Діалоги кармеліток: чому Київ обговорює виставу зі Львова

Столична театральна публіка зайшлася у захваті. Давно оперний не збирав стільки відомих людей в одній залі. А зібралися вони заради вистави зі Львова. Вікенд подивився «Діалоги кармеліток» і розповідає про побачене.

Це історія про Францію часів терору. У 1790 році революційний уряд прийняв рішення про заборону релігійного життя. Християн депортували, страчували та віддавали на поталу натовпу.

Монахинь-кармеліток стратили в Парижі на площі Нації. Сестри принесли себе в жертву за віру та країну, вони йшли на страту з молитвами та церковними гімнами. Ця безглузда жорстока страта наче протверезила французів, сп’янілих від крові. Дуже скоро творців терору стратили на тій же площі, а монахинь стали шанувати як мучениць.

Декілька монахинь врятувалися, одна з них написала спогади. Видання тих спогадів надихнуло творців. Так з’явилися новела, п’єса та опера. Це не класична опера, її відносять до модерну та неокласики. Музику та лібрето написав композитор та критик Френсіс Пуленк у 1956 році.

Примітка від Вікенду: автор опери Френсіс Пуленк був членом французької «Шістки». Вона начебто базувалася на традиції «П’ятірки» або «Могучої кучки», давній співдружності російських композиторів. У присвяті Пуленк посилається до Верді, Дебюссі та Мусоргського.

Кармелітки — доволі суворий орден, сестри якого живуть серед жорстких обмежень. Вони багато часу проводять у мовчанні, тому назва вистави підкреслює значущість небагатьох розмов. Глядача захоплюють не стільки арії та дуети, скільки взаємодії персонажів, їхнє драматургічне розкриття через музику та вокал.

У центрі сюжету — юна аристократка Бланш де ла Форс, яка посеред буремних подій обрала церковне служіння. Вона проходить складний шлях від укоханої дівчинки з багатої знаної родини до послушниці й сестри ордену. Ми побачимо та почуємо це: ніжність наставниці до сестер, речитативи вбивць і молитовну жертовність жіночого хору.

Примітка від Вікенду: дехто з киян обурювався щодо порожнього третього ярусу. Але зараз театр продає квитки на 561 місце, щоб у разі повітряної тривоги глядачі змогли розміститися у гардеробі, який відповідає нормам безпечного укриття.

Режисер-постановник Василь Вовкун зібрав зіркову команду. Диригент-постановник Іван Чередніченко та оркестр створили драматургію, в якій чути стукіт переляканих сердець та удари гільйотини, гомін натовпу та шепіт молитви.

Блискуче спрацював художник-постановник Микола Молчан. Здавалося б: вистава про смерть і кров, але жахливість насильства передана стриманими кольорами й лаконічними рішеннями. Біле перетікає в червоне, предмети та символи трансформуються, щоб стати чимось іншим. Це фантастична робота, можна сміливо казати про народження нової зірки та впевнено чекати нових шедеврів від Молчана.

Примітка від Вікенду: часто бачили в розмовах про оперну виставу «без спойлерів»? Але в розповіді про «Діалоги кармеліток» спойлерити дійсно не варто. Тут є кілька рішень постановника, про які не треба знати заздалегідь, щоб не псувати вражень.

Не менш вагома складова успіху — костюми від Оксани Караванської, це повна гармонія зі сценічними рішеннями. Біло-червоні Маркіз та монахині та антигерої — комісари в хакі, тільняшках і вушанках.

Світло в цій виставі відіграє настільки вагому роль, що без нього постановка була б неможливою. А дякувати за те, як чітко та лаконічно промені висвітлюють характери та події, треба художнику світла Олександру Мезенцеву.

Примітка від Вікенду: майте на увазі, опера на три дії, буде цілих два антракти.

Глядачі сходяться в тому, що постановка неймовірна. Але як по-різному розуміє її публіка! У відгуках львів’ян це історія про відданість і готовність піти на мученицьку смерть заради віри. У киян це скоріш про те, як щодня жити в страху, що тебе хочуть знищити.

А французький оперний критик Алан Річ бачив в сюжеті відсилання до труднощів Франції після Другої світової війни, коли країна намагалася осмислювати пережите: німецьку окупацію, Опір і Голокост.

Примітка від Вікенду: львів’яни почали виставу з виконання гімну. Нема що пояснювати. Просто дякую за це!

Це єдина вистава, яку львівський колектив показував у столиці. Тепер, щоб переглянути «Діалоги кармеліток», доведеться їхати до Львова — гарний шанс долучити до тренду театрального туризму.