Виснажена психіка тримається лише на кавусі й тіктоці. А поруч живе дитина — зі школою, кризами, дорослішанням, закоханостями та всім належним комплектом. Ольга Беленок, психологиня освітніх проєктів, ділиться досвідом батьківства в сучасних реаліях.
Попри болючу реальність бажаним результатом класного виховання все ще залишається побудова здорових стосунків із дорослою дитиною на потім, коли ця дитина захоче контакту, покличе вас чи сама прийде, бо хоче, а не треба.
Пропонуємо кілька способів підтримувати емоційну близькість та якісно вкладатися в стосунки з дітьми.
Будьте чесними
Не грайте в ідеальну картинку, а діліться своїми справжніми почуттями. Дозвольте дитині брати участь у підтримці й проживанні ваших переживань. Так ви навчите її бути стійкою до негараздів і покажете, що життя триває після будь-яких випробувань.
Будьте добрими та послідовними у вихованні
Пояснюйте наслідки вчинків, а не забороняйте все й всюди категорично. Дитина все одно наробить дурниць, дорослішаючи. А ваше завдання — бути поруч і підтримувати, а не травити й знищувати.
Не переносьте свій досвід на дитину
Вона інша, і має знайти свій спосіб впоруватися (справлятися?) з проблемами. Наповніть дитину знаннями, враженнями, емоціями — й не тисніть. Згадайте власне дитинство і обіцянки, які давали собі: якими батьками ви збиралися бути? І як? Вийшло?
Будьте цікавими й відкритими до нового
Спробуйте з дитиною робити те, що їй цікаво, йдіть у нові досвіди з довірою, інтересом і азартом. Ролики? Квадробери? Аніме? Манги? Танці? Дитина пропонує вам — ідіть за нею! Дурійте й радійте в моменті, накопичуйте спільні досвіди, збагачуйте життя. І нехай про вас кажуть: які ж вони класні!
Дозволяйте дитині кликати друзів в гості до себе й ходити до них
Це ж круто, коли дитина таке просить. Бо вона товариська, веселиться, хоче спілкуватися з людьми, це її наповнює. Це дозволяє бути вдома вільним і господарем, а не скніти в парадигмі «твого тут нічого нема» чи «виростеш — у своє будеш водити».
Влаштовуйте дитині сюрпризи
Візьміть собі вихідний посеред тижня, дозвольте дитині не йти до школи — і робіть щось класне разом. Вранішні сеанси кіно замість уроків зроблять вас мамою мрії і своєю в очах дитини. Роботи буде повно завжди, а дитина виросте й піде жити своє життя.
Говоріть з дитиною без часток «не»
Не іди, не роби, не кричи — так втомлює, що дитина перестає вас чути. Учіться розмовляти про різні теми, інтереси, події в світі — дитина має власний погляд і цікаве бачення речей, дорослі не завжди вміють їх чути.
Надихайтеся майбутньою дорослою людиною
Дивіться на дитину не з позиції «я за неї відповідаю», «мені треба в неї вкладатися», «вона має отримати все». А краще з позиції «вона росте біля мене в окрему цікаву людину», «я для неї приклад і натхнення», «вона все життя згадуватиме мене такою, як я є». Якими бути в тих спогадах? Вибір за вами: нехай там буде і те, як разом билися над уроками, і як з морозивом у парку сміялись!
Сподобалася стаття? Подякуй редакції!
Читайте також: Між спортом та рольовими іграми: хто такі квадробери;
Страшні ігри та моторошні ляльки: чому дітям подобаються жахастики;
З дітьми в театр та філармонію. Правила офіційні та неписані;
Менеджерка сім’ї: як Дарина Брикайло виховує трьох дітей;
11 запитань до прийомних батьків, або Як це — виховувати некровну дитину?
Традиційні цінності та діти поза шлюбом: як мінялися київські родини.
