«Мамай» в Бучі: чесна їжа та панські витребеньки

У місті з’являються заклади української кухні. А хочеться не лише їжі, а й цікавих форматів. «Мамай» міг би задати планку Києву, але він у Бучі. Вікенд з компанією пообідав там і подякував.

За що дякувала наша компанія:

За те, що можемо прийти в ресторан, щоб поїсти чесний борщ, стильні галушки, банош із правильною бринзою.

За те, що не стилізували «Мамай» під умовну корчму чи рідну хату. Натомість створили сучасний простір, наповнений світлом і повітрям, де прив’язку до назви виконують різні елементи інтер’єру. Величезне настінне панно, шафка з керамікою: куманці, глечики, баранці, на стінах — дерев’яні люльки з багатим різьбленням. Навіть у легких трафаретах на стінах вгадується вишивка.

За зали, названі на честь Криму та Карпат.

За власну пекарню й українські традиційні страви в сучасному виконанні. Ми їли борщ із салом і пампушками, мазали паштет на підсушений багет, накривали карамелізованою цибулею.

За шафу, де визрівають стейки, можливість обрати симпатичний шматок і отримати з хосперу з обраним ступенем просмажування.

За різні деруни з панськими витребеньками — лососем чи язиком, міксом салатів, помідорами чері. І за фото наших дерунів в інстаграмі ресторану наступного дня.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Ресторан "Мамай" (@mamay.restaurant)

За повагу до класики та сміливість експериментувати, як, наприклад, у салаті з карпатським шовдарем і хурмою.

За три чайнички чаю. Особливо за той, що з маракуєю й крапелькою табаско, яка додала легкої гостроти.

За вареники, крученики та голубці, яких ми не спробували, бо вже відвалилися від столу, такі були наїдені.

І за плани на наступні візити. Хочемо покавувати й поласувати десертами: фірмовий мусовий «Мамай» або чіз із журавлиною та хрусткими крихтами бородинського хліба.