Кожному є про що розповісти. Секрети особистого блогу

Кожному є про що розповісти. Секрети особистого блогу

Як почати вести свій блог і що там висвітлювати? Які теми люблять підписники та де брати контент? Киянка Олена Максимець пів року тому почала вести особистий блог в інстаграмі. Вона розповіла Вікенду про лайфхаки, підводні камені та про те, як із веденням блогу змінилося її життя.

Про вибір платформи та старт

— Маю сторінку в інстаграмі з 2013 року. Мені завжди подобалась ця платформа, бо я — візуал. Соцмережі давно стали не просто засобом комунікації або у випадку інстаграму платформою для перегляду гарних картинок, а й ресурсом для пошуку інформації. Наприклад, я переглядаю сторіз, рілз, пости улюблених психологів, викладачів з англійської, смм-ників, дієтологів тощо. І саме за допомогою картинок мені значно легше сприймати ту чи іншу інформацію.

Для ведення блогу обирати майданчик мені не довелося. Найбільше часу проводжу в телеграмі — для особистого листування, вайбері — для листування з робочих питань, тік-тоці та інстаграмі. Тож якби й обирала, де вести блог, то між двома останніми. Тік-ток для мене поки що як темний ліс. Інстаграм подобається тим, що:

Хайлайтс на сторінці Олени

Я давно робила гарні фотки в інстаграм, але сторіз знімала нечасто, розглядала це як розвагу, хобі. Проте завжди дивилася на блогерів, які щодня публікували сторіз, працювали над створенням якісного й корисного контенту та думала: мені теж так хочеться — мати гарну сторінку, на яку буде приємно дивитись, зберігати яскраві моменти життя, ділитися з людьми корисним, заводити нові знайомства. Але весь час у голові лунала думка, що це страшно: знайомі подумають, що я якась недоблогерка, нікому це не буде цікаво, я ніколи не зможу це робити так, як справжні блогери.

А потім сталася війна. І я зрозуміла, що вже нема коли відкладати на потім. Звичайно, перші місяці війни думки були взагалі не про це, ще кілька місяців виношувала ідею, а з травня 2022 року почала активно вести свій блог.

У якийсь момент цікавилась роботою смм-ником. Надивишся, як дівчатка сидять на островах із ноутбуком і теж хочеш — шкода, що реальність трішки інша, і роботи там не просто тицяти на кнопочки й робити фоточки. Я не працюю смм-ником і не знаю, чи буду колись, але впевнена, що знання та вміння вести акаунт в інстаграмі не буде зайвими. Для кожного бренду, як особистого, так і професійного, акаунт в інстаграмі — як мінімум спосіб заявити про себе людям. Коли мені треба знайти товар або послугу, насамперед я шукаю в інстаграмі, і тільки якщо не знаходжу тут необхідної інформації, іду до дядечка Гугла.

В інстаграмі є кілька форматів, кожен виконує свою функцію, людям цікаво дивитись усе комплексно, а сам інстаграм любить, коли використовують усі його можливості.

Про контент

Моїми підписниками були здебільшого знайомі. Тому коли вирішила вести блог, написала короткий пост-знайомство, бо не з усіма спілкуюся щодня, а хтось ледве уявляє, хто я така. Після цього почала показувати своє життя в сторіз. Публікувала тільки фото, перший час тексту було мало, я просто не знала, що розповідати, було важко ділитись особистим. Тому зазвичай це були сторіз у дусі: я прокинулася, працюю, займаюся спортом, пішла гуляти. Поставила собі за мету публікувати 10-20 сторіз на день. Постити було що, бо в моєму житті на той момент були присутні спорт, практично щоденні прогулянки, курси з тестування, вивчення англійської. Хоча матеріал був, я боялася, що людям це швидко набридне. Коли почали писати, що змотивувала когось почати проходити курс, який давно хотіли, або вчити англійську, займатися спортом — зрозуміла, що не набридне. Це було приємно й неочікувано, бо писали зі словами підтримки, яка я молодчинка, що наважилась вести блог, навіть ті люди, від яких я боялась отримати осуд.

Ще до початку активного ведення блогу приблизно розуміла, які інструменти, додатки використовуються для створення контенту. Але мені здавалося, що контент-плани, стратегії — нудно, нецікаво й можна обійтися без цього. Зараз розумію, що можна, але все ж їх радять використовувати не просто так. Якщо виділити один день на місяць на створення контент-плану, надалі щоденно можна витрачати, скажімо, 30 хвилин на день для постингу, а без плану — 2-3 години на день. Тут і до вигорання недалеко, якщо змушувати себе щодня видумувати ідеї для контенту, коли у тебе немає на це ресурсу.

Тож довгий час я не користувалась цим усім хоча б тому, що це страшно звучить — «контент-план», коли ти ніколи нічого подібного не створював. Але у вересні 2022-го почала проходити безплатний курс із соціально відповідального блогінгу Молоблогерство. Першим домашнім завданням було обрати теми, які хочеш висвітлювати в блозі. Я хотіла, щоб це було щось корисне, цікаве, натхненне, тому обрала такі теми:

Зараз додала ще одну тему — розповідаю про ведення блогу й створення контенту.

