Щороку з настанням першого тепла в чергу до хірургів вишиковуються перелякані люди, укушені кліщами. І якщо самі по собі кліщі гидкі, але не небезпечні, то деякі хвороби, які вони несуть, можуть спричинити неприємні наслідки для здоров’я людини.
Кілька правил, які допоможуть убезпечитися від укусів кліщів
Не ходити до лісу.
Якщо ви все ж таки знаходитесь у зоні активності кліщів, то краще носити одяг із довгими рукавами, в ідеалі такий, що щільно прилягає до тіла, високе взуття, в яке можна заправити штани. Хорошим рішенням є нанесення акарицидних засобів (потужні хімічні речовини, призначені боротьби з кліщами). Є кілька видів засобів від кліщів, найбезпечнішими є репеленти – вони відлякують кліща. Їх наносять не лише на одяг, а й на шкіру. Можна використовувати для дітей. Зазвичай їхньої дії вистачає годин на п’ять. Існують засоби, які необхідно наносити тільки на одяг, вони повинні знерухомити кліща, що напав.
Медичні подробиці
Найпоширеніше у нас інфекційне захворювання, яке переносять кліщі – бореліоз, він же хвороба Лайма. Викликається спірохетою Borrelia burgdorferi, яка потрапляє до організму при укусі кліща разом із його слиною. Можливе зараження після вживання сирого молока від укушеної тварини. Від хворої людини до здорової бактерія не передається, хоча можлива передача від матері до плода.
Характерна сезонність захворювання — з квітня до жовтня, коли кліщі активні (а люди не менш активно вибираються на природу). Усі симптоми бореліозу поділяються на два періоди: ранній і пізній. На ранньому на місці укусу на 3-30 день (в середньому десь через тиждень) утворюється осередок запалення, так звана мігрувальна еритема. Почервоніння навколо укусу розширюється, по краях з’являється червона облямівка, яка й обмежує еритему від неуражених тканин. Колір по всій ділянці практично не змінюється, тільки центральна частина з часом блідне. Можуть з’являтися загальноінтоксикаційні прояви: лихоманка, головний біль голови.
Мігрувальна еритема є досить показовим симптомом, який при факті укусу кліща дозволяє практично безпомилково на доклінічному етапі поставити правильний діагноз. Але є проблема: у деяких хворих запалення не виникає. Тоді на перше місце одразу виступає другий період – дисемінація боррелій у внутрішні органи. Протягом кількох тижнів з’являються ознаки ураження нервової системи: головний, м’язовий біль, слабкість у нижніх кінцівках, можливий неврит лицевого нерва, серозні менінгіти. У групи пацієнтів виявляється ураження серця – всілякі порушення провідності, ритмів. Іноді розвивається міокардити, дилатаційна кардіоміопатія.
Якщо якимсь дивом вдалося одужати без лікування, це не виключає, що за кілька місяців або років укушеного не наздоженуть пізні прояви у вигляді хронічних запалень у суглобах.
Правильне підтвердження бореліозу лабораторно залежить від термінів здавання аналізу. Кров досліджують на антитіла до боррелій. Це досить точний метод (близько 95%), тільки варто пам’ятати, що раніше, ніж через 2-4 тижні після укусу, аналіз не має сенсу робити – антитіла ще не встигнуть сформуватися. Тому немає сенсу відразу після укусу кліща бігти здавати кров. При клінічних проявах хвороби Лайма, але з негативними антитілами проводиться вестерн-блот, який дозволяє знайти антитіла до 10 антигенів боррелій. Для підтвердження позитивного результату аналіз слід повторити через 3-5 тижнів. При необхідності в стаціонарі проводиться ПЛР (метод лабораторної діагностики, спрямований на виявлення збудників інфекційних захворювань), матеріалом якого служить спинномозкова та рідина із суглоба. Можна також провести дослідження самого кліща (важливо, щоб кліщ був живий), але не всі лабораторії за це беруться.
Кліщовий енцефаліт – одне з найважчих вірусних захворювань, що передають кліщі. Але нам пощастило, ми живемо не в ендемічній зоні. На території України захворюваність на кліщовий енцефаліт характерна більше для Закарпатської області. До того ж лише 5% іксодових кліщів заражені цим вірусом. До організму людини вірус може потрапити двома шляхами: після укусу іксодового кліща та аліментарним шляхом, тобто через вживання молока чи молочних продуктів від зараженої тварини.
При укусі зараженого кліща вірус передається при будь-якому, навіть короткочасному присмоктуванні, і швидке видалення паразита не рятує від хвороби. Тяжкість захворювання залежить від кількості вірусу, який потрапив у кров. Тому множинні укуси небезпечніші, ніж поодинокі.
В європейській частині континенту кліщовий енцефаліт протікає легше, ніж Далекому Сході (смертність останніми роками варіює від 1-3% у Європі до 20-40% Далекому Сході). Інкубаційний період захворювання триває у середньому 7-14 днів.
Починається гостро з лихоманки, загальної слабкості, головного болю. З’являються м’язові болі по всьому тілі, особливо у великих м’язах. Іноді можуть з’являтися відчуття оніміння. При тяжкому перебігу розвивається менінгіт або менінгоенцефаліт – з вираженим головним болем, світлобоязню, іноді з осередковими порушеннями у вигляді парезів і паралічів.
Для діагностики використовують серологічне тестування з визначенням IgM та IgG антитіл до вірусу енцефаліту. IgM антитіла з’являються у крові на 6-10 день після укусу. Також проводиться ПЛР до РНК вірусу кліщового енцефаліту — високочутливий метод, який дозволяє підтвердити діагноз за наявності симптоматики, але при негативних антитілах. Однак і цей метод не позбавлений недоліків – за невеликої кількості вірусу в крові ПЛР не визначається.
Читайте також: Правила пикника: как помочь желудку;
Постковідний синдром: як справлятися з новою реальністью;
