Літати на гіпогрифах і битися мандрагорою. Якою вийшла гра Hogwarts Legacy

Hogwarts Legacy була номінована премією The Game Awards на звання найочікуванішої гри 2023 року. Фанати чекали на неї 12 років (як Сіріус Блек в Азкабані!), адже останні більш-менш притомні ігри по всесвіту Джоан Роулінг вийшли ще в далекому 2011-му. Вікенд пограв у Hogwarts Legacy і готовий розповісти, чи виправдала вона очікування.

Сюжет і базові елементи

Головна відмінність Legacy від більшості попередніх ігор всесвіту — це гра НЕ про Гаррі Поттера. Події відбуваються задовго до народження хлопчика, що вижив, а конкретно — десь наприкінці 1800-х. Знайомих персонажів ви тут не зустрінете, але їхніх віддалених родичів у грі чимало. Наприклад, директор школи Фінеас Блек є прапрадідом Сіріуса Блека та Белатриси Лестранж.

Головний герой Legacy — 15-річний студент(ка), який вступає до Гоґвортсу відразу на п’ятий курс, про що повідомляє лист заступниці директора професорки Візлі.

Після отримання листа ви займетеся створенням свого героя. У редакторі персонажа можна налаштувати стать, расу, деталі обличчя, голос. За бажання можна створити навіть трансгендера, адже вибір статі ніяк не впливає на зовнішній вигляд (зазвичай в іграх при зміні статі міняються й зовнішні характеристики). Те саме стосується й голосу.

Чи хотіли автори таким чином потролити Джоан Роулінг, яка свого часу потрапила в трансфобський скандал? Можливо. Тим паче, що один з сюжетних персонажів — також трансгендер. Або ж справа в бажанні максимально репрезентувати різні меншини в самій грі, тим більше, що по сюжету ви неодноразово зустрінете представників найрізноманітніших рас і національностей.

Разом із тим не можна сказати, що інструментів гри достатньо, аби створити абсолютно унікального персонажа. Найімовірніше навіть провівши в редакторі годину чи дві, ви з легкістю знайдете в TikTok героя як крапля води схожого на вашого. Врешті-решт, це ж не Sims (хоча в певних аспектах гра намагається ним бути).

^{Натисніть на картинку для збільшення}

По завершенню кастомізації головного героя нарешті можна почати подорож до школи, яка, звісно, не обійшлась без пригод — дорогою він переживає напад дракона, дізнається, що бачить сліди древньої магії, і саме через цю особливість стає ціллю головного антагоніста гри — гобліна Ранрока.

З першої ж кат-сцени помітно, з якою прискіпливістю автори створювали гру. Під час нападу дракона гине один з персонажів, а ми починаємо бачити тестралів, які везуть карету (нагадаємо, що тестрали видимі лише тим, хто бачив смерть).

Ця сцена також демонструє ще одну особливість гри — попри всю ламповість і мімімішність чарівного світу Legacy не цурається доволі лячних, а подекуди й жорстоких сценаріїв. Надалі ви неодноразово в цьому переконаєтесь, тож будьте готові як до скляного скла в сюжеті, так і до моторошних підземель з павуками, ходячими мерцями та мостами з кісток.

У Гоґвортсі ви відразу потрапите на церемонію розподілення. І тут є цікавий момент: розподільчий капелюх рандомно визначить вам факультет, проте погоджуватись з ним необов’язково, ви спокійно можете самі обрати, куди вступити. Або ж пройти тест на wizardingworld.com і підтягнути його результати в гру.

Та сама історія і з чарівною паличкою. Хоч за лором паличка обирає чаклуна, а не чаклун паличку, нам все ж дають можливість кастомізувати її за нашими вподобанням: обрати матеріал, довжину, гнучкість та серцевину. А якщо ви пройшли тест на паличку, то можете підтягнути його результати.

Магія та бойова система

Коли попередня підготовка закінчиться, вас чекатиме власне навчання в Гоґвортсі. І найцікавіше тут, звісно, заклинання.

Серед заклять можна окремо виділити базові — вони не мають окремого слота та викликаються гарячими клавішами. Більшість з них — це стандартні скіли, які є майже в будь-якій РПГ-грі. Проте є і певні особливості.

