Меморіал Яд Вашем в Єрусалімі, Ізраїль. Вигляд згори
Фотосесії та «Трюдо-тури» на Київщині викликають бурхливу реакцію. Одні мріють почати нове життя, інші тримаються за попелище як єдиний зв’язок із минулим. Маємо відбудовувати постраждалі місця чи перетворити на музейний простір? Такий вибір вже доводилось робити іншим країнам. Історик Олександр Вітолін розповідає про місця скорботи у світі.
Вірменія. Єреван
З 1915-го до 1923 року на території Османської імперії жертвами геноциду стало близько мільйона вірмен (кількість жертв за різними підрахунками коливається від 600 тисяч до 1,5 мільйона). Лише через пів століття в 1965 році в радянській Вірменії почалось будівництво меморіального комплексу Цицернакаберд. Меморіальний комплекс має 44-метрову стелу, яка символізує відродження вірменського народу. Дванадцять нахилених плит формують конус, в центрі якого горить вічний вогонь, і стіну жалоби довжиною сто метрів.
У 1995 році в незалежній Вірменії було добудовано музей геноциду. Поруч із музеєм облаштована алея, на якій представники інших держав урочисто висаджували дерева в пам’ять про жертв. Великих зусиль було докладено для визнання геноциду вірмен на міжнародній арені. Кім Кардашьян у США завдяки соціальним мережам також зробила свій внесок для популяризації історії геноциду вірмен.
Іспанія. Герніка
Під час громадянської війни в Іспанії Адольф Гітлер надав каудильйо Франсиско Франко військову підтримку. Для німецьких військ це була можливість випробовувати нову техніку та стратегію війни. 26 квітня 1937 року німецькі пілоти легіону «Кондор» здійснили тригодинне бомбардування міста Герніка в Іспанії. Внаслідок бомбардування загинули 1650 містян, 900 були поранені. Вражений бомбардуванням, Пабло Пікассо за три дні створив відому всьому світу картину «Герніка».
Бомбардування Герніки, вбивство Федеріко Гарсіа Лорки, еміграцію Пікассо в франкістській Іспанії намагалися не помічати. Після смерті Франсиско Франко в 1975 році в Іспанії відновилася конституційна монархія. Зміни торкнулися й політики пам’яті. Музей миру, присвячений історії міста, бомбардуванню, містить фото- і аудіоспогади свідків відкрився аж у 1998 році. Та слід визнати, що картина Пабло Пікассо залишається головним символом цієї трагедії. Баскські націоналісти вимагають перемістити її із музею Мадриду до Герніки.
Великобританія. Ковентрі
14 листопада 1940 року німецькі літаки провели бомбардування одного із найбільших промислових англійських міст — Ковентрі. Загалом місто пережило 41 авіанальоти. Внаслідок повітряних атак загинуло не менш як 1236 мешканців міста.
На Різдво 1940 року BBC вело трансляцію з руїн місцевого собору під звуки «Ковентрі хорал». Так цей хорал став одним із найвідоміших в Англії. Від собору залишилися лише зовнішні стіни, шпиль і один надгробок. Руїни віднесли до об’єктів культурної спадщини, а новий собор побудували поруч із руїнами (будувався з 1956 по 1962 роки). Сусідство руїн і нового собору поєднало пам’ять про жертв і надію на мир.
Німеччина. Гамбург
Літературна спадщина Курта Воннегута увічнила в пам’яті людства бомбардування Дрездена. Але Гамбургу довелося пережити ще більше під час бомбардувань, які тривали з 25 липня по 3 серпня 1943 року. Внаслідок бомбардувань спалахнула пожежа, яка сформувала вогняний смерч. 45 тисяч німців стали жертвами бомбардування та вогню, 21 квадратний кілометр міста перетворився на згарище.
Як і в Ковентрі, місцем пам’яті про трагедію стала церква. Від кірхи Святого Миколая залишилася лише 147-метрова вежа. У 1951 році її довелося реконструювати, щоб вона не обвалилася. У 1990-му також проходила реставрація — руїни теж потребують догляду. Тепер їх доповнили скульптури, які символізують біль і смуток.
У 2005 році в залишках церкви почав працювати ліфт, за допомогою якого туристи змогли побачити Гамбург з гори. Так меморіальне місце стало оглядовим майданчиком для туристів.