За результатами обраних тем потрібно було створити контент-план — і вуаля! Після того, як обрала теми, в голові з’явилася купа ідей для контенту на найближчий місяць, і я за годину в ексель-таблиці створила контент-план — просто розписала за датами, коли й про що я писатиму, про що будуть сторіз, відштовхуючись від обраних тем. Тож не такий страшний звір, яким його малюють.

Якщо говорити про планування світлин у профілі, то зазвичай протягом кількох тижнів роблю якісь фото, потім завантажую їх у спеціальний додаток, дивлюсь, як вони будуть поєднуватись між собою, обираю найвдаліший варіант і починаю постити. Знаю, що зараз дуже популярно постити «в моменті», але мої скіли ще не настільки розвинуті. Я все ж таки люблю, коли фото в стрічці гармонійно поєднуються між собою й таким чином бачу, що десь не вистачає, наприклад, предметного фото або селфі.

Буває, створюю щось естетичне «штучно», наприклад, роблю розкладку на ліжку зі свічками, ноутбуком, блокнотом і чаєм, тому що це має гарний вигляд, а потім іду на кухню з усім цим, бо там зручніше працювати. Або можу швиденько вибігти на обіді, щоб зробити світлину на тлі чорної стіни коло дому. Пам’ятаю, ще в дитинстві розкладала новорічні композиції з ялинковими гілками, новорічними кульками та шкарпетками й паличками кориці для фото. Але все ж я не прихильниця спеціально кудись їхати або щось купувати для створення контенту. Контент має створюватись із життя, а не життя створюватись заради контенту.

Багато чого залишається за кадром. Не знаю, яка людина наважилася б писати просто про все. Але зазвичай я стараюсь бути чесною в блозі: відверто розповідати про те, що відбувається в житті, а якщо на кілька днів зникаю зі сторіз, розповісти, чому так відбулось і чим я займалася. Усі теми, про які розповідаю в блозі, є різними сферами мого життя, тому найчастіше створюю тематичний контент. Але оскільки це особистий блог, можу відійти від основної тематики й розповісти щось особисте, поділитись роздумами або хвилюваннями.

Я вважаю, що у кожної людини є те, що можна висвітлювати в особистому блозі. Якщо ви працюєте офіціантом і хочете про це розповідати, але вам здається, що це не може бути цікавим для когось, то це зовсім не так — адже ви можете розповісти лайфхаки з роботи та дати поради іншим офіціантам або людям, які хочуть працювати в цій галузі, поділитися кумедними історіями з роботи, розказати про свій досвід роботи у різних закладах, з якими труднощами стикаєтесь у роботі та багато чого іншого. А якщо вважаєте своє життя занадто нудним для блогу, то варто спробувати щось змінити, в голові або житті.

Про результати та висновки

Я не ставила собі чіткої мети з результатів. За цифрами бачу, що активність виросла: рівень взаємодії підписників з контентом за останні три місяці виріс на 157% в порівнянні з попереднім періодом, кількість підписників — на 10%, а охоплення піднялись на 298%. Результат наче непоганий. Зараз я експериментую з рілз, це чудовий безплатний спосіб просування. Однак і з таргетованою рекламою також хотіла б розібратися: які рекламні макети краще «заходять», з якими найбільше взаємодії та підписок, погратися з налаштуваннями цільової аудиторії для кращого розуміння, яким саме людям цікавий мій контент тощо.

Також я зрозуміла, що:

Контент змінився на краще. Я не перфекціоністка, але оцінюю сторінку з погляду «чи підписалася б я сама на таку людину?» Якщо відповідь «ні», то або думаю, як можна покращити якість контенту, або даю собі час на відпочинок.

Бачу, що у мене вибудувався власний стиль ведення блогу, дуже покращився сам візуал, я дозволяю собі ділитись чимось особистим, надаю цікаву та корисну інформацію, створюю контент легко та в кайф.

Стрічка: було й стало
Сторіз: було й стало

Моєю першочерговою метою було навчитися створювати гарний контент і розібратись у тому, як відбувається процес ведення блогу, стати впевненішою в собі, кинувши собі виклик зайнятися тим, чим ніколи не займалась раніше, відкритись у блозі, навчитися бути більш розслабленою та відвертою перед камерою, менше звертати увагу на те, що думають про мене інші.

Перший час багатьох дратувало, що я все знімаю, дехто не розумів, навіщо це треба. Зараз коли гуляємо і я не знімаю, кажуть: «А що це таке, ми сьогодні без контенту? Сподівалися, що ти все познімаєш, ми потім собі перепостимо».

Поради та підказки тим, хто хоче почати вести свій блог

І коротко про інше

5 застосунків, які використовуєш найчастіше

3 блоги, які найбільше надихають

Скільки часу витрачаєш на ведення блогу?