Зокрема, до базових належать стандартна атака, Алогомора (відкриття замків), Протего (блок), Закляктус (контратака після блока), Стародавня магія (така собі ульта, що активується після заповнення відповідної шкали), Кидок (притягує предмети та кидає їх у ворогів) і Петрифікус Тоталус (паралізувальне закляття).

Проте головним базовим заклинанням стане Ревеліо — воно підсвічує скрині зі скарбами, загадки та приховані предмети. Використання Ревеліо значно полегшує дослідження відкритого світу, адже замість того, щоб зазирати під кожен камінь, достатньо змахнути паличкою та вслухатися, чи нема дзвону, який сигналізує про наявність цікавих предметів поруч.

Вистачає в Legacy і бойових заклинань. Звісно, в грі є улюблене роззброювальне заклинання Гаррі Поттера — Експеліармус. Також можна вивчити Бомбарду, що викликає вибух, два типи вогняних заклинань (Конфрінго та Інсендіо) та Діфіндо, що розрізає суперника.

А для прихильників темної сторони в гру завезли навіть непрощені закляття — Круціатус, Імперіус та Авада Кедавра. Однак відкрити їх можна лише виконавши серію побічних квестів з персонажем-слизеринцем. Хоча якщо ви купили делюкс версію гри, то спробувати ці закляття можна на спеціальних аренах темних мистецтв ще до того, як вони відкриються по сюжету.

У бою також стане в пригоді магія контролю (наприклад, заморожування, левітація чи перетворення суперника на об’єкт) та магія сили (відштовхування, протягування чи перевертання).

При цьому комбінування різних типів заклинань дозволить створити свій унікальний стиль бою. Наприклад, притягнути суперника та підпалити його або підвісити в повітрі та атакувати, поки він не може нічого робити у відповідь.

Один із найцікавіших і незвичних варіантів бою, який пропонує Hogwarts Legacy, — це використання бойових рослин. Пам’ятаєте Мандрагору? Так от у грі її спокійно можна використати, щоб оглушити суперника. Або ж скористатися Отруйною Тентакулою, яка плюється в ворогів кислотою. Після таких викрутасів кличка «ботанік» вже не здається насмішкою.

Локації, квести й відсутність квідичу

Усі події гри будуть відбуватись на основних локаціях — у самому замку Гоґвортс, селищі Гоґсмід і найближчих до них територіях.

Досліджувати карту можна як у межах сюжету, так і окремо від нього. У цьому нам допоможуть мітла, щоб облітати територію, або їздові тварини. Ви можете осідлати навіть гіпогрифа або тестрала! Крім того, по карті розкидані точки телепортації у вигляді постаментів з летючим порохом, що значно скорочує час подорожей.

^{Натисніть на картинку для збільшення}

У Гоґсміді також знаходяться всі основні магазини, де можна придбати найнеобхідніші для дослідження світу речі: зілля та інгредієнти для них, мітлу та покращення для неї, сувої з рецептами та багато іншого.

Квестів у грі багато. Дуже багато. Деякі з них різняться в залежності від того, який факультет ви обрали. Найяскравішим прикладом, мабуть, є побічний квест, доступний лише гафелпафцям, який дозволить вам відвідати Азкабан. Проте кардинально вибір факультету гру не міняє.

При цьому не всі квести однаково цікаві. Багато побічних завдань — банальне «принеси-подай», хоч і загорнуте в красиву сюжетну обгортку. А от що дійсно цікаво — так це загадки. Їх багато, вони різні: від дзеркал з зображенням певної місцевості, де треба знайти та привести метелика, до проходжень лабіринтів і розв’язування математичних прикладів.

Найбільше розчарування в грі — це, мабуть, відсутність повноцінного квідичу. Тобто ви можете проходити окремі випробування на мітлі, але самої гри в Hogwarts Legacy не завезли, про що в сюжеті повідомляє директор школи.

Sims у Hogwarts Legacy

У певний момент вам відкриється Кімната на вимогу — і це те, чому варто присвятити увагу під час дослідження світу. Адже ця кімната — просто рай для фанатів ігор по типу Sims.

