помічати безліч людей в кав’ярнях (цікаво, чому це вони там у робочій час), милуватися красивими вуличками.

Я зайшла в маршрутку в 9:48, а опинилась на Золотих воротах в 10:32, в затори ми не потрапили.

Shuttle — гарний варіант, якщо доводиться їхати з пересадкою на декількох транспортах. Платиш 20-25 гривень замість 16, але їдеш швидше та комфортніше. Стояти у натовпі чи поступатися місцем, коли сама валишся від втоми, не доведеться. Також це альтернатива таксі, якщо хочеться трішки зекономити. Жаль, що маршрутів поки що лише п’ять.

Читайте також: 6 сервісів Google, які стануть у пригоді під час подорожей;

Завжди є щось більше: приховані можливості смартфону;

Сортування сміття та посилки без пошти: топ-10 українських додатків;

Свобода у келиху: київська пивна еволюція;

Посмотреть, почитать и поехать: 5 книг и фильмов про автопутешествия;

Без запорожцев, со святым и сумасшедшим: где посмотреть Репина в Киеве;

Обвал Головпоштамта: 30 років трагедії;

День рождения киевской телебашни: 15 фактов про именинницу;

Закаштаньмося: символ Києва на футболці, скатертині та під шкірою;

Кишинів: нестолична столиця;

Дружити по-італійськи, по-афганськи, по-африканськи та через сітку концтабору: 10 неймовірних книжок про дружбу;

Айвазовский: где посмотреть в Киеве.