Готувати прем’єри під час війни — певний виклик. А ставити при цьому не класику, а щось нове й незвичне — подвійний ризик. Вікенд дізнався, як у Нацопері готували балет «Доктор Фауст».
Прем’єр балетної трупи театру Віктор Іщук — із тих людей, які вважають, що труднощі гартують. Він сприймає їх як виклик і відповідає на них як творець. Мабуть, тому під час ковідного локдауну Віктор поставив балет «Широко заплющені очі», а зараз не побоявся представити глядачам нове творіння — балет «Доктор Фауст».
Чим особливий балет «Доктор Фауст»
Створений дуже швидко в умовах війни та обмежених можливостей театру.
Це одноактний балет.
Містить музику різних композиторів — Вагнера, Берліоза, Гуно, Пуччіні, Белліні тощо.
Використані техніки неокласичного, класичного, історико-побутового танцю, пантоміми.
Постановник балету Віктор Іщук виконав одну з головних ролей — Мефістофеля (в іншому складі цю партію танцюватиме Даніїл Сілкін).
Спектакль «зібрали» лише за вісім репетицій — це рекордна швидкість.
Диригент-постановник Микола Дядюра вважав, що так швидко поставити балет неможливо:
— Я запропонував Віктору музику, яка, на мою думку, підійшла б для його задуму. Я б слухав це, мабуть, тиждень, а Віктор наступного дня вже мав сценарій балету. Причому показав вражаюче розуміння музичного матеріалу, бо добре знав, що хоче отримати.
Також балетмейстер запропонував додати оперний вокал. Це стало предметом моїх хвилювань. Оперні арії вписуються в дійство, вони складають певний контраст, боляче б’ють по сприйняттю. А особливе хвилювання викликав у мене номер із погонею, в якому використана музика Берліоза до опери «Фауст». В опері в цій сцені розвивається певний драматизм, залучені солісти та хор. У нас у балеті всього цього немає, але є власне балет. Віктор пообіцяв, що створить танець, який компенсує той драматизм. Мені здається, все вдалося.
Натисніть для збільшення
Віктор Іщук — хореограф і режисер-постановник «Доктора Фауста», виконавець партії Мефістофеля:
— Нестандартні часи потребують нестандартних рішень. Я прийшов до нашого директора Петра Яковича Чуприни та запропонував поставити цей балет. Пообіцяв, що ми зробимо дуже швидко. Микола Дядюра майже миттєво зібрав музику по моєму запиту. Потім ми багато годин провели в кабінеті, слухали, робили купюри.
Так, вісім репетицій — це швидко, але перед тим були сотні годин, коли я наодинці це все продумував і робив. З вибором солістів сумнівів не мав. З Наталею Мацак і Сергієм Кривоконем ми працювали в попередній постановці — балеті «Широко заплющені очі».
Натисніть для збільшення
Наталія Мацак — прима-балерина Національної опери, виконавиця партії Гретхен у «Докторі Фаусті»:
— Ми робили балет «Широко заплющені очі» для себе під час першого ковідного карантину. Навіть не мріяли, що він буде в репертуарі. А потім станцювали два номери з балету на гала-концерті в театрі. Дирекції номери сподобалися, і нам запропонували показати всю виставу.
Ми багато часу витратили на вивчення стилістики, бо це дуже незвичний стиль танцю для класичних танцівників, але Віктор — фанат цього напрямку. Не так просто сприйняти його. Хлопці з кордебалету майже плакали на перших репетиціях, настільки їм було важко. А дівчата були спокійними та впевненими, бо вони вже своє відплакали на репетиціях першого балету Віктора. Це як вивчати іншу мову: комусь дається легше, комусь важче.
Зазвичай на підготовку прем’єри виділяється два місяці. І над попереднім балетом Віктора ми так і працювали. Але зараз вже добре розуміємо постановника та його задуми, знайомі зі стилем, мабуть, тому так швидко впоралися. Цей балет підготували за два тижні.
Те, як публіка сприйняла балет «Широко заплющені очі», — певний показник. Мабуть, завдяки успіху того балету сьогодні й можлива нова прем’єра.
Натисніть для збільшення
Віктор Іщук:
— Є 25 класичних балетів, які існують сотню років. Їх неможливо перевершити, це основа основ, справжня класика. Але суспільство має запит на щось нове.
Ми танцюватимемо два балети в парі. У першому відділені — «Широко заплющені очі», а після антракту — «Доктор Фауст». За настроєм це два різних балети. Перша вистава не сюжетна. Коли я її створював, моїм бажанням було, щоб ніхто нічого не зрозумів. Я серйозно. Коли питають, про що ця вистава, я відповідаю: «Про вас». Це вистава про різні стосунки, в ній кожен побачить щось своє.
А «Доктор Фауст» — сюжетна вистава, в ній є персонажі зі своїми ролями. Я танцюю Мефістофеля, бо образ мені близький. Я й у житті не романтик, а реаліст. Бути водночас постановником і танцювати одну з основних партій в балеті дуже важко. Але завдяки цьому процес постановки й проходить так швидко.
Крім хореографії, велику увагу слід приділяю світлу. Загалом у цьому балеті понад 300 світлових положень. Як все вийшло, зможете оцінити вже скоро.
Прем’єра «Доктора Фауста» в Національній опері — 16 вересня о 17:00 та 17 вересня о 15:00.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Нацопера у війну та після: вкрадений танок і світові гастролі;
Піноккіо для Києва: як Нацопера здивувала дитячим балетом;
Музика серед тривог: як працює Нацопера під час війни;
