Постать Лесі Українки асоціюється з образом самої України. Стійкість, з якою поетка боролася з хворобою, дає наснагу боротися й бути незламними. «Культурний Проект» та Музей видатних діячів української культури провели лекцію про поетку. Вікенд записав найцікавіше.
Це друга лекція в запланованому циклі розповідей «Українська культурна еліта в боротьбі за українську націю» про наших видатних діячів.
Найцікавіше з першої лекції читайте за посиланням Без терору та російського зла: як Драгоманов бачив майбутнє
Родина українців у Російській імперії
Попри дію Валуєвського циркуляра та Емського указу, батьки Лесі Українки, насамперед мама, Олена Пчілка, дбали про те, щоб діти росли з усвідомленням себе українцями, хоча й знали, що в глибинах віків мають і не українські корені.
В житті родини органічно поєднувалися аристократизм і демократизм. Олена Пчілка докладала зусиль, щоб створити для дітей обставини, за яких українська мова була їм найближчою, і вони змалку могли пізнавати її якнайбільше. Дитинство Лесі Українки проходило на Волині, де зберігалися споконвічний дух українства, багаті фольклорні традиції й розкішна первісна природа.
Олена Пчілка впродовж усього життя була активним організатором дитячих свят до дня народження Шевченка. Вони проходили нелегально в родинах громадівців. Перший описаний виступ Лариси Косач з декламацією власної поезії відбувся у Києві 1883 році. З роками у своєму журналі «Молода Україна» Олена Пчілка надрукувала:
«Такі святкування непомітно вносять освіту в дитячі голівки, надають їм доброго почуття. Воно вже змалку буде пізнавати – хто воно; і як виросте – не заблудить, свій шлях знайде. Не завадило б і всім батькам та матерям українським дбати про се, працювати на сій ниві, — розкішні жнива дасть вона!»
Українська творчість — під забороною
Вибір псевдоніма став для письменниці вектором служіння українській ідеї на все життя. Її дар став для неї обов’язком.
Першу протиправну дію Леся Українка вчинила в дев’ять років, коли написала свій перший вірш «Надія» забороненою українською мовою. Вона зробила це під впливом звістки про долю тітки Олени Антонівни Косач, яку заслали в табори за участь у революційному русі.
Перша збірка молодої поетеси «На крилах пісень» (Львів, 1893 р.) відкривалася віршем «До тебе, Україно…». Видання потрапило під заборону цензури. Весною 1894 року на дворянку Ларису Петрівну Косач була заведена Справа департаменту поліції. Через десятиліття, в 1904 році, вже четверта збірка письменниці, згідно з вимогами Емського указу, все ще друкувалася ярижкою – російським транслітом.
Для жінок і про жінок
Леся Українка була яскравою представницею доби, коли в Європі почала ширитися емансипація жінок. Вона всіляко сприяла тому, щоб цей процес пожвавився на українських землях. Вона, власне, поширювала європеїзм.
Фемінізм Лесі Українки проявився в її цінностях, життєвій позиції, в літературних творах. Вона не була учасницею мітингів чи активісткою угрупувань, що борються за права жінок. А головним критерієм літературного твору мала його високий художній рівень, а не гендерну приналежність автора. Дуже часто героїнями творів Лесі Українки стають саме жінки. Вона першою переписала класичні сюжети європейської культури з позицій жінки, згадаємо хоча б її драму «Камінний господар». Це перший в історії літератури твір про Дон Жуана, написаний жінкою, де головною героїнею стає Донна Анна, а не легендарний завойовник жіночих сердець. Леся Українка переосмислила й біблійні, й історичні сюжети з позиції жінки.
Єдина драма Лесі, закорінена в історичному минулому України, – «Бояриня». Авторка звертається до доби Руїни й показує трагедію українки у неволі, виступає проти приниження людської та національної гідності Московською державою. Ця драма в радянські часи була вилучена з доробку Лесі Українки, про неї не згадували більш як 60 років.
Своєю творчістю, інтелектуалізмом, прогресивністю поглядів, шляхетністю Леся Українка підносить авторитет свого народу у світі, надихає до самоідентифікації себе як українців, пробуджує почуття гордості за свою країну.
За словами Оксани Забужко, «Леся Українка видала нам паспорт до Європи».
Матеріал створений за сприяння освітньої платформи «Культурний Проект» на підтримку Музею видатних діячів української культури. В інтерактивному Музеї ви зможете познайомитися з найталановитішими та видатними українцями, уявити себе на їхньому місці та більше дізнатися про ключові події нашої історії.
Адреса: вулиця Саксаганського, 97.
Сайт, сторінка у фейсбуці, в інстаграмі.
Сподобалася стаття? Подякуй редакції!
Читайте також: Повернути пророка: як Чикаленко змінював життя українців;
Без Толстоєвського. Що буде з російською літературою в Україні;
Горілка, зрада, шаровари: 7 міфів про козаків та гетьмана Мазепу;