Тут. Можна. Кастомізувати. Все. Ви можете змінювати зовнішній вигляд стін, підлоги, стелі, наповнювати кімнату різноманітними меблями та навіть змінювати освітлення. Фанати подібної активності, скоріш за все заб’ють на сюжетну лінію надовго, поки не облаштують своє гніздечко належним чином.

Для кастомізації кімнати в грі є три окремих заклинання: одне створює необхідні предмети, інше дозволяє міняти їх зовнішній вигляд, а третє їх знищує, перетворюючи на ресурси.

І це ще не все: саме в Кімнаті на вимогу можна варити зілля, облаштувати плантацію для вирощування рослин (як бойових, так і ні), покращувати своє спорядження та найголовніше — розводити магічних звірів.

По ходу сюжету вам будуть відкриватись віварії, більше схожі на природні заповідники, з неймовірно красивими краєвидами. Сюди ви будете випускати пійманих магічних звірів, доглядати за ними, розводити та отримувати необхідні ресурси для покращення свого спорядження.

Графіка, звук та атмосфера

Hogwarts Legacy без сумніву найгарніша гра по світу Гаррі Поттера з нині наявних. Кожна візуальна деталь цієї гри зроблена з любов’ю та прискіпливою увагою до першоджерела.

Відкритим світом гри можна гуляти годинами, просто вивчаючи архітектуру й природу та шукаючи знайомі місця. Ось туалет з входом в таємну кімнату (ще не відкритим, але з тією самою змійкою на крані), ось хатина, куди в майбутньому заселиться Геґрід, і гарбузи з круками біля неї, ось озеро в Забороненому лісі, біля якого Гаррі в битві зі смертежерами врятує той самий патронус. Кожна подібна дрібничка змушує справжнього фаната ностальгувати, здивовано зітхати, а іноді й пустити сльозу.

^{Натисніть на картинку для збільшення}

Щоправда, сказати, що все в грі ідеально з візуалом — це трішки скривити душею. Legacy має певні проблеми з оптимізацією, що відбивається на графіці. Навіть на потужних комп’ютерах можуть повільно завантажуватись текстури, а ваш персонаж, який на крупних планах діалогів має ідеальний вигляд, безпосередньо в грі виглядає куди гірше. Також помітні проблеми з мімікою в деяких героїв.

Ось до музичного оформлення не причепитися — воно неперевершене. Hogwarts Legacy звучить у кращих традиціях Джона Вільямса — автора оригінальної теми для кінофраншизи. Кожна мелодія в кат-сценах потрапляє в саме серденько.

Попрацювали автори й над атмосферою гри. Її створюють учні, які в денний час ведуть свої бесіди про Гоґвортс, магію та останні новини, привиди в замку, що живуть (як би це оксюморонно не звучало) своїм окремим життям, розкидані по всій території записочки з описом побуту жителів світу Hogwarts Legacy. Окрема любов — це Гоґсмід з його пабами «Три мітли» та «Кабаняча голова», численними магазинчиками та приватними будинками. «Здається, що всі дороги ведуть в Гоґсмід» — частенько казатиме головний герой під час візиту в село. І це дійсно так.

Чи заслуговує Hogwarts Legacy звання найкращої гри року?

Важко поки робити висновки, адже рік лише почався, і основна навала новинок у нас ще попереду. Проте Legacy стовідсотково може стати найкращою грою по світу Гаррі Поттера. Головна заслуга гри — це відтворення тієї самої атмосфери магічного світу, який колись вдало полонив мільйони дітей по всьому світу.

Фанати ГП однозначно будуть задоволені, для незнайомих з франшизою — це чудова можливість відкрити її для себе або просто розважитись у безкінечному дослідженні світу Legacy. Головне — не квапитися. Hogwarts Legacy потрібно смакувати, повільно вивчати, відкривати все нові й нові її сторони. Тільки тоді по-справжньому вдасться пройнятися грою.

P. S.: Ви могли помітити, що на скриншотах цього огляду присутня українська мова, хоча офіційно української локалізації в грі нема. Проте добровольці вирішили самотужки перекласти гру й нещодавно завершили чорновий переклад, який можна завантажити за посиланням. Там же ви знайдете інструкцію зі встановлення мода. Проте пам’ятайте: переклад чорновий і може містити неточності.