Японія. Хіросіма
6 серпня 1945 року США скинула на Хіросіму атомну бомбу. Точну кількість загиблих встановити неможливо, але їх було не менш як 100 тисяч. Крім цих жертв слід врахувати втрати внаслідок хвороб, спричинених радіацією. Символом трагедії стала будівля виставкового центру. Усередині вона вигоріла, а всі присутні загинули. Рештки будинку були укріплені, і виставковий центр став Атомним куполом. Поруч знаходиться Меморіальний парк миру. Атомний купол у 1996 році став частиною культурної спадщини ЮНЕСКО.
Японія. Нагасакі
9 серпня 1945 року США скинули атомну бомбу на Нагасакі. Місцем пам’яті стали Музей атомної бомби та Парк Миру. У парку знаходяться скульптури, які символізують мир, їх подарували різні держави. У 2002 році збудували Меморіальний зал пам’яті жертв атомного бомбардування Нагасакі. Він виглядає дуже сучасно й орієнтується не тільки на споглядання відвідувачами експонатів і моніторів, але й на комунікацію. Конференц-зала нового місця скорботи символізує, що японці хочуть не тільки пам’ятати, а й говорити про ті події.
Ізраїль. Єрусалим
Задум меморіального комплексу, присвяченого жертвам Голокосту, з’явився ще до проголошення держави Ізраїль. Меморіал Яд Вашем заклали в 1953 році. Він розташований на площі 18 гектарів і містить різноманітні меморіальні об’єкти. Яд Вашем за відвідуваністю є другою туристичною пам’яткою Ізраїлю після Стіни плачу, вхід до нього безплатний.
У 1993 році почалося будівництво інноваційнішого і технологічнішого музею. Новий музей відкрився у 2005 році в присутності Генерального секретаря ООН Кофі Аннана та 40 лідерів країн.
Камбоджа. Пномпень
У 1975-1979 роках у Камбоджі діяв режим Червоних кхмерів, від якого жертвами геноциду стали 100 тисяч людей. Одним із символів режиму стала в’язниця, розташована у приміщенні звичайної школи. Через в’язницю пройшло не менше 17 тисяч людей. Після падіння режиму на місці в’язниці почав діяти музей геноциду «Туольсленг». Квиток для туристів коштує 5 доларів, для камбоджійців вхід безплатний. Музей діє за підтримки родичів жертв і правозахисних організацій, бо підтримка держави недостатньо велика.
20 травня в Камбоджі проголошено Днем ненависті до геноциду кліки Пол Пота — Ієнг Сарі — Кхієу Сампхана і реакційних груп Сіанука — Сон Санна.
Боснія і Герцоговина. Сребрениця
Розпад Югославії супроводжувався етнічними чистками. У Сребрениці з 13 до 22 липня 1995 року боснійські серби під керівництвом Ратко Младича вбили 8732 боснійських мусульман. У 2001-му було закладено меморіал жертвам різанини. Упорядкування меморіалу профінансовано на урядові та приватні пожертви. Також ідентифікували тіла загиблих. Меморіал являє собою кладовище з білих обелісків і стіни з вибитими іменами. У 2005 році напередодні урочистих заходів на території меморіалу виявили закладені бомби. У 2017-му Ратко Младича засудили до довічного позбавлення волі.
США. Нью-Йорк
У 2001 році світ у прямому ефірі став свідком найзухвалішого теракту в історії. Захоплені терористами літаки були скеровані на башти-близнюки Всесвітнього торгового центру. Загинули 2997 людей. Нова інформаційна ера зробила теракт ще драматичнішим. Спочатку загиблих у «Близнюках» вшанували світловою інсталяцією від потужних прожекторів. Тепер світлова інсталяція вмикається лише на річницю трауру. Будівництво меморіального центру почалося у 2006 році та завершилося у 2013-му. Меморіал являє собою чорний мармуровий басейн, на стінах якого викарбувані імена загиблих. Прискіплива увага, звичайно, призвела до маси критики. Одні критикували за надмірні витрати (приблизно 500 мільйонів доларів), іншим була не до вподоби його естетика, поліцейські й пожежники вважали, що імена їхніх колег мають бути викарбувані окремо від цивільних жертв. При меморіалі діє музей 11 вересня, місце «Близнюків» досі залишається місцем паломництва туристів.
Читайте також: Лондон після війни: як відбудовували місто;
Варшава після війни: як відбудовували місто;
Російська голова та київська мадонна: 10 знакових фото війни;
Озброєні сувенірами: що купити з джавеліном, байрактаром і хаймарсом;
