Як купити хату і що далі. Три сільських історії

Попит на хатинки зростає. Блогів про життя в селі стає дедалі більше. Які ціни на хати та землю, як міські мешканці справляються з викликами? Вікенд поговорив з блогерками та записав їхні історії.

Тетяна

Тетяна — майстриня та викладачка подології з Гостомеля. Їй 40, має 15-річну доньку, тримає кота і собаку. Все життя мріяла про простір і спокій, свою хату, землю, берези під вікнами. Після розлучення й кількох непростих рішень мрія стала реальністю. Нині Тетяна проводить більшість часу в селі за 70 кілометрів від міста. Каже, що саме тут нарешті відчула себе вдома. А почалося все з одного весняного фото на OLX.

Як усе починалося?

Після розлучення постало питання житла, бо жили з чоловіком у його приватному будинку. Моя квартира — це новобудова в Гостомелі, але будівництво заморозили. А виняйняти щось — неможливо: у мене дитина, собака та кіт. Усюди відмовляли. У результаті жили на роботі — у будівлі без газу й опалення. Грілися калориферами, платили шалені рахунки за електроенергію. А потім донька захворіла через холод. Це вже було останнє — я зрозуміла, що так далі не можна. Почала шукати будинок. Поруч із Гостомелем — надто дорого. Шукала далі: 30, 50, потім 70 кілометрів. Відстань не лякала: колись їздила з Броварів до Бучі на роботу дві години. У результаті натрапила на хатину, яка з першого погляду здалася «саме тією».

Як шукали будинок?

З дитинства я їздила до бабусі в село, тому не боюся ні бруду, ні городу. Відтоді й мала бажання жити в селі. Якось мені наснився образ — свій простір, без сусідів, із парканом, березами, бузком. Криниця й пічка — обов’язково. Щовечора шукала цей образ на OLX. І от мене зачепило одне фото — яскраве, зелене, з весняною травичкою й садочком. Коли приїхала дивитися хату, був лютий, усе занедбане й сіре. Я злякалась масштабу роботи. Але згадала ту фотографію — і повірила, що навесні тут буде зовсім інше життя. Подруга сказала: «Якщо це твоє місце сили — бери».

Скільки коштувало?

Хатина невелика — 85–90 квадратів, два поверхи, багато світла, є пічка. Землі — 35 соток. Сарай, криниця. Коштувало 8300 доларів — було по силах. Усе потребувало ремонту, але мене це не лякало. Знала, що матиму свій простір, а решту з часом дороблю. Сусіди розповіли про попереднього господаря. Кажуть, він збудував цю хату власноруч і дуже її любив. Під час окупації почув, ніби вона згоріла — і не витримав, помер від інсульту. Насправді згоріла не хата, а будівля поруч. Це просто чутки, але мене ця історія зачепила. Мабуть, не кожен дім має таку емоцію в фундаменті.

@selu4e4ka
Горище✅,сьогодні дійшли руки до нього ! Крок за кромкою, день у день виношу багато сміття з будинку та з двору ! Привіт, я Таня! Втікла зі столиці та купила хату в селі. Сама наводжу порядки, прибираю в будинку та на вулиці. 35 соток 🔥, плани на будинок зробити його автономним. Потім висадити новий сад, теплиці,вирощувати лохину. Курочки будуть обов’язково! Після Пасхи до мене приїде батько, та буде допомагати з ремонтом. Бо в мене не має зайвих коштів наймати працівників. Все своїми руками. Паралельно з прибиранням будинку я ще працюю на роботі, котра приносить основний мій дохід. Та дає можливість робити ремонт. На майбутнє планую жити тут на постійній основі. Працювати на своїй землі та онлайн. На горищі котре буду сьогодні прибирати, планую зробити собі робочий кабінет з видом на захід сонця ! Та ще одну кімнату для доньки, або гостей )). Будинок не великий. Мені з головою. Не хочу витрачати лишні кошти на отоплення та час на прибирання 🧹 Краще вільний час присвятити собі, та насолоджуватися природою котра поряд з моїм будинком ❤️ Підписуйся та слідкуй як мрія перевтілюється в реальність 🫶
♬ Epic Music(863502) – Draganov89

Якими були перші кроки після купівлі?

