Фото: Depositphotos.
Доставка Glovo — найгірша в Києві, найкраща — від «Сільпо», а Pethouse.ua — зайчики, бо завжди до замовлення додають подаруночки та смаколики. Вікенд розпитав киян, чи треба давати кур’єрам чайові, і дізнався про драми, які іноді трапляються в доставках.
Поки ми сиділи на карантинах, ринок доставок виріс в 6-7 разів. Армія кур’єрів в Києві росте щодня, бо свої доставки тепер розвивають всі: продавці квітів і дитячих іграшок, ліків і товарів для тварин.
Наталія Ємченко:
Одного дня вранці на вході в офіс зіткнулася з чоловіком за 60. Сухорлявий. Легка щетина, кілька днів, із сивиною. Тайтси. Чорні. В народі — лосини. Кроси. Куртка. На голові — велошолом. Наплічник. Кожані рукавички без пальців.
Виходить стрімко, притримує мені двері, вітається, наче ми знайомі.
— Доброго ранку, — відповідаю. — Ви до мене?
— Ні, я кур’єр, — й киває головою на спортивний вело, який стоїть поряд. І коштує як невеликий автомобіль.
У відповідь на мій приголомшений погляд додає:
— Катаю, щоб бути у формі. А без справи нудно. І я вирішив поєднати приємне з корисним — вступив до лав служби доставки. Катаю тепер і для себе, і для людей. Всього найкращого!
Підхопив під ребра свого залізного коня та помчав у теплий березневий день.
Галина Синєока:
Була стрьомна історія, коли кур’єр-іноземець після доставки замовлення писав мені, надсилав повідомлення, пропонував знайомство і все таке інше. Але подробиць не буде — заклад у цій ситуації повівся дуже гідно, тому не хочу особливо розголошувати, як все було. Та й неприємно згадувати.
Аліна Шубська:
Я не даю чайових. Доставка коштує 40 гривень, ще й чай давати? Та ну. От коли доставка безкоштовна, інша справа. Одного разу зробила замовлення у Pizza Veterano, а вони кажуть: «У нас тут «1+1» сюжет знімає, можна ми покажемо, як ви отримуєте піцу?»
Ну ок. Приїздить курʼєрка, я забираю піцу перед камерою, вона каже:
— А на чай?
Даю 10 грн.
— А чого так мало???
Даю 20 ще. А потім зʼясувалося, що курʼєркою була журналістка. Так я заплатила каналу «1+1» 30 гривень.
Тіна Ша:
У мене цього року був жахливий випадок з Fozzy. Кур’єр зателефонував і хамовито заявив, що в його накладній не вказано ані поверх, ані номер квартири, тому я повинна сама забрати замовлення. Угу, 15 кіло картоплі, 10 пляшок води, купа всього іншого (їжу замовляю на місяць). На сайті ж вказано, що кур’єр здійснює доставку на поверх.
Я відповіла, що зараз зателефоную до служби підтримки, кур’єр увімкнув задню й погодився занести все догори, але тон не змінив. Я написала скаргу. Якщо у кур’єра немає потрібної інформації, це ж не моя проблема, правильно? Наступного дня цей кур’єр почав мені телефонувати з погрозами. Звернення до служби підтримки нічого не дало. Відтоді мережа в моєму чорному списку.
Чайові даю, якщо є дрібні гроші. Ну, і якщо людина була ввічливою, не нахабною.
Ольга Приходько:
Pethouse.ua — зайчики. Привозять завжди вчасно, заздалегідь телефонують, попереджають, коли будуть. Курʼєри — наймиліші люди. Якщо о 12 ночі зробила замовлення, вже до 12 дня доставляють. А ще завжди кладуть маленький подарунок моїй киці: мишку, вітамінки або щось ще. Начебто дрібниця, але з таких дрібниць складається клієнтська лояльність. Чотири роки з ними й переходити до конкурентів не збираюся.
Олена Степаненко:
Чайові даю завжди. Коли кур’єр приїжджає у сильний дощ або дику спеку — більше. Чоловік колись працював кур’єром, і траплялися часи, коли його чайові за день були нашими єдиними грошима, які допомагали вижити, тому я тепер намагаюсь підтримати людей на непростій роботі.
Кур’єр повинен бути ввічливим і адекватним, цього достатньо. «Добрий день!» і «Гарного вечора!» не коштують нічого, але дають дуже позитивний заряд.