По-різному. Якщо завтрашній день буде завантаженим, можу підготувати завчасно сторіз з корисною та цікавою інформацією або показати мінімально свій день: сніданок, робота, тренування. Коли маю досить часу для створення сторіз протягом дня, на одну витрачаю від двох до десяти хвилин. Якщо потрібно швиденько обробити гарну фотку та виставити її в сторіз — дві хвилини, якщо потрібно зняти та змонтувати відео, підібрати музику — десять хвилин і більше в залежності від складності. На рілз взагалі витрачаю дуже багато часу. На пости по-різному, буває, що швиденько десь сфоткалась, а буває, завчасно продумую луки, пози, ідею.

Хто тебе фотографує?

Зараз мене фотографує винятково мій хлопець. Вимог у мене дуже багато, тому він — герой, бо зазвичай я емоційно реагую, якщо він не одразу мене розуміє. Зараз знає, як обрати правильний ракурс, яким має бути світло, говорить, якщо на фото щось негарно. Так, як він, мене не зможе сфотографувати ніхто. Проте я все ж хочу купити штатив і навчитися фотографуватися самостійно, ні від кого не залежати та не робити когось винним, якщо фото вийшло невдале.

Процес і результат

Як гарно виходити на фотках?

Позувати перед дзеркалом, знайти свої вдалі пози, багато практикуватись, надихатись у пінтересті й інстаграмі, не соромитися.

Чи буває таке, що охоплення або реакція на пости чи сторіз менша, ніж ти очікувала?

Я не формую очікувань, щоб не засмучуватись, якщо вони не виправдаються. Але буває, що довго й старанно працюю над контентом та очікую на класний фідбек від підписників, але цього не трапляється. Проте всі люди різні, це нормально, якщо те, щось цікаво мені не буде цікавим іншому. Але скажу по секрету: люди люблять особисте. У мене на сторінці активно реагують, коли ділюся думками, переживаннями, історіями про стосунки, мріями.

Чи отримуєш фідбек від підписників? Який він?

Так, отримую. Зазвичай позитивний — люди пишуть із подяками за рецепти, лайфхаки з ведення блогу, кажуть, що цікаво читати про мій досвід тренувань у спортзалі. Я часто звертаюся до підписників з проханням дати пораду стосовно того чи іншого питання — і дуже вдячна, що вони допомагають. Не завжди все гладенько, люди є різні, дехто не зовсім коректно висловлює свої думки, але я зазвичай намагаюся згладжувати кути. За весь час ведення блогу лише один раз отримала негативний відгук. Проводила опитування щодо того, чи змінився мій контент за кілька місяців, чи бачать люди зміни в якості сторіз, чи видно їм, що я стараюсь більше відкриватись, одна дівчина проголосувала «Ні». Але я абсолютно не засмутилась, адже для цього я й прошу фідбек від підписників — щоб розуміти, як вони сприймають мій блог, що їм подобається, а що ні, де потрібно щось покращити тощо.

Якщо дивитися на життя людей, як вони висвітлюють у блогах, здається, що їхнє життя насичене та яскраве, а твоє власне нудне. Що скажеш з цього приводу?

Це тема, від якої у мене палає. Іноді хочеться згорнути стрічку, вийти з інстаграму й не заходити туди. Я розумію, що людям хочеться зберігати тут найяскравіші спогади, не хочеться ділитися слабкостями або проблемами, щоб дивилися на їхній «успішний успіх». Є люди, яких мотивує та надихає чужий приклад, є ті, кого навпаки. Мене зазвичай надихає, але іноді дійсно складається враження, що у всіх така ідеальна картинка: хтось відкриває свій бізнес, купує квартиру, запускає курс. І всі розповідають, як це класно і в будь-кого може вийти. Але мало хто розповідає, з якими проблемами зіштовхувались на шляху до цього успіху, наскільки важко їм це дається досі, які є «підводні камені».

Тому я завжди стараюсь відверто ділитися проблемами, факапами, переживаннями, щоб мої підписники розуміли, що я така сама звичайна людина, що помилятися — нормально, всім треба трошки постраждати, полінуватися, десь натупити. Але навіть мені іноді прилітає: «Ти така молодець, англійську вчиш, курси проходиш, спортом займаєшся, а я лінива дупця». З одного боку це приємно, а з іншого трохи образливо, бо я не хочу створювати ідеальну картинку. Якщо вже надихати людей, то точно не на те, щоб вони порівнювали себе зі мною або страждали через те, що чимось гірші. Тому я завжди нагадую і собі, і людям, що треба в першу чергу дослухатися до своїх бажань. Якщо відчуваєте, що не маєте сил щодня ходити на тренування, то не потрібно себе змушувати, бо всі тренуються і вам теж треба. Якщо всі навколо купляють машини, бо це круто, а ви не маєте такого бажання чи не розумієте, нащо вона вам треба, то й не думайте про ту машину. Не потрібно шукати доречного моменту, щоб бути щасливим, треба створювати собі ці моменти, щоб бути щасливим уже зараз.

Сподобалася стаття? Подякуй редакції!