Спочатку все робила сама — прибирала, виносила мотлох, розчищала двір. Частину матеріалів складала просто надворі. Старий сарай розбираю власноруч. За демонтаж просили 12 тисяч гривень — я вирішила, що можу сама. Зараз допомагає батько — він будівельник, хоч і пенсіонер. Разом робимо санвузол, замовили нові вікна, ще хочу переробити пічку до осені. Працюю за принципом: заробила — вклала. І знову.

Як прийняли сусіди та село?

Поруч зі мною практично немає людей. Найближча хата — за кілька сотень метрів. Сусідів бачила тільки раз. Поки що знайомлюся з селом повільно. Більшість часу йде на ремонт, а не на спілкування. Є кілька людей, яких знаю — це ті, хто допомагав технікою, продавчиня в магазині, майстри. З ними легко. Був один прикрий випадок — хтось забрав матеріали з подвір’я, поки не було камер.

Де живете зараз?

Поки що живу і в селі, і в Гостомелі. Приблизно 70% часу тут. Але для роботи їжджу в місто. Також там душ, вода, тренування з боксу. Щойно в хаті з’явиться нормальний санвузол, переїду остаточно. У планах — перейти повністю в онлайн-формат. Цю мрію я виношувала ще до повномасштабної війни.

@selu4e4ka
Насолоджуватись життям, бути в моменті! Це зараз про мене 😊 Нічого не вчу, просто кайфую від життя. Та показую вам як я це роблю ) Просто моя ціль, на ваших очах змінюється кожного дня на краще. На те про що мріяла 🫶 Просто беру і роблю, заробила і вклалась. І далі заробляю, і далі будуюсь. Все просто ✅ Вже завтра батько буде ложити труби, і переходити до ремонту в середині будинку. По цінам розповім згодом. Коли вже всі гроші зариємо в землю 🤣
♬ Inspirational – neozilla

Які плани на ділянку?

Хочу господарство: город, теплички, можливо, коза, кури. Поступово все буде. Є ще одна ідея — зробити тут простір для відпочинку. Не туристичний бізнес, а просто місце, де могли б приїхати жінки з міста, які втомилися. На кілька днів — пожити на землі. Для цього треба ще багато вкладень. Але потенціал є. Поруч гарні краєвиди, ділянки, захід сонця — особлива річ.

Як з’явився блог?

Блог почала вести одразу після покупки. Це була творча мрія — показувати побут, оновлення. Я маю базові знання з відеозйомки, маркетингу. Одне з перших відео про те, як я провела першу ніч у хаті, залетіло на 4 мільйони переглядів. Мене це здивувало й надихнуло.

Зараз блог починає приносити невеликий прибуток, але головне — це контакт із людьми. Підтримка величезна, хейту майже немає. І це теж спосіб познайомитись з чоловіком. Бо я зараз не ходжу нікуди, а через блог — видно, яка я, як живу. Якщо комусь відгукнеться — чому б і ні?

@selu4e4ka
Одинь мій день, в селі ! Де з ранку до вечора, я насолоджуюсь життям ! Планування дню з вечора або з ранку, приносить свої плоди. І не пахати з ранку до вечора. Так, в мене не має ще городу ! Але ж я і не планую його великого висаджувати. Лише мені та доньці щоб вистачило! І до врожаю можна підійти грамотно! Зараз стільки технологій, шо тільки лінивий не розбереться. А тим паче мої підписники стільки дають корисних порад 🔥. Всіх читаю, думаю довго а потім реалізую 🤣 В свої 40 хочеться пожити вже для себе коханої ❤️
♬ Beautiful Day – Sundarsono

Поради для тих, хто вагається

Це не романтична казка про село. Тут багато роботи, витрат, моментів, коли виснажуєшся фізично. Але я знала, на що йду. Не всім підходить сільське життя. Але якщо є фінансова подушка й розуміння, навіщо це — то цілком реально. У мене є робота, яка тримає. Є мета, є блог. І є ця хата. Вона — не кінець. Це початок. Можливо, я буду розбудовувати села, щоб люди сюди поверталися. Як каже мій тато: «В тебе планів, як у Наполеона».