Не люблю доставку Glovo. Жодного разу не привезли так, щоб все було ок: позиції не ті або відсутні, сума в чеку більша, кур’єри дивні, в брудному одязі в суху погоду… А ось найулюбленіша — доставка з «Сільпо». «Котики» завжди приїжджають вчасно або навіть раніше (про що завжди попереджають і питають дозволу), ввічливі, охайні, спокійні, дружні.
У мене був улюблений кур’єр Йосип з найближчого супермаркету, дуже приємний хлопець. Завжди на нього так радісно чекала, що муж почав ревнувати. Шкода, що вже не працює, він стільки милоти приносив у дім разом з тими важкими пакетами.
Марія Жубрева:
Одного разу замовила в Макдональдзі їжу через Glovo, одразу ж перевела й чайові. А потім дивлюсь у додатку: кур’єр забрав мій обід, пішов з ним в Billa (вочевидь, за пивом) та позначив, що замовлення вже доставлено. Тобто він його привласнив разом з чайовими та відправився перекусити. А ми тоді, як на зло, були дуже-дуже голодними. Гроші, звісно, потім повернули, але не одразу.
Олексій А.:
Працював у військовій частині, замовили якось з колегами піцу на обід. Попередили, що треба завчасно зателефонувати, щоб ми встигли підійти до пропускного пункту, але курʼєр згадав про телефон лише тоді, коли вже прибув за адресою.
Я підійшов за 15 хвилин і зустрів розлюченого хлопця, який їв шматок моєї піци: мовляв, запарився чекати і через нас запізнився із наступним замовленням. Якби хтось інший мені розповів, сказав би, що такого бути не може. Але, виявляється, може. Поскаржитися на нього ми забули: в той день трапилася якась термінова нарада, потім ще щось, а за кілька днів вже було неактуально. Може, той курʼєр й досі їсть десь чужу піцу.
Олександр Фурман:
З усіх доставок дуже люблю «Домінос». Хоча їжа в них не дуже, це єдина доставка, на яку можна покластися і бути впевненим, що вони приїдуть за пів години. Одного разу привезли вночі піцу за 18 хвилин, чим вразили мене до глибини душі. І навіть все було добре пропечене! А ще в нас на районі працює смішний дядечко, який дуже весело видає заготовлену текстівку, що рука так і тягнеться дати чайові.
Glovo — у чорний список. Окрім вічного геморою з поверненням грошей за невиконані замовлення є в скарбничці історія друга, який був свідком розмови двох кур’єрів. Один з них спокійненько жував нагетс і «виховував» колегу: «Та розслабся ти, хто її перераховує?»
Олена Літвінська:
Мені колись «Епіцентр» помилково замість чотирьох метрів оцинкованої сітки привіз чотири рулони. Чесно відмовилася, але потім ще місяць гралася з поверненням грошей. І обіцяла собі не робити добра, щоб не отримувати зла.
Хороший кур’єр — чесний і той, хто не привласнює і не ушкоджує товар. Він повинен розумітися на етиці спілкування, не тріпатися про політику, не ставити особистих запитань й не виказувати своєї точки зору щодо чиєїсь зовнішності, замовлення, життя тощо. Хороший кур’єр не фліртує, не вимагає чайових, носить чистий одяг, не смердить, має чітку (або хоча б зрозумілу) мову, вміє орієнтуватися за мапою й в місті.
Хороша служба доставки завжди повинна пропонувати зручні часові слоти для прийняття клієнтом замовлення, не змінювати вартість доставки після її здійснення, бути легко доступними у телефонному режимі.
Наталія Івко:
Над одним з проєктів довелося працювати в офісі. Замовили з дівчатами суші-сет на обід, чекаємо на доставку. Кур’єр зателефонував, спускаюсь і виходжу на вулицю — нікого немає. На телефон не відповідає. Чекаю, думаю, що робити. Поряд парочка біленьких чистеньких старичків. В одного майже немає зубів, інший такий худий, що ледве помітний на тлі світлої стіни.
— Ти розумієш, — шамкає губами той, що без зубів, — вона не лайкає мої фотки у Інстаграмі! Чотири дні цілковитої тиші! Я вже навіть з голим торсом себе показав у сторіз — і все одно не реагує! Ну, і як тепер спілкуватися з нею?
Виявилося, це й були кур’єри. Дідульки на пенсії розважалися — по Києву на мопедах ганяли. Непоганий формат служби доставки, як на мене.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Сдачи не надо. Чаевые в Киеве: где, когда, сколько?
Карти, печі та ножі: як працює сервіс здорової їжі в Києві;