Книгарня, в якій продаються як українські комікси, так і російські псевдофілософські книжки. Сюди час від часу заходять іноземці за українською літературою, а зустрічають відвідувачів папірці із заборонами та пафосний шкіряний диван. Вікенд відвідав місце, де книжки продаються понад півстоліття, аби дізнатись, чи встигає крамниця за сучасним світом, та про що говорять співробітники.
Книгарня «Сяйво» — одна з найстаріших в столиці, заснована в 1944 році, відразу після звільнення Києва від фашистської окупації. Там проводили літературні вечори Остап Вишня, Максим Рильський та Павло Тичина. У роки незалежності книгарню передали у власність трудовому колективу. В 2009 році приміщення магазину незаконно перепродали сторонній компанії. ТОВ «Сяйво» подало до суду, а в цей час відбулося рейдерське захоплення крамниці — група людей вдерлась до приміщення, вигнала персонал і закрила вікна металевими листами, пізніше вхід до магазину заблокувала вантажівка. Це тривало, поки суд не визнав перепродаж приміщення недійсним. Його повернули у комунальну власність міста, але співпрацю з ТОВ «Сяйво» не поновили. Восени 2011 року в приміщенні зробили ремонт і відкрили перший муніципальний книжковий магазин «Сяйво книги». Працівників старого «Сяйва» на відкриття не пустили. Вони протестували проти незаконного позбавлення їх робочих місць і відкриття нової книгарні під виглядом оновлення старої.
У новій книгарні змінили не лише назву, а й логотип. Замість жовтої вивіски, яка цілком відповідала назві, з’явилось незрозуміле кільце із трикутників синього та блакитного кольорів. Зараз книгарні «Сяйво книги» вісім років, та багато киян поєднує її зі старою крамницею, яка пропрацювала в цій будівлі більше як півстоліття.
Магазин розташований у центрі міста напроти ТЦ «Арена Сіті» в історичній будівлі. Між великими вікнами набиті таблички з іменами відомих українців, які жили чи працювали в цьому будинку. На підвіконнях облаштували невеликі полички для книжок. Зазвичай в книжкових крамницях на такі полички виставляють новинки, щоб привернути увагу потенційних покупців. Але в «Сяйві книги» пішли іншим шляхом і виставили на вітрину бестселери минулих років — «Вискочки» Бреда Стоуна, «Хаос у Кремнієвій долині» Антоніо Мартінеса, «Вирішуй правильно!» Чіпа та Дена Хіза, «Момент Евріки» Джона Куніоса та Марка Бімана. Дивно в цій вітрині виглядає минулорічна російськомовна книга Савіка Шустера «Свобода слова против страха и унижения».
З вулиці завдяки книжкам на вікнах можна зрозуміти, що ви проходите повз книгарню, адже ніякої вивіски «Сяйва книги» немає. Двері прикрашає потерта наклейка, яка попереджає, чого не можна робити в магазині: їсти та пити, курити, фотографувати, заходити з собакою.
Тут намагалися зберегти дух старої книгарні. Металеві ковані сходи з дерев’яними перилами створюють певну атмосферу, але з іншим не вийшло — магазин більше нагадує чи то радянську бібліотеку, чи то кабінет заможного чиновника. Завдяки темним книжковим стелажам і підлозі здається, що в приміщенні напівтемрява, хоча в магазин потрапляє достатньо світла через три величезних вікна. Напроти вхідних дверей розташована каса, за якою бурхливо обговорюють політику три працівника магазину. Нового відвідувача вони за суперечкою не помічають або не вважають за потрібне привітатися. Лише за деякий час одна із співробітниць підійшла з пропозицією «щось підказати».
Хоча крамниця розташована в самому центі, відвідувачів мало. Приміщення невелике, але коли в ньому всього три-чотири візитера, виглядає порожнім. Магазин займає один поверх, є ще стелажі на вузенькому балконі, куди ведуть ковані сходи. На першому поверсі продаються дитячі книжки, листівки, туристичні довідники, сучасна українська та зарубіжна проза, мотиваційні книжки та нонфікшн. В око впадає чорний шкіряний диван та крісло — занадто пафосні, ніби чекають на якогось поважного гостя. Справді: коли в магазині проходять презентації книг, письменник як почесний гість займає шкіряний диван.
Увагу привертає надруковане на папері сурове застереження — читати книжки в залі заборонено. У той час, як інші сучасні книгарні навпаки облаштовують місця для читання, в «Сяйві книзі» живуть по совковим законам. Дивно, що на пафосному дивані немає таблички «Сидіти заборонено», та й взагалі навіщо він, якщо читати в залі не можна. Біля дивану знаходиться невеличкий столик з книжками про математику, корисну їжу та рівноправ’я чоловіків та жінок. Книги «Перша стать» Андре Роше і «Феміністки не носять рожевого та інші вигадки» Скарлетт Кертіс виглядають так потаскано, ніби їх читало не одне покоління. Здається, відвідувачам такі вдається порушити правила, поки співробітники ведуть політичні суперечки, а може самі продавці підчитують книги, поки немає гостей.