Соціальні мережі: ТікТок та Instagram.

Аліна

Аліна — 22-річна мешканка Вінниччини. Вона народилася й виросла в селі, але ще змалку була переконана: щойно з’їде — більше ніколи не повернеться. І таки з’їхала — вступила до університету у Вінниці, переїхала до Кривого Рогу до нареченого, почала розвивати власний онлайн-магазин. Та все змінилось, коли вони побачили оголошення про продаж будинку в селі. Купили його для батьків чоловіка, але тепер Аліна щовихідних їздить туди, бере участь у ремонтах, веде блог про сільський побут і радіє врожаю.

Як усе починалося?

Ми не шукали дім серйозно — іноді просто гортали оголошення у фейсбук-групі нашого району. Якось побачили фото будинку, який здавався нормальним і підходив по бюджету. Домовилися з рієлтором, поїхали подивитись. І хоча це не була любов з першого погляду, було чітке відчуття: «Тут може щось бути».

Шукали не покинуте село, а живе місце — з людьми, магазинами, зупинкою, щоб від будинку було зручно добиратись. Звертали увагу на дороги, стан вулиць, доступність. І коли приїхали в це село — все збіглося. І середовище, і атмосфера.

Що вже є в хаті?

У нашій хаті були всі зручності: газ, бойлер, ванна, туалет. Це стало вирішальним. Сподобалось, що територія не дуже велика, є пластикові вікна, двоповерховий гараж, красива виноградна арка. Будинок не край дороги, але й не в глушині. Перед хатою маленький город, а магазин — просто за парканом. Хтось написав у коментарях, що це будинок мрії для інтроверта. І я погоджуюсь.

@alina_life00 #село #будиноквселі #хата ♬ оригинальный звук – alina_life00

Скільки це коштувало?

Ми заплатили 8000 доларів, отримали будинок, літню кухню, погріб, двоповерховий гараж, сараї, вбиральню, двір з парканом. Є город, але невеликий — якраз під наш формат. Не хотіли землю, яку треба буде орати трактором. Усе компактне.

Очікування 一 реальність

Поки в будинку стояли меблі й килими, все мало ідеальний вигляд. Але щойно винесли, стало видно справжній стан. Стіни були глиняні, і глина просто осипалась. Проводка стара, будемо міняти. Потрібно утеплювати хату. Курник, сарай — у критичному стані, один сарай скоріше за все будемо розбирати. Ще проблема — низька стеля в коридорі. Ну й несподіванка: нам лишили тварин — собаку і кота. Пес виявився агресивним, але за три місяці звик до нас. Тепер у нього буде нова будка й нормальне життя.

Що вже встигли зробити?

Ключі отримали 15 лютого. З того часу зробили ремонт у двох кімнатах і коридорі, почали роботи в котельні, пофарбували підлогу на кухні, полагодили кран. Посадили дерева, малину, полуницю, городину. Привели до ладу гараж, виноград, пофарбували вікна, двері, ворота. Займаємось ремонтом льоху. Помітили тріщини під будинком, можливо, просів фундамент. До зими плануємо нові вікна й утеплення.

Думали, що впораємось за місяць. А пішов уже четвертий — і це ще не половина. Роботи набагато більше, ніж здається з фото. І коштує все дорого. Найважче — зрозуміти, з чого почати. І куди подіти весь мотлох.

@alina_life00
♬ оригинальный звук – alina_life00

Зробили в процесі якісь відкриття?

Несподівано сподобалось займатись городом. Я завжди казала: краще купити, ніж садити. А тепер радію кожній редисці.

Село дуже змінює ритм. Тут не поспішаєш. Можна вийти, подивитись на небо, просто побути наодинці. Люди простіші. Вітаються, допомагають, цікавляться. Я сама почала більше помічати звичайні речі: світло, запахи, свіжість.

По сусідам у нас з одного боку — бабуся, яка виявилась нашою давньою знайомою. З іншого — чоловік, якому ми віддали дрова. Вітаємось, спілкуємось. Ніхто не лізе в душу, але є підтримка. І цього більш ніж досить.

