«Паралельні матері» — настільки близька серцям українського жіноцтва історія, що прямо в залі хочеться заспівати «два кольори мої, два кольори» або ще щось щемке. У прокат вийшла стрічка «Паралельні матері». Вікенд подивився нову роботу Педро Альмодовара і розповідає, про що вона.
У центрі уваги — дві жінки, яких доля та незаплановані вагітності звели в пологовому будинку. Фотографка Дженіс (Пенелопа Крус) працює в гламурному журналі та знімає яскравих особистостей та зірок.
Водночас вона переймається минулим своєї родини та рідного містечка, жителі якого знайшли давнє колективне поховання: там лежать їхні близькі, розстріляні в часи диктатури Франко. Є там і дідусь героїні Крус. Але перепоховати близьких люди самі не можуть, за законами мають залучити спеціалістів, а коштують такі послуги чимало.
Дженіс пощастило зустріти крутого антрополога, який пропонує допомогу. Розмови про смерть призводять до сексу, спалахує бурхливий роман. Згодом жінка повідомляє одруженому коханому, що вагітна й планує залишити дитину. Їй вже сорок, в її родині жінки завжди ростили дітей самостійно, і вона не стане винятком.
Ана (Мілена Сміт), школярка з непростою долею, вагітніє незаплановано та травматично. Її тато має іншу родину, а мати нарешті досягла чогось на театральній сцені, тож не збирається відмовлятися від кар’єри. Дженіс і Ана, які навряд чи коли-небудь зійшлися б у звичному житті, моментально стають приятельками у пологовому будинку.
А далі починаються виверти, характерні для латиноамериканських серіалів. Перед обома жінками постають складні та болючі вибори. Здається, у кожної з героїнь —Дженіс та Ани — своя Іспанія. Перша душею пов’язана з минулим своєї країни, друга й не чула нічого про ті часи. «Як ти можеш не знати нашої історії? Чому батьки не розповіли тобі про ті часи?» — кричить старша жінка в обличчя молодшій.
І цей момент теж боляче відгукується в українському глядацькому серці, хоча Альмодовар — режисер, який відрізняється умінням навіть про дуже болючі речі говорити лагідно та нетравматично. Лише цей іспанський класик може так легко жонглювати складними темами та отримувати сповнену світлом, кольорами та теплом картину.
Пенелопа Крус вже увосьме знялася в Альмодовара. Взагалі режисер дуже тримається за своїх — рідню та друзів, з котрими звик працювати. Тому всі його фільми протягом багатьох років продюсує рідний брат. Зустрінемо в «Паралельних матерях» і іншу улюбленицю Альмодовара — екстравагантну та епатажну іспанську актрису Россі де Пальма. Тут вона має хвилин 15 екранного часу і не найважливішу роль, але ігнорувати себе не дозволяє.
Що ще чекає на нас у «Паралельних матерях»:
Фірмова режисерська яскрава жовто-червона картинка, від якої так і віє пристрастю.
Щедрий та добрий гумор.
Неймовірна музика Альберто Іглесіаса.
Талант Пенелопи Крус, який засліплює різними гранями.
Момент, коли вам захочеться сказати: «Як це прекрасно». Причому у кожного він може бути свій, але буде обов’язково.
І головне: стрічка має сподобатися і тим, хто любить роботи Альмодовара, і тим, то ніколи не бачив його картин.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Ефектний трюк: «Алея жаху» в кіно;
Распутін, кози та перший Ланселот: «Кінгс Мен» у кіно;
«Матриця: Воскресіння»: кохання серед дежавю;
Герцог, суперзлодій та солодка королева: 5 серіалів для канікул.
