Внаслідок пожежі Київ залишився без головного органу. Вікенд розбирався: будівля, де знаходився орган, — це храм чи концертна зала? Хто відповідає за її стан? Як збирають мільйони на відновлення та хто контролюватиме процес?
Що трапилося
10 вересня мав розпочатися новий концертний сезон у Національному будинку органної та камерної музики. А 3 вересня під час репетиції там загорівся орган. Скоріш за все пожежа почалася через замикання всередині інструменту.
Рятувальники прибули на місце через шість хвилин після того, як отримали повідомлення про пожежу. Вони загасили вогонь і повідомили, що будівля не отримала значних пошкоджень, проте втрачено унікальний орган.
Згодом єпископ Віталій Кривицький з парафії костелу святого Миколая уточнив, що вогонь не торкнувся дерев’яних вівтаря й амвона. Навіть фігури святих по обидві сторони органу вціліли. Проте сам орган згорів і відновленню не підлягає. Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський доповів, що опорні перекриття вогонь теж не зачепив. Водночас міністр культури Олександр Ткаченко заявив, що потрібні десятки мільйонів гривень на повне відновлення будівлі костьолу і ще десятки мільйонів — на відновлення органу.
Хто відповідає
Держава та католицька громада довгий час сперечалися через легендарну культову споруду, справжню прикрасу Києва, зведену Владиславом Городецьким понад сто років тому. Для держави це Національний будинок органної та камерної музики, куди цінителі приходять послухати унікальний орган. Для вірян — храм, де проходять служби.
Хоча у 2001 році в Україні ухвалили постанову про повернення культових споруд громадам, влада так і не врегулювала ситуацію з костьолом святого Миколая. Балансоутримувачем залишалося Міністерство культури. Натомість католицька громада орендувала приміщення для проведення богослужінь.
Будівля аварійна, храм не ремонтувався десятиліттями, під час дощу зі стелі капала вода, про що постійно казали представники католицької громади. Не тільки вони, а й більшість киян зараз звинувачують Мінкульт. Там знали, що потрібний ремонт, однак не виділяли фінансування. Від аварійності будівлі страждали і парафіяни, і працівники будинку музики. Про це розповіла Вікенду Ярсі Крещана, парафіянка католицького храму святого Олександра, учасниця спільноти Тезе, що збиралась при костелі Миколая.
Неодноразово католицька громада зверталася до держави з пропозицією передати костьол громаді, обіцяла зробити ремонт та підтримувати споруду у належному стані. При цьому вона залишилася б відкритою для відвідувачів.
Нарешті минулого року президент підписав постанову, за якою Мінкульт мав у 2023 році побудувати в Києві нове приміщення та перемістити Національний будинок органної та камерної музики України. Разом з органом.
Чим унікальний орган
У Києві є й інші органи — в Національній опері України, філармонії, музичній академії імені Чайковського та деяких храмах. Проте орган у костьолі святого Миколая був одним з найкращих концертних інструментів країни, мав 55 регістрів і 3945 труб, виготовлених з металу та цінних порід чорного та червоного дерева. За деякими оцінками подібний інструмент коштує близько $1-1,5 мільйона (₴27-40 мільйонів).
Коли в 1979 році будівлю храму перетворили в будинок органної та камерної музики, орган для неї виготовили майстри чеської фірми Rieger-Kloss. Зараз цієї фірми вже не існує.
Що далі
Коли світ дізнався про пожежу в Соборі Паризької Богоматері, українські чиновники одразу заявили, що старовинні релігійні пам’ятки потрібно берегти. А тодішній міністр культури Євген Нищук навіть пропонував, щоб Україна направила своїх кращих фахівців для реставраційних робіт у Париж.
Але в ситуації, коли відновлення потребує історична пам’ятка в Києві, наші чиновники чомусь розгубилися. Першим на новину відреагував Владислав Чечоткін, співзасновник Розетки. Він заявив, що український бізнес не збирається залишатися осторонь, і його компанія виділяє мільйон гривень на реставраційні роботи.
Зараз зібрано вже понад 20 мільйонів гривень. Про пожертви в один мільйон гривень оголосили Monobank, SD Capital, Альфа-Банк Україна, SAGA Development, Taryan Group, Райффайзен Банк, ПУМБ, Dragon Capital, ПриватБанк, Нова пошта, Епіцентр К, UDP, Arricano.
Ганна Чуботіна, генеральна директорка компанії Arricano, прокоментувала позицію компанії:
— Arricano, як один з лідерів ринку девелопменту в Україні, підтримує ініціативу бізнесу зі збору пожертвувань на відродження костелу святого Миколая. Це важливо для зміцнення і поширення культури благодійності в нашому суспільстві.
А як там міністерство
Українці вдячні бізнесу за виділені кошти, проте висловлюють зрозумілі побоювання, що зібрані гроші будуть використані не за призначенням, а то й взагалі зникнуть десь на рахунках Мінкульту.
Натомість міністр культури Олександр Ткаченко запевняє, що кошти надходять на рахунки будинку органної та камерної музики України і використати їх можна лише на реставраційні роботи.
Зі свого боку бізнес не збирається лише виділяти гроші, а обіцяє взяти на себе також наглядацьку функцію. Тож сьогодні має відбутися нарада міністра з меценатами щодо подальшої співпраці у відновленні костелу.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Читайте також: «Заходити страшно». Які місця Києва ненавидять жителі;
Врятувати котиків і знести театр: як виконують успішні київські петиції;
Наш вінтаж: магазини одягу та прикрас в Києві;
Корінні кияни, хрущовки та сексуальна революція: як мінявся Київ;