Які плани на будинок?

Будинок ми купили для батьків мого коханого — вони тут житимуть. Ми залишаємося в місті, але хата зовсім поруч — 15 хвилин на машині. Тому будемо постійно приїжджати: допомагати, щось ремонтувати, відпочивати, смажити шашлики. Це місце стало для нас спільним.

А як склалося з блогом?

Це ще одне відкриття. Було страшно знімати, але пішло легко. І підтримки набагато більше, ніж хейту.

Почала знімати ще з моменту покупки. Подумала: якщо мені цікаво дивитись такі відео, значить, і хтось інший подивиться мої. Відео, де я просто показую територію, набрало 500 тисяч переглядів. Було багато підтримки, коментарів, підписників. Багатьом цікаво, як ми робимо ремонти. Є й хейт, звісно, але я не боюся, іноді навіть черпаю з нього ідеї для нових роликів.

@alina_life00 Телеграм:alina_life00 #сільськийвлог #переїздусело #місто #купилихатувселі #купилибудинок #подарувалибудинок #будинокбатькам #бартерукраїна #життявхаті #аліна #переїздусело #бартер #співпрацясело #селобартер # #сільськийвлог #переїздусело #життявхаті #будуємодім #городарки #реальнежиття #beforeafter #життявселі #співпраця #бартер #візьмуспівпрацю #бартер##аліналайф #аліна ♬ оригинальный звук – alina_life00

Якщо є мрія, треба пробувати. Бо краще зробити і зрозуміти, ніж усе життя вагатись. Село — це не відпочинок. Тут багато роботи, фізичної й постійної. Але якщо серце тягне, воно варте зусиль. Можливо, саме такий досвід, як у нас, стане поштовхом для когось ще. Бо не так страшно, як здається. І дуже по-справжньому.

Соціальні мережі: ТікТок та Instagram.

Катя

Каті 31, вона народилась і виросла в Києві. Але ще до повномасштабної війни відчувала, що життя в місті виснажує. Виїзд за кордон лише зміцнив у цій думці. Коли родина повернулася в Україну, спочатку обміняла власну кав’ярню на готовий будинок, а тепер переїздить у хату-мазанку з величезним дубом у дворі. Катя саджає грядки за принципами пермакультури, мріє про сільські ретрити й каже: не мала рідні в селі, але зараз почувається на своєму місці.

Як усе починалося?

Я ніколи не мріяла жити в селі, але точно знала, що хочу виїхати з Києва. Жили стандартне життя: дім, робота, дитина, свій бізнес — кав’ярня і бар. Я працювала де завгодно — менеджеркою, hr-кою, писала картини. Все шукала себе. Після початку повномасштабної війни ми виїхали — спочатку до Польщі, потім у Шотландію. У Шотландії я відчула, наскільки мені потрібна природа. Там вона неймовірна. А ще я зрозуміла, що Європа — не для мене. І велике місто — не мій варіант. Мені потрібна тиша, повітря, простір.

Після повернення ми переїхали в село в готовий будинок. Обміняли наш бізнес на дім. Там було все: вода, газ, опалення, 25 соток землі. Але поруч із будинком — жодного дерева, одні сараї й асфальт. Я дивилась у вікно — і не бачила природи. І хоча будинок був зручний, ми знали, що це тимчасово. Зараз маємо переїхати з того дому. Це окрема довга історія, але ми швидко шукали новий варіант — уже без ілюзій, з обмеженим бюджетом.

Як обирали будинок?

Шукали на OLX, у фейсбук-групах, розпитували в сусідів. Їздили дивитись усе, що підходило за ціною. Найбільше шокували ціни в Київській області — тут сарай коштує, як добротний будинок з ділянкою на іншому кінці країни. Дивились будинок за 7 тисяч — аварійний, із краєвидом на кладовище. Врешті обрали хату в сусідньому селі, де в школу ходить наша старша донька. Село молоде, багато дітей, родин. А ще — на ділянці прямо біля входу росте величезний дуб. Він мене і підкупив.

