В автобусі, яким ми поверталися в Київ, поважні народні артисти та студентська молодь співали «Червону руту» та народні пісні. Вікенд їздив у музей Солов’яненка віддати шану, послухати концерт та дізнатися музичні новини.
Наш Анатолій Солов’яненко свого часу став першим українським співаком, що виступив на сцені Метрополітен Опера. Вже стало доброю традицією у день народження тенора збиратися в музеї в Козині. Їдуть імениті колеги, молоді виконавці, приходять місцеві мешканці. Організовує ці душевні зустрічі дружина Світлана Дмитрівна, хранителька пам’яті Солов’яненка.
Цього разу виступили студенти Національної музичної академії — учні класів народних артистів України Анжеліни Швачки, Сергія Ковніра, Лілії Гревцової та Сергія Магери. Пані Анжеліна сама вела концерт. Спочатку планувала виконати іншу пісню. Але Київ у жалобі після чергового російського обстрілу, тож артистка замінила композицію.
Неперевершений Ковнір заспівав «Реве та стогне Дніпр широкий» Лисенка.
У студентському концерті прозвучали й тужливі, й веселі жваві композиції. Ніхто з глядачів не дорікав. Ми вже звикли, що усмішки та сум йдуть поруч у сьогоденні. А може, без гумору не змогли б вивозити того, що випало нам тепер.
Тріо Дарія Погоріла, Олександр Пономаренко та Олександр Востряков виконало народну пісню «Тихо над річкою». Востряков заспівав «Ох, і не стелися, хрещатий барвінку», а Анастасія Довбіус — «Журавку» Білаша.
Бурхливими оплесками публіка нагородила китайського виконавця Лоу Канцзюаня за «Дивлюсь я на небо» — народну пісню в талановитій обробці Леонтовича. «Стоїть явір над водою» виконала Єлизавета Бєлоус, шевченківський «Ой, по горі Роман цвіте» — Дарина Конопля.
Потішили дуети: Дарина Конопля та Олександр Чишій з піснею композитора Білаша «Як надійшла любов» та яскрава артистична «Ти ж мене підманула» від Сашка Пономаренка та Дарії Погорілої.
Пісня італійського композитора Ернесто Куртиса «Не плач» була однією з улюблених в репертуарі Анатолія Солов’яненка. В концерті її виконав Олександр Пономаренко. Дарія Погоріла і Єлізавета Білоус блискуче виступили з дуетом з «Казок Гоффмана» Оффенбаха.
На біс всі учасники концерту співали «Фонікулі–Фонікуля» — жваву та веселу пісню італійського композитора про фунікулер. Співаки й публіка дякували концертмейстеркам Наталії Шмельовій та Ірині Літвиненко.
На камерних посиденьках після концерту говорили про те, як потрібні фестиваль Солов’яненка й відповідна музична премія.
Звісно, торкалися й подробиць роботи над новою прем’єрою в Національній опері: «Казки Гоффмана» там ставить режисер Іван Уривський. На виставу вже повний солдаут, квитки розкупили майже одразу після старту продажів. Вікенд, як і вся столиця, в очікуванні прем’єри.
Музей Анатолія Солов’яненка
Козин, вулиця Анатолія Солов’яненка, 64.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: Обрати Київ: як жив і співав Анатолій Солов’яненко;
Балет особливих часів: як у Нацопері ставили «Доктор Фауст»;
Репетиції під обстрілами: як Нацопера готувала «Травіату»;
Піноккіо для Києва: як Нацопера здивувала дитячим балетом;
Нацопера у війну та після: вкрадений танок і світові гастролі;
