Вистава «Наш клас»: як квіточки стають катами

У поляків є п’єса, яку найбільше ставлять по всьому світу. Чому? Редакторка Вікенду подивилася «Наш клас» у театрі імені Франка та розповідає, про що ця історія та яких тригерів очікувати українським глядачам.

Про що вистава

Це історія одного польського класу. Десяти його учнів. Також це історія однієї війни та двох народів — польського та єврейського. Жанр — драма. І базується вона на реальних подіях, що відбулися в польському Єдвабне в 1941 році.

П’єсу створив польський драматург Тадеуш Слободжянек у 2008-му. Відтоді це польська п’єса, яку найчастіше ставлять у світі.

Коли це відбувається

Спочатку ми бачимо звичайні дні польських школярів. Потім те, як змінилися їхні життя з вторгненням Радянського Союзу на польські землі. І ще раз — після приходу нацистів.

Які враження

Я сиділа в першому ряду, на мінімальній відстані від акторів. Могла фотографувати, знімати відео. Але жодного разу не дістала телефон, просто не могла — настільки мене затягло в цю історію.

Підказка від Вікенду:

У театрі Франка загалом тепло. А на камерній сцені, де йде ця вистава, неймовірно тепло порівняно з іншими київськими театрами.

Молодий режисер Станіслав Іванов довів, що за його постановками треба стежити. Актори виклались на повну, а Олександр Форманчук витягав душі та вичавлював з них болюче. Сценічне оформлення лаконічне й точне: стіни — це чистий аркуш, на якому протягом дії пишуться історії грифелем, крейдою, кров’ю.

Теми, підняті у виставі, глибокі, трагічні, складні. Двічі переривали показ через сигнал повітряної тривоги. І ці перерви зі стоянням біля ґанку ніяк не перекреслили вражень. Навпаки — підсилили.

Підказка від Вікенду:

Зала маленька, дивитися зручно звідусіль. Але якщо маєте можливість обирати, беріть квиток у праву частину. На сцені в кутку стоїть мікрофон, герої час від часу виходять туди з особливими монологами. Будете ближче бачити нюанси.

Чи буде важко

Коли переживаєш геноцид у своїй країні, чи треба дивитися на чужий? Це важко. І точно не всім зараз треба. У виставі багато тригерів і жорстокості. Тому варто добре зважити, чи ви готові до перегляду.

Бачимо, як дружній клас, компанія ніжних однодумців перетворюється на злочинціів і жертв, як відбуваються перетворення тендітних квіточок на катів, як загрози змушують змінитися, мімікрувати, щоб вижити. І як швидко приймає жертва ці зміни й починає їх відстоювати.

Підказка від Вікенду:

Як узяти квитки? Кажуть, треба бути підписаними на канал «Остап теревенить» у телеграмі. Там повідомляють про продажі. Я підписана, але найчастіше квитки мені дістаються завдяки подругам, завзятим театралкам.