@st.katherin Город без прополки і поливу – кайф🥰 більше про життя в селі в інсті @st.katherin #сільськийблог #пермакультура #життявселі #сільськежиття #сільськийконтент #selovibes #gardening #помідори ♬ оригинальный звук – Катя в Селі🏡

Скільки це коштувало і які подальші плани?

Заплатили 6000 доларів. Будинок — мазанка, але цілий. Опалення пічне, води й каналізації в хаті немає. Є криниця, сарай, фруктовий сад, і майже 40 соток землі. Дім порожній уже 8 років, тому заросло все. Дерева й кущі треба прорідити, город — перекопати. Роботи дуже багато.

У цій хаті ми плануємо жити. І не тільки. Маємо ідею створити ферму, простір для прийому гостей, майстер-класів, ретритів. Я мрію про сільські ретрити: не просто ліжко в будинку й чай із медом, а занурення в побут. Посадити, попоратись, подоїти, нагодувати. Вірю, що це потрібно людям. Повернення до простого.

Що зробили в першу чергу?

Минуло менше двох місяців, але вже є результат. Чоловік власноруч відремонтував димохід, потинькував стіни, почистив криницю. Я потрохи саджу город. Найближча ціль — провести воду в дім, щоби можна було повноцінно переїхати.

Найважче — це темп. Неможливо зробити все й одразу. Ремонт, діти, приготувати, поприбирати, посадити. Іноді мозок кипить, доводиться себе зупиняти й казати: «Все добре. Не все одразу».

@st.katherin Найкраще життя♥️ більше в інсті: st.katherin #сільськийблог #сільськежиття #життявселі #зміставсело #offgrid #homesteading ♬ оригинальный звук – Катя в Селі🏡

Які були несподівані відкриття?

Найбільше мені подобається садити. Від насінинки — до страви зі свого врожаю. Ніколи в житті не копала картоплю — у мене не було бабусі в селі. Тільки чула жахливі історії від чоловіка. Але якщо правильно організувати процес, усе можна зробити з задоволенням. Я працюю за принципами пермакультури* — і для мене город став натхненням, а не тягарем.

*Філософія пермакультури базується на трьох етичних принципах: турбота про землю, турбота про людину та справедливий розподіл.

Загалом життя в селі підтвердило мої відчуття: нам потрібно повертатись до природи. Місто вчить гнатися, змагатися, робити більше. Але коли ти просто живеш і робиш щось руками, все стає простішим. Тут я лягаю спати з відчуттям, що день минув не дарма.

Як прийняли сусіди?

Спочатку навколо нас були бабусі, вони раділи, що приїхала родина з дітьми. У новому селі нас уже знають: дочка ходить у школу, а ми на городі. Люди привітні. Є діти, з ким гратись. Ніхто не дивиться косо. Навпаки — всі радіють, що село оживає.

Як починався блог?

Розповідати почала ще у квітні 2024, коли переїхали в перший будинок. Мені здавалося, що це цікаво — історія дівчини з Києва, яка не має досвіду, але наважується. Перше відео, яке залетіло, — це огляд хати. Але найкраще реагують на відео з нестандартними методами вирощування. Сільська тема — нейтральна, тому хейту майже немає. Хіба що хтось напише, що я не так саджаю помідори. А от підтримки — дуже багато. Люди пишуть, що це надихає. Родичі дивляться, але не можуть зрозуміти: як це — проміняти квартиру з гарячою водою на хату з туалетом на вулиці?

@st.katherin Більше життя в інсті @st.katherin Продовжуємо ремонт, хоча і не так швидко, як ми думали #сільськежиття #сільськийконтент #сільськийблог #життявселі #переїзд #ремонт #ремонтсвоимируками #ремонтсвоїмируками ♬ Refreshing and light indie pop(1552207) – Cheng Lee

Які поради дасте тим, хто думає придбати хату?

Моя порада — не намагатися все охопити одразу. Не треба одночасно і ремонт, і город, і пів хазяйства. Краще якісно обробити 5 соток, ніж ніяк — усі 25. І головне — не вагатися. Це не легко. Але воно того вартує.

Соціальні мережі: ТікТок та Instagram.