Фото: Олена Максимець/Вікенд
Поки кияни сперечаються про майбутнє музею Булгакова, музей Пушкіна органічно перетворився на «Садибу на Кудрявці» й став магнітом для відвідувачів. Вікенд завітав, поспілкувався з виконуючою обов’язки завідувачки філії Світланою Говоровою та розказує, що робити у садибі.

Дізнаватися, як музей Пушкіна перестав існувати
Основу експозиції музею складало приватне зібрання відомого київського колекціонера Якова Бердичевського, який у 1980-х роках подарував своє надбання Києву за умови, що в місті буде відкрито музей, де все це зможуть бачити відвідувачі. Так у великій родині Музею історії міста Києва з’явилась ще одна філія, яка спочатку мала назву «Пушкін і декабристи на Україні», а згодом стала «Київським музеєм О.С.Пушкіна».
У 2022 році наукова рада ухвалила, що такий музей припиняє існувати.
Слухати про зміни
З 2023 року музей має нову назву й розповідає про історичну місцевість, побут, соціальне та культурне життя Києва ХІХ — початку XX століття.
Зараз тривають дві тимчасові виставки. «Tempo primo» присвячена музикуванню в Києві початку XX століття, а «Розповідь ялинки з Кудрявця» знайомить нас з різдвяно-новорічними київськими традиціями.
Натискайте на фото для збільшення


Згадувати видатних киян
На Кудрявці віддавна існував потужний осередок освіти й науки — Київська духовна семінарія, Астрономічна обсерваторія, Народна аудиторія.
У різні часи тут мешкали Іван Франко, Іван Нечуй-Левицький, Федір і Василь Кричевські, Микола Лисенко. Під час Української революції на Вознесенському узвозі містилися казарми Корпусу Січових Стрільців на чолі зі славетними полковниками армії УНР Євгеном Коновальцем та Андрієм Мельником.
У будинку музею на Кудрявській, 9 жили менш відомі, але теж дуже цікаві особистості: викладач А. Демуцький, професор М. Дроздов, педагог В. Петрова, вдова радника О. Ляшенко, теолог О. Булгаков.
У березні 1911 року садибу придбав публіцист і громадський діяч Павло Мазюкевич. У тому ж році на його замовлення за проєктом Василя Кричевського у дворі збудували флігель, де пізніше жила художниця Дінора Мазюкевич, відома дослідниця Києва, авторка макета стародавнього Києва Х-XIII століття, який експонується в Софії Київській.
Відзначати привітність і камерність
Садиба — камерна, двоповерхова будівля, яка має три експозиційні зали на першому поверсі та два на другому.
Будинок має свої архітектурні недоліки: відсутність фундаменту негативно впливає на стан будівлі. Добре, що французький культурний центр подарував музею осушувачі повітря, тепер працівникам вдається втримувати належний стан садиби й експонатів.
Колектив музею невеликий і привітний. Відвідувачів завдяки розголосу в соцмережах стає все більше, приймають всіх дуже тепло.

Слухати про музику
Тема першої виставки оновленого музею — Київ музичний. Тут відвідувачі дізнаються про Леона Ідзиковського, який перебрався до нашого міста з Варшави, а в 1860 році відкрив на Хрещатику, 29 «Книжково-музичний магазин Леона Ідзіковського». При магазині працювали бібліотека, концертне бюро, літературно-музичний салон. Там проходили поетичні читання, літературні диспути, виступи модних виконавців.
Після смерті власника сімейну справу очолила його дружина Герсилія Гнатівна. Вона відкрила великий нотний склад і широко видавала твори українських і польських музикантів.
Власник «Депо музичних інструментів, другого музичного магазину на Хрещатику, чех Генріх-Ігнатій Ігнатійович Їндржишек. Він легко вписався в київську еліту: член Київської міської Думи, Голова чеського добродійного і просвітницького Товариства імені Яна Аммоса Каменського, дійсний член товариства швидкої медичної допомоги, купець 2-ої гільдії. Він же став ініціатором створення заводу з виготовлення грамплатівок «Екстрафон».




Святкувати та чаювати
Темі різдвяно-новорічного Києва в музеї присвятили два зали на другому поверсі. Там же облаштували куточок, де відвідувачі обожнюють фотографуватися. Ввели традицію чаювання.

Ялинку поставили з оздобленням, характерним початку XX століття. Дерево прикрашене пряниками, горіхами та справжніми яблуками.

Підказка від Вікенду:
Різдвяна виставка в музеї працює до 19 січня.
Темою нової виставки, яка планується навесні, стане історія Кудрявця, історія родини Мазюкевичів та інше цікаве. Стежте за анонсами в соцмережах й обов’язково запишіться на чаювання.
Адреса: вулиця Кудрявська, 9.
Графік роботи: середа-неділя з 11:00 до 17:00 (каса працює до 16.15).
Ціни: 120 гривень — вхідний квиток, 150 гривень — екскурсія для групи.
Чаювання: 60 гривень (діє обмеження по часу — 40 хвилин).
Запис на чаювання на сторінці музею.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: З Пушкіним і Розстріляним Відродженням. Як працює музей Рильського;
Наполеон і Попелюшка: чим дивує музей порцеляни в Києві;
Єврейське серце Києва. Як працює музей Шолом-Алейхема;
Музична імперія: як працював головний меломан Києва;
Торкатися, гратися, триматися: музеї Києва, де можна робити що завгодно.