Распутін, кози та перший Ланселот: «Кінгс Мен» у кіно

Як утворилася відома шпигунська агенція «Кінгсмен» та чому для прикриття обрали саме ательє? Ким були перші агенти Артур, Ланселот, Галахад і Мерлін? Якими гаджетами користувалися шпигуни 20 століття та як надирали дупи поганцям? В український прокат виходить шпигунський бойовик «Кінгс Мен», приквел фільмів про незалежну та надсекретну шпигунську агенцію «Кінгсмен».

Події фільму починаються в 1914 році: Григорій Распутін, Гаврило Принцип, Мата Хара та інші лиходії того часу збираються разом під керівництвом декого на прізвисько Пастир. Команда злодіїв хоче розсварити світових правителів і розпочати війну, яка має призвести до краху Великої Британії. Гаврило Принцип повинен вбити ерцгерцога Франца Фердинанда, Распутін — маніпулювати російським царем Миколою ІІ, а Мата Хара — шантажувати президента США. Протистояти ворогам буде герцог Оксфорд разом з сином Конрадом, водієм Шолою та нянькою Поллі.

Режисером картини, як і інших стрічок франшизи «Кінгсмен», став Метью Вон. У 2017 році він заявив, що разом з Джейн Голдман, яка писала сценарії до попередніх фільмів, починає працювати над третьою частиною історії про агентів Гаррі Харта та Еґґзі. Не пройшло й року, як Вон відклав цю роботу, натомість взявся розробляти приквел про заснування агенції «Кінгсмен». Сценарій врешті написав британець Карл Гайдусек.

На відміну від попередніх стрічок, які були створені на основі коміксу «Секретна служба» Марка Міллара і Дейва Ґіббонса, приквел виглядає більш драматичним і похмурим. В якийсь момент атмосфера фільму взагалі починає нагадувати картину «1917» про жахіття Першої світової війни, тому жанр «комедійний бойовик» до цієї частини «Кінгсмен» не дуже пасує. Також є дещо затягнуті та нуднуваті сцени, наприклад, нескінченні суперечки пацифіста Оксфорда з сином, що рветься захищати країну на війні.

Цього разу хорошим хлопцям доведеться побороти не одного, а цілу купу лиходіїв. Щоправда, більшість з них покажуть лише мимохідь, не розкриваючи цих персонажів. Найбільше уваги творці фільму приділили Распутіну. Цей поганець у виконанні Ріса Іванса вийшов водночас надзвичайно харизматичним і мерзенним. Несподівані витівки та надмірний потяг до солодощів, молодиків і балету роблять його достойним наступником (а точніше попередником, адже це приквел) інших дивакуватих лиходіїв «Кінгсмен» — мільярдера, який прагнув врятувати планету, вбивши усіх людей, та наркобаронессу, що полюбляла перемелювати своїх ворогів у м’ясорубці та робити з них бургери. Сцени з Распутіним вийшли цілком у стилі інших фільмів «Кінгсмен» — тут є і гумор, і екшн, і звичайно треш. А от головний антагоніст стрічки Пастир загубився в тіні Распутіна. Той факт, що він живе разом з гірськими козами, все одно не зміг переплюнути всіх дивакуватостей Распутіна. Навіть розкриття його особистості в кінці фільму не створило достатнього вау-ефекту.

Що ж до команди рятувальників світу, то найцікавіший з них герцог Оксфорд у виконанні англійського актора Рейфа Файнза. До останнього він намагався дотримуватися своїх пацифістських поглядів, але врешті вирішив власноруч надрати дупи поганцям. Цей персонаж не схожий на супергероя чи навіть вправного шпигуна, такого як Гаррі Харт. Нерідко ситуація буде йти не за його планом, а деякі трюки та задуми не вдаватимуться. Проте факапи тільки підсилюють симпатію глядачів до цього героя. Поллі та Шола теж достатньо харизматичні та кумедні. А от Конрад вийшов надто драматичним та навіть занудним героєм для «Кінгсмен» і краще підійшов би для якоїсь воєнної драми, де персонажі здійснюють подвиги, рятують бойових товаришів та не бояться віддати життя за вітчизну. Він би точно не став фліртувати зі шведською принцесою під час виконання бойового завдання, як Еґґзі.

Британський актор Том Голландер виконав у «Кінгс Мен» аж три різні ролі — стриманого та поміркованого британського короля Георга V, агресивного прусського короля Вільгельма ІІ та поступливого російського імператора Миколу ІІ.

Загалом історія заснування «Кінгсмен», яку показали в цьому фільмі, трішки відрізняється від тієї, яку Гаррі розказав Еґґзі в першій частині. Проте сам сюжет виглядає непогано: є несподівані повороти, драматичні моменти, крихта гумору. До того ж це все гарно доповнюється розкішними костюмами та декораціями, драйвовим музичним супроводом.

«Кінгс Мен» можна розглядати як окремий фільм, не пов’язаний з іншими частинами. Тому ті, хто не дивився попередні фільми або кому вони не сподобалися, можуть сміливо йти в кінотеатр. Фанатам франшизи «Кінгс Мен» також може бути до смаку, адже в стрічці є чимало відсилань до попередніх частин. Можна дізнатися, хто придумав коронну фразу агентів «Манери — обличчя людини» та побачити прототипи крутих гаджетів шпигунів «Кінгсмен».