На іншому столику розпродаж — старі та непопулярні книги зі знижкою 30%. Серед них «Фредди Меркьюри. Украденная жизнь» — альтернативна біографія відомого співака від Маріам Ахундової. За версією російської авторки Мерк’юрі не був геєм, не помирав від СНІДу, мав дітей і ходив до церкви. Цю книгу ви навряд чи знайдете в інших українських книгарнях.
Біля вікна є полиця з коміксами, вибір не дуже великий, але радує, що серед них український «Воля». На високих квадратних стелажах розміщені книги із «різних світів» —енциклопедії, притчі, збірники творів та незрозумілі російськомовні видання про закони космосу (з астрономією чи іншою наукою в них немає нічого спільного). Здається, ці книжки тут обрані по одному критерію — великий формат та красива палітурка.
Більше подобається відділ дитячої літератури — там гарний вибір новинок від українських видавництв, не приліплені папірці із заборонами, є дитячий куточок з іграшками, точніше столик, на якій накидані машинки, пазли, плюшеві звірі та… матрьошка.
На балкончику інший репертуар. На одній стороні — навчальні матеріали, далі полиця з релігійною літературою, по сусідству — книга про Ілона Маска та інші біографії. Потім розміщені стелажі з зарубіжною та українською класикою, література про Майдан та війну на Донбасі, поезія. Для музичної літератури власної полиці не виділили, книжки розміщуються на стенді, де зазвичай знаходилася книга скарг та побажань. На балкончику місця не так багато, і щоб пройти із одного кутка в інший, треба подолати перешкоду — пролізти між двома колонами або повернутися на перший поверх і піднятися іншими сходами. Проте вид з балкона на книгарню гарний, навіть інстаграмний. Також звідси видно, що відбувається за касою — поряд з комп’ютером лежить старенький калькулятор, навіщо він у сучасній книгарні — загадка, але добре, що не рахівниця. Стіл прикрашає букет квітів, роль вази для нього виконує обрізаний пластиковий бутель.
Інша сторона балкона — це кулінарія та медицина, а у найвіддаленішому куточку ще один стелаж з українською класикою, чомусь її розділили на дві частини.
До магазину заходить іноземець, перемішуючи українську з російською з акцентом питає твори Шевченка. Точніше – книгу, в якій зібрані всі до єдиного твори Кобзаря. Співробітниця відповіла, що такої книги зараз в магазині немає, але вона була, і за деякий час знову з’явиться, потрібно почекати. Скільки саме — жінка не знає, але тепер здається зрозумілим призначення шкіряного дивана. Іноземцю пропонують збірку творів Лесі Українки та інші книжки Шевченка, наприклад, «Катерину». Аж тут виявилось, що її в магазині також нема, та й іноземець цю книгу вже читав. Коли чоловік залишає магазин, співробітники піднімають нову тему для обговорення — роль тещі в молодій сім’ї. Їхню розмову чутно навіть у найвіддаленіших куточках книгарні.
Ціни тут вищі, ніж в популярних мережевих книгарнях, але це можна зрозуміти, адже магазин невеликий і знаходиться в центрі. Літературних новинок дуже мало, враховуючи репертуар на вітрині, можна зробити висновок, що сюди вони надходять з запізненням. Книгарня має інтернет-магазин, та сенсу в ньому мало: у мережі є можливість купити книги дешевше на інших сайтах, ще й вибір там більший. Два роки тому «Сяйво книги» з’явилось в соцмережах, але в фейсбуці, крім перепостів з київською афішею і нечастих постів з описом книг, нічого немає, та й інстаграм все давно не оновлюється. Тобто в мережі книгарня без сумнівів програє суперникам.
У час, коли навіть державні бібліотеки почали оновлюватися і створювати привітний для читачів простір, «Сяйво книги» продовжує жити в минулому столітті. На відвідувачів тут відверто забивають. Сходи та балкон книгарні могли б стати чудовою локацією для фоток в інстаграмі, але робити знімки тут заборонено. Працівникам так зручніше — а то прийде натовп інста-блогерів, зчинить хаос, нічого не купить, а потім доведеться годину книжки на місця розставляти.
У цій книгарні не почуваєшся впевнено і комфортно. Постійно здається, що зараз хтось із продавців зробить якесь зауваження. На жаль, за дорогими меблями совок не сховаєш. Виходячи з магазину, прощаюсь з продавцями. У відповідь знову тиша.
Адреса: вул. Велика Васильківська, 6.
Читайте також: Украина в миниатюре: вокзал без рельсов, лужа-море и Карпаты из цемента;
Дом мебели: пафос в рамке модерна;
Обвал Головпоштамта: 30 років трагедії;
День рождения киевской телебашни: 15 фактов про именинницу;
Закаштаньмося: символ Києва на футболці, скатертині та під шкірою;
Спасти планету и помочь хомячку: кто такие современные юннаты;
Айвазовский: где посмотреть в Киеве.
Давай дружить в 
, самые крутые фотки лови в 
, все самое важное и интересное в 
, кратко и по делу в